Державні контракти і замовлення

В системі централізованого регулювання економіки чільне місце посідають державні контракти і державне замовлення як форми задоволення суспільних потреб у певних видах продукції, декларування намірів держави щодо обсягів їх закупівлі (придбання) за заздалегідь визначеними умовами і джерелами фінансового і матеріального забезпечення і економічного стимулювання продуцентів.

Державний контракт є засобом забезпечення потреб споживачів, що фінансуються за рахунок державного бюджету та поповнення державного резерву. При цьому оплата поставок продукції гарантується державою. Фінансування за державними контрактами здійснюється замовниками в межах бюджетних коштів, передбачених на ці цілі. Тому обсяги поставок продукції повинні бути збалансовані з можливостями державного бюджету.

За своїм змістом державний контракт визначає права та обов’язки сторін при виконанні поставок продукції і може мати такі розділи: загальний, фінансово – економічний, науково – технічний і соціальний. В ньому здебільшого міститься декілька груп показників: найменування продукції, обсяг в натуральному вираженні, якісна характеристика; прийнята для обох сторін ціна; термін поставки продукції; порядок відшкодування збитків за умови господарського ризику тощо.

Замовники у державних контрактах є уповноважені Кабінетом Міністрів (Урядом) України відповідні органи державної виконавчої влади – галузеві та функціональні міністерства, державні комітети і прирівняні до них інші інституціональні утворення, обласні державні адміністрації.

Державне замовлення слід вважати засобом стимулювання нарощування виробництва дефіцитної продукції, розвитку пріоритетних галузей народного господарства, впровадження нових технологій, розв’язання соціальних проблем, державної підтримки найважливіших наукових досліджень, при якому держава надає певні пільги виконавцям, але не забезпечує їх фінансовими ресурсами. Фінансування державного замовлення здійснюється за рахунок власних коштів підприємств (організацій).

До державного замовлення включається певна сукупність видів продукції, перелік якої визначається Кабінетом Міністрів України. Цей перелік формується на основі прийнятих державних програм, законодавчо встановлених пріоритетів вивчення кон’юнктури внутрішнього і зовнішнього ринків. Він не є постійним, може звужуватись чи розширюватись залежно від економічної ситуації, що складається в суспільстві у тому чи іншому році. Впродовж декількох останніх років в Україні державне замовлення поширювалось приблизно на 600 видів продукції.

Державні контракти та замовлення після аналізу доводиться відповідними міністерствами і відомствами до конкретних підприємств. Якщо є можливість вибору виконавців, завдання за державними контрактами розміщуються замовниками на конкурсній основі. Підприємства – монополісти не мають права відмовлятися від укладання державного контракту і виконання державного замовлення.

Виконавці державного контракту та державного замовлення забезпечують себе матеріально – технічними ресурсами шляхом укладання прямих договорів з підприємствами – постачальниками, постачальницько – збутовими та іншими посередницькими організаціями. Виняток становлять окремі види ресурсів, виробництво і споживання яких контролюється державою. Їх розподіл здійснюється через відповідні міністерства і відомства. У забезпеченні цими видами ресурсів може бути відмовлено тим підприємства, котрі не дали згоди на укладання державних контрактів.