Мислення - психомоторика - почуття - енергопотенціал

Що ж свідчить про початок роботи мислення?

Цей момент у житті дитини почувають (але не знають) усі: малюк по­чинає ставити запитання, десятки, сотні запитань...

Що такс дитяче запитання? Малюк усвідомив, що навколо існує ві­доме і невідоме, тобто він став здатним зрозуміти дихотомію - поділ всього у світі на дві протилежні частини.

Невідоме викликає в ньому стан дискомфорту, незручності. Але він самостійно ще неспроможний звільнитися від дискомфорту - перетво­рити невідоме на відоме. Йому потрібна допомога - і малюк звертаєть­ся до дорослого зі своїм невідомим, висловленим у формі запитання.

Ставлячи запитання дорослому, 3-річний малюк поступово починає усвідомлювати невідоме через відоме, а в невідомому визначати для себе завдання.

З усвідомлення невідомого і починається мислення.

Невідоме залучає до активності мислення. І цс відбувається в кожної людини незалежно від віку. Невідоме, таємниця, загадка ваблять дити­ну, і вона намагається перетворити їх на відоме. Щоб перетворити неві­доме на відоме і опанувати його, треба мислити - розв'язувати завдан­ня, яке містить невідоме, набувати знань, щоб ними користуватися.

Невідоме примушує мислення розв'язувати завдання: пізнавальне, моральне або естетичне.

Мислення - перетворення невідомого на відоме: мислення має по­чаток - усвідомлення невідомого як завдання; середину - процес його розв'язання і кінець - висновок у формі знакової системи або створе­ного: речі, предмета.

Що активізує роботу механізму мислення?

Активатор мислення. Ми вже встановили: зустріч з невідомим, незнайомим. З тим, що вперше з'явилося перед дитиною (дорослим -теж), або з тим, що ми віднайшли вперше в добре знайомому, навіть звичному. Тобто механізм мислення вмикається в активність, стикаю­чись з неймовірним в очевидному

Що відбувається далі? Зустріч з невідомим викликає подив, а іноді з'являється і страх. А зазвичай ми почуваємо дискомфорт - внутрішню незручність.

Як від цього звільнитися, щоб повернутися у свій звичний приєм­ний комфортний стан? Тснує єдиний спосіб. Розв'язати завдання, тобто перетворити невідоме на відоме.

Для цього мислення користується своїми інструментами: думкою і сис­темою думок - міркуваннями. За допомогою цих інструментів мислення:

- встановлює зв'язок між відомим і невідомим;

- відшуковує аналоги невідомого, створюючи новий образ, дум­
ку про нього, а якщо це не вдасться зробити, то і робить відкриття того,
чого ще не існувало;

- отриманий продукт: образ, думку, аналог нового - перетворює
на словесну, знакову систему (наприклад, математичне рівняння) або
на форму створеного із природного матеріалу предмета.

Мислення - механізм перетворення невідомого на відоме, Мислен­ня закінчує працювати, коли невідоме перетворюється на відоме, за­вдання або проблема розв'язані, а дискомфорт - зникає.

Але цей стан тимчасовий: кожне розв'язане завдання (пізнавальне, моральне, естетичне) породжує нові і нові завдання.

Невідоме співіснує з відомим, і так до нескінченності.

Ось чому творча людина приречена розв'язувати завдання все своє житія.

"Вік чомучки"- вік відкриттів, винаходів, створення образів для себе.

Одночасно цей вік - лінгвістичний вік. Відомо: якщо в родині роз­мовляють чотирма мовами і до малюка звертаються: батько- однією, мати - другою, дідусь і бабуся - третьою і т. д. - то від трьох з полови­ною років він вільно спілкується з усіма "їхніми" мовами. І це все без підручника, вчителя, оцінок; процес учіння відбувається невимушено, вільно, природно, чужі мови мовби вливаються в дитячу душу із мов­ного середовища. До того ж дитина, спеціально не навчаючись, стає поліглотом і перекладачем цих мов.

У процесі спілкування дитина не вчиться мовам, а лише діє багать­ма мовами.