Тема 3. Методи виміру впливу факторів у детермінованому аналізі

Економічний аналіз — це перш за все факторний аналіз (в широкому розумінні слова). Під економічним факторним аналізом потрібно розуміти поступовий перехід від вихідної факторної системи (результативний показник) до кінцевої факторної системи (або навпаки), розкриття по­вного набору прямих, кількісно вимірюваних факторів, які мають вплив на зміну результативного показника.

Таким чином, факторний аналіз — це методика системного вивчення поведінки факторів, які утворюють результативний показник, наявних між ними взаємозв'язків і кількісного вимірювання їх впливу.

Між показниками і факторами нема чіткої межі, їх місце ви­значене лише для даного конкретного випадку. При зміні цілей, рівня управління, об'єкта аналізу, часу здійснення аналітичних оцінок вони постійно міняються місцями: те, що в даний момент або тут є показником, стає після перебігу даного моменту або там фактором і навпаки.

Побудова методики аналізу (підбір аналітичних способів і правил дослідження) цілком залежить від мети аналізу, характеру об'єктів дослідження та функціональних зв'язків між елемента­ми, що їх утворюють. Адже ціль аналізу з одного боку регламен­тує бажаний результат, а з іншого — вибір засобів його досяг­нення. Чим глибше аналітик проникає у сутність досліджуваних явищ, тим точніші методи дослідження йому потрібні.

Якщо на аналізований показник впливають кілька факторів, потрібно встановити роздільний вплив кожного з них. Для цього застосовують спеціальний метод — елімінування (від латинсько­го слова еlітіпаrе — виключати, усувати). Суть цього методу по­лягає у тому, що, абстрагуючись від взаємовпливу факторів, по­слідовно розглядають вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів. У практиці економічно­го аналізу застосовують кілька способів елімінування.

Ланцюгові підстановки. Спосіб ланцюгових підстановок використовуєтьсядля розрахунку впливу факторів в усіх типах детермінованих факторних моделей: адитивних, мультиплікативних, кратних і комбінованих (змішаних). Цей спосіб дозволяє визначити вплив окремих факторів на зміну величини результативного показника шляхом поступової заміни базисної величини кожного факторного показника в обсязі результативного показника на фактичну величину в звітному періоді. З цією метою визначають ряд умовних величин результативного показника, які враховують зміни одного, потім двох, трьох і т.д: факторів, припускаючи, що інші не змінюються. Порівняння результативної величини показника до та після зміни рівня того чи іншого фактору дає можливість елімінувати вплив всіх факторів, крім одного, і визначити вплив останнього на приріст результативного показника. Результати розрахунку, як правило, оформлюються допоміжною аналітичною таблицею.

Застосування способу ланцюгових підстановок потребує знання взаємозв'язку факторів, їх підпорядкованості, вміння їх правильно класифікувати та систематизувати.

Використовуючи спосіб ланцюгових підстановок, потрібно дотримуватися певних правил, що визначають послідовність розрахунку:

1) в першу чергу підлягають заміні кількісні фактори, далі - структурні, в останню чергу - якісні;

2) якщо модель представлена декількома кількісними, структурними або якісними показниками, послідовність підстановок визначається шляхом логічного аналізу. Тобто, черговість замін факторів залежить від оцінки того, які з них є основними, а які похідними, які первинні, а які - вторинні. Насамперед, аналізують вплив найбільш загального (первинного) кількісного показника;

3) за умови, що вплив певного фактору не визначено беруть його базисну величину, тобто ту, з якою порівнюють, а якщо визначено, то беруть фактичну величину - ту, яку порівнюють;

4) кількість розрахункових умовних показників на один менше, ніж факторів у моделі.

Математичний опис способу ланцюгових підстановок при використанні його, наприклад, в трьохфакторних мультиплікативних моделях може бути наступним. Спочатку визначається загальне відхилення у результативних показниках: Δ = У_1- У_о.

Трьохфакторна мультиплікативна модель:

У= а х b х с (1)

де У - результативний показник: У_о - базисний рівень результативного показника; У₁ - звітний рівень результативного показника; а, b - кількісні показники: а - первинний щодо показника b; с - якісний показник, Δ- загальне відхилення.

Перший етап. Для застосування способу ланцюгових підстановок необхідно формулу розрахунку результативного показника навести у тій послідовності, яка відповідає черговості замін, і визначити базисний рівень результативного показника:

У_о = а_о х b_о хс_о (2)

Другий етап. Для розрахунку умовних результативних показників проводиться послідовна заміна базисних величин на звітні.

Уум₁= а₁ х b_о х с_о (3)

Уум₂ = а₁ х b₁ х с_о (4)

У₁ = а₁ х b₁ х с₁ (5)

Третій етап. Для розрахунку впливу кожного фактора слід виконати

наступні дії:

1) вплив фактора а на зміну результативного показника У:

Δ Уа= Уум₁ -Уо; (6)

2) вплив фактора Ь на зміну результативного показника У:

Δ Уb= Уум₂- Уум₁ (7)

3) вплив фактора с на зміну результативного показника У:

Δ Ус= У_{1 -} У_Ум₂ (8)

Четвертий етап. Для перевірки правильності розрахунків потрібно визначити баланс відхилень: У_1- У_о.= Δ Уа + Δ Уb + ΔУс (9)

Тобто, алгебраїчна сума впливу факторів повинна дорівнювати загальному приросту результативного показника.

Спосіб абсолютних різниць. Спосіб абсолютних різниць також базується на прийомі елімінування. Використовується у мультиплікативних моделях. Правило розрахунків за допомогою даного способу полягає в тому, що величина впливу факторів розраховується шляхом множення абсолютного приросту досліджуваного фактора на базисну величину факторів, що знаходяться у моделі праворуч від нього, та на фактичну величину факторів, що знаходяться ліворуч від нього.

Розглянемо порядок аналітичних розрахунків на прикладі трьохфакторної мультиплікативної моделі: У = а х b х с.

Перший етап. Для застосування способу абсолютних різниць необхідно формулу розрахунку результативного показника представити у тій послідовності, яка відповідає черговості замін, і визначити базисний рівень результативного показника:

У_о = а_охb_ох с₀ (10)

Другий етап. Визначають абсолютні відхилення (Δ) за кожним факторним показником:

Δ а = а₁-а₀; Δb = b₁-b₀; Δ с = с₁-с₀ (11)

Третій етап. Розраховують зміну величини результативного показника за рахунок зміни кожного фактора:

Δ У а = Δ а х b_ох с₀ (12 )

Δ Уb = а₁ х Δ b х с₀

Δ Ус = а₁ х b₁ х Δс

Четвертий етап. Для перевірки правильності розрахунків обчислюють баланс відхилень:

Уі-Уо= Δ У а + Δ Уb+ Δ Ус

Отже, при застосуванні способу абсолютних різниць розрахунок базується на послідовній заміні базисних значень показників на їх абсолютне відхилення, а після цього на фактичний рівень показників.

Розраховуючи вплив факторів на зміну результативного показника будь яким способом отримуємо однакові як відхилення так і розміри змін окремих факторів на відповідний показник.

Спосіб ланцюгових підстановок та спосіб абсолютних різниць є найбільш розповсюдженими способами факторного детермінованого аналізу. Вибір способу обумовлюється його перевагами перед іншими в кожній окремій ситуації, поставленими аналітичними завданнями.

Date: 2015-09-22; view: 814; Нарушение авторских прав