Сутність і місце політичних партій і громадських організацій у політичній системі України

Серед ознак започаткування демократичних процесів в Україні є створення політичних партій, їх перші кроки у фор­муванні органів державної влади, надбання багатьма громад­ськими організаціями справді самоврядної природи. Це зумо­влено тим, що політичні партії, народившись у надрах грома­дянського суспільства в боротьбі за державну владу, виходять за його межі, перетворюючись на посередника між суспільст­вом і державою. Вони є єдиним елементом такого суспільства, який за умови оволодіння державною владою може перетво­рити приватні інтереси громадян, різних соціальних верств на загальний політичний інтерес. Участь громадських орга­нізацій у політичному житті на відміну від політичних партій не є змістом їх діяльності. Вони відповідно до Закону України «Про об'єднання громадян» покликані задовольняти та захища­ти законні соціальні, економічні, творчі, національно-куль­турні та інші інтереси своїх членів і не мають основною метою одержання прибутків. Статус релігійних, профспілкових, мо­лодіжних та дитячих організацій регулюється окремими за­конами.

Відвоювання у держави в умовах України, Росії та інших пострадянських країн поля для самоврядної діяльності означає перетворення громадських організацій на вагомого суб'єкта політичного процесу.

Виникнення і розвиток багатопартійності, започаткування участі політичних партій у формуванні органів державної влади є, по-перше, перешкодою узурпації влади державою; по-друге, однією з гарантій реалізації конституційного пра­ва громадян України брати участь в управлінні державни­ми справами; по-третє, одним із політико-правовій засобів здійснення представницької форми народовладдя; по-четвер­те, результатом втілення у життя права громадян України на свободу об'єднання у політичні партії. Закріплене у ст. 36 Конституції України це право є можливістю задовольняти первинні потреби громадян в політико-правовій сфері відно­син. Ю. М. Тодика до первинних потреб відносить також цін­ності конституційного ладу -- справедливість, благополуччя та ін. За допомогою політичної партії найбільш суттєві пер­винні потреби перетворюються на інтерес соціальних верств, за умови оволодіння політичною партією державною вла­дою — на загальний політичний інтерес.

Якщо політична партія не виражає соціального чи іншого суттєвого групового інтересу, тобто не має соціальної бази, во­на втілює свої вузькопартійні інтереси і неминуче приречена на поразку. Білоруський вчений-державознавець М. Ф. Чуда-ков вважає хибним обмежувати характеристику політичної партії лише класовою ознакою. Водночас не варто про неї за­бувати. Ще під час буржуазних революцій у Західній Європі виникали буржуазні партії, які боролись за політичну владу для буржуазії. У другій половині XIX ст. створювались робіт­ничі і селянські політичні партії, їх боротьба за права пригноб­лених, проти всевладдя буржуазії сприяла конституційному закріпленню загального, рівного виборчого права, ускладнен­ню соціальної структури суспільства, формуванню в країнах Західної Європи і США соціальної держави, підвищенню життєвого рівня працюючих за наймом верств населення, розширенню участі в управлінні державними справами робіт­ників, селян, жінок та ін. Сьогодні не зменшується значення ідеологічних чинників, одним з яких є класова ознака по­літичних партій і навпаки. Тому класова ознака політичних партій існуватиме доти, доки існуватимуть класи, соціальні прошарки, що мають свої інтереси, які відбивають політичні партії. Але як свідчить історичний досвід, абсолютизація цієї ознаки може призвести до деформації суспільних відносин, до зрощення правлячої партії і держави, перетворення пер­шої на державну партію.

Висока роль політичних партій у формуванні та функціо­нуванні державної влади, у житті суспільства дала, по-перше, підстави політологу і видавцю довідника «Партії Західної Євро­пи» Й. Рашке зробити висновок про те, що всі держави Захід­ної Європи є партійними; по-друге, можливість виявити чіт­ко виражену тенденцію до правової інституціалізації політич­них партій, тобто до перетворення їх «на правовий інститут шляхом дедалі ширшого регулювання правом комплексу від­носин, пов'язаних з утворенням, організацією та діяльністю партій». У зв'язку з цим в 1967 р. у ФРН було прийнято пер­ший у світовій історії Закон «Про політичні партії».

Date: 2015-09-23; view: 534; Нарушение авторских прав