Зміст сторін підготовки

Характеризуючи особливості підготовки відзначимо, що головне завдання фізичної підготовки на черговому етапі — створити фундамент для досягнення на наступному етапі більш оптимального індивідуального рівня спеціальної фізичної підготовленості.

Значно збільшується частка допоміжних, спеціально-підготовчих і змагальних вправ, а загальнопідготовчих — навпаки, істотно скорочується. Фізична підготовка спортсменів, схильних до короткочасної і тривалої змагальної діяльності, на розглянутому етапі повинна бути спеціалізована ще більшою мірою, ніж на попередньому. Ні в якому разі не можна забувати, що при підготовці спринтерів основний упор слід зробити на вдосконалення швидкісно-силових якостей і анаеробного компонента енергозабезпечення, а при підготовці стаєрів — на розвиток силової витривалості, вдосконалення аеробних можливостей, економічності роботи і ефективності використання функціонального потенціалу.

Основа процесу силової підготовки — спеціально-підготовчі та змагальні вправи. У них вже досить широко і обов'язково комплексно використовуються різні технічні засоби. Слід пам'ятати, що надмірне використання якого-небудь окремого з них на шкоду решти не тільки знижує ефективність підготовки і, зокрема, сприяє формуванню небажаного рухового стереотипу, але нерідко і пригнічує психіку юного спортсмена.

З метою вдосконалення швидкісних якостей у циклічних видах спорту широко застосовують подолання коротких відрізків дистанції, а також старти і повороти з максимальною інтенсивністю і великими паузами для відпочинку, в спортивному єдиноборстві — атаки спуртом, кидки партнера (манекена).

Процес розвитку гнучкості також значно спеціалізується, і чільну роль відіграють вправи на підвищення рухливості в тих суглобах, які найбільшою мірою беруть участь у змагальній вправі. Наприклад, при розвитку гнучкості плавця, що спеціалізується в брасі, основна увага приділяється збільшенню рухливості в тазостегновому, колінному і гомілковостопному суглобах; при розвитку гнучкості батерфляіста — рухливості шийного, грудного і поперекового відділів хребта. На цьому етапі зростає частка вправ, спрямованих одночасно на розвиток гнучкості та силових якостей.

Розвиток витривалості, особливо на другій половині етапу спеціалізованої базової підготовки, спрямований переважно на вдосконалення її спеціального компонента, що визначає рівень результату в обраній дисципліні. При розвитку загальної витривалості також повинна враховуватися специфіка виду спорту. Так, наприклад, при підготовці плавця скорочується частка бігу і веслування і т. д., загальна витривалість веслувальника підвищується переважно за допомогою веслування і т. п. Одночасно враховується спринтерська або стаєрська схильність спортсмена. У першому випадку домінують вправи швидкісного, швидкісно-силового і силового характеру, у другому — тривалі вправи помірної інтенсивності.

Для процесу вдосконалення координаційних можливостей істотне значення набуває фактор різноманітності вправ, а також цілеспрямованого розвитку спеціалізованих сприйнять. Особлива увага приділяється здатності вибрати оптимальний варіант рухових дій, залежно від ситуації та функціонального стану спортсмена в конкретний момент змагальної діяльності — на різних ділянках дистанції, на початку, середині або наприкінці сутички, бою, ігри і т. п.

Технічна підготовка на третьому етапі багаторічного удосконалення, підпорядкована, в основному, детальному вивченню рухової дії, стабілізації її окремих елементів. Формується раціональна часова, просторова й динамічна структура рухів. Важливу роль відіграє в цьому доцільний ритм рухових дій. Використовуються традиційні засоби і методи створення цілісної картини рухової дії, інтеграції його окремих частин. Застосовують також різні нетрадиційні (технічні) засоби, що забезпечують примусове виконання рухових дій в заданому діапазоні: міостимуляцію, оптимізують активність м'язових груп, різні тренажери для засвоєння деталей техніки в полегшених умовах, примусове лідирування з метою формування швидкісної техніки і т. п.

Тактична підготовка на цьому етапі полягає у вдосконаленні основних тактичних варіантів змагальної діяльності, наприклад, варіантів подолання дистанцій в циклічних видах спорту. Для цього на тренувальних заняттях і в контрольних змаганнях відпрацьовується тактика «лідирування» у забігах, заїздах або запливах з рівними по силам суперниками, «вичікуюча» тактика з бурхливим фінішуванні в кінці дистанції та ін. У спортивних іграх (крім волейболу та тенісу) відпрацьовується тактика ведення гри в рамках суворої ігрової дисципліни, творчий характер ігрової діяльності, заснований на індивідуалізації і максимальному використанні сильних сторін гравця, а також варіант, що передбачає жорстку силову боротьбу. У спортивних єдиноборствах зазвичай відпрацьовують тактику «вимотування» суперника (у першій половині сутички або бою) умілими захисними діями з подальшими (у другій половині бою або сутички) інтенсивними атакуючими діями або ж, навпаки, — тактичний варіант, що передбачає інтенсивний початок сутички або бою з свідомо більш сильним суперником із завданням — у час, що залишився втримати перевагу.

Широко застосовуються методичні прийоми, що забезпечують полегшені умови для засвоєння досліджуваної тактичної схеми. Так, наприклад, у спортивних іграх і єдиноборствах спрощуються умови протидії суперника за рахунок обмеження ступеня різноманітності атакуючих або захисних дій, регламентуються вихідні положення, межі переміщення та інші прийоми з тим, щоб створити полегшені умови для однієї з протиборчих сторін. У циклічних видах спорту широко використовуються способи лідирування з інформуванням спортсменів про швидкість пересування, техніку рухів і т. п. Джерела тактичних знань спортсмена самі різні — від пояснень тренера до перегляду та аналізу відеозаписів провідних змагань і безпосереднього спостереження за виступами найсильніших спортсменів світу.

Інтелектуальна підготовка на розглянутому етапі зводиться переважно до ознайомлення спортсмена з закономірностями становлення спортивної форми, особливостями підготовки до змагань, грамотним веденням обліку виконаної роботи, з правилами використання засобів відновлення.

У психічної підготовці зростаючу роль відіграє метод введення додаткових труднощів у тренувальний процес і змагальний метод. Використання останнього і забезпечення в процесі тренування атмосфери високої конкуренції пов'язано з застосуванням комплексу організаційних і методичних прийомів, спрямованих на створення змагального мікроклімату.

Істотне значення має і формування правильного ставлення до великих навантажень, здатності доводити себе до значної мірі стомлення. Цьому сприяють спеціальні бесіди, вправи з розвитку спеціальної витривалості, що мобілізують фізичні та психічні можливості спортсменів.

Date: 2015-09-24; view: 312; Нарушение авторских прав