Принципи та зміст економічного прогнозування

Прогноз визначає реальність і доцільність стратегії, тому він має багато спільного з плануванням. Але планування – це процес прийняття практичного здійснення управлінських рішень, а прогнозування – це формування передумов для прийняття цих рішень.

Існує два підходи до прогнозування: пошуковий та нормативний.

Пошуковий – це виявлення можливостей даного підприємства, виходячи з його природної логіки розвитку.

Нормативний – це формування перспективних цілей перебудови виробництва, створення нових виробів.

Можливе використання обох підходів одночасно. В такому випадку можна отримати найбільш повні дані та матеріали для визначення політики підприємства.

Прогнозування не дає конкретних рекомендацій, а лише визначає можливі шляхи досягнення.

Процес прогнозування завжди базується на певних принципах. Головними з них є такі:

• цілеспрямованість — змістовий опис поставлених дослідниць­ких завдань;

• системність — побудова прогнозу на підставі системи методів і моделей, що характеризуються певною ієрархією та послідовні­стю;

• наукова обґрунтованість — усебічне врахування вимог об'єктивних законів розвитку суспільства, використання світо­вого досвіду;

• багаторівневий опис — опис об'єкта як цілісного явища і вод­ночас як елемента складнішої системи;

• інформаційна єдність — використання інформації на однако­вому рівні узагальнення й цілісності ознак;

• адекватність об 'єктивним закономірностям розвитку — виявлення та оцінка стійких взаємозв'язків і тенденцій розвитку об'єкта;

• послідовне вирішення невизначеності — ітеративна процеду­ра просування від виявлення цілей та умов, що склалися, до визна­чення можливих напрямків розвитку;

• альтернативність — виявлення можливості розвитку об'єкта за умови різних траєкторій, різноманітних взаємозв'язків і струк­турних співвідношень.