Принцип послідовного поліпшення

Тема 6

Основи планування екологічної діяльності

Питання 1. Принцип послідовного поліпшення, як основа планування екологічної діяльності.

Питання 2. Принципи планування екологічної діяльності

Питання 3. Складання місцевих екологічних програм

Питання 1. Принцип послідовного поліпшення, як основа планування екологічної діяльності.

Принцип послідовного поліпшення

Принцип послідовного поліпшення з'явився в міжнародних стандартах систем менеджменту вперше саме в стандарті ISO 14001 версії 1996 р. Це було одним з найбільш значущих елементів сучасних підходів менеджменту, внесених до вимоги міжнародних стандартів. Принципу послідовного поліпшення спирається на цикл Демінга - періодичний перегляд системи управління для підвищення її результативності.

З точки зору здійснюваної діяльності (охорони навколишнього середовища) завданням принципу є послідовне зниження впливу на навколишнє середовище.

Реалізація принципу фактично призводить до того, що послідовно підвищується результативність системи управління.

* Цикл Демінга також називають «циклом PDCA» від англ. «Plan-Do-Check-Act». Едвард Демінг, який ввів цикл PDCA в практику менеджменту якості, називав його циклом Шухарта, оскільки ідея цього циклу, мабуть, має своїм джерелом книгу Шухарта 1939 р.

Рисунок 6.1. Цикл Демінга

Основний його принцип - планування первинно. Якщо немає вагомих підстав до відхилення від планів, вони повинні бути виконані.

Тоді стає можливою оцінка і коригування не тільки безпосередньо помилкових, але і неефективних дій, удосконалення моделей та механізмів планування для досягнення нових цілей, що послідовно вдосконалюються.

Такий підхід дозволяє налагодити регулярну діяльність, зменшити залежність від помилок чи можливостей конкретних людей.

Питання 2. Принципи планування екологічної діяльності

Для ефективного здійснення природоохоронної діяльності необхідно дотримання наступних умов:

1. наявність коректної і повної інформації щодо стану навколишнього середовища, джерел антропогенного навантаження, екологічних загроз тощо;

2. розуміння того, які заходи слід планувати та виконувати для поліпшення стану довкілля, або для вирішення наявних (чи потенційних) екологічних проблем;

3. наявність відповідних ресурсів (фінансових, людських, технічних) для виконання запланованих заходів, враховуючи можливість залучення ресурсів з зовнішніх джерел;

4. ефективна організація роботи в часі.

Відсутність жодної з складових призводить до суттєвого зниження ефективності природоохоронної діяльності. Може спостерігатись результат близький до нульового.

Перший пункт забезпечується впровадженням дієвої системи моніторингу довкілля.

Другий пункт спирається на інформаційне забезпечення за п.1. та потребує наукового опрацювання наявної інформації, прогнозування стану довкілля, розроблення управлінських рішень для досягнення прогнозованого результату.

При виконанні аналізу щодо необхідності виконання певних природоохоронних заходів необхідно:

- враховувати масштаб наявної або потенційної екологічної проблеми (масштаб населеного пункту, району, області, держави);

- визначити перелік сторін, що мають відношення до певної проблеми (задачі). Це можуть бути власники промислові підприємства, комунальні структури, громади певних територій тощо. Виконання такого аналізу є дуже важливим при плануванні залучення ресурсів на виконання запланованих заходів.

Третій пункт є дуже важливим. Оскільки за відсутності ресурсного забезпечення неможливо реалізувати жодних заходів.

Слід зазначити, що на практиці майже завжди спостерігається дефіцит ресурсного забезпечення і це підкреслює важливість грамотного підходу до вирішення цього питання. Найбільш чутливою складовою є наявність фінансових ресурсів. Основним джерелом фінансування природоохоронних заходів на місцевому рівні є місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Однак не можна допускати обмеження лише можливостями фонду. Слід розробляти схеми фінансування природоохоронних заходів за принципом спільного фінансування з різних джерел.

Додатковими джерелами фінансування можуть бути:

- кошти фондів охорони навколишнього природного середовища більш високого рівня (наприклад обласний фонд по відношенню до сільського, або державний по відношенню до обласного);

- кошти підприємств установ ат організацій, які мають відношення до вирішення певної задачі;

- цільові видатки державного або місцевих бюджетів, які передбачають фінансування суміжних задач, але через інші відомства (наприклад реконструкція очисних споруд може фінансуватися за рахунок коштів власника очисних споруд, коштів фонду ОНПС, коштів бюджету ЖКГ);

- благодійні фонди;

- грантова допомога.

Аналогічною є ситуація щодо залучення адміністративного ресурсу. При планування природоохоронних заходів слід розуміти, хто буде виконувати заплановані заходи. Чи є наявні технічні та кваліфікаційні можливості?

Обов’язковими кроками при плануванні екологічної діяльності повинні бути:

1) оцінка поточного стану навколишнього природного середовища та впливу на довкілля;

2) визначення екологічної політики (встановлення цілей)

3) розроблення програми досягнення встановлених цілей