Про заходи з профілактики та ліквідації захворювання птиці на пастерельоз

Ця Інструкція встановлює: – ветеринарно-санітарні заходи у випадках спалаху захворювання птиці на пастерельоз у господарствах різної форми власності; – порядок проведення профілактичних заходів для недопущення захворювання птиці на пастерельоз у господарствах різної форми власності. Ця Інструкція є обов'язковою для виконання птахопідприємствами, незалежно від форми власності і відомчої підпорядкованості, громадянами, у тому числі індивідуальними підприємцями без утворення юридичної особи, діяльність яких здійснюється у сфері птахівництва.

1. Загальні положення 1.1. Пастерельоз (холера) – інфекційне захворювання птиці, яке реєструється майже в усіх країнах світу, перебігає в блискавичній, гострій, підгострій та хронічній формах і уражує всі види сільськогосподарських, свійських і диких тварин, птахів та людину. 1.2. Збудником холери птахів, геморагічної септицемії тварин, а також легеневих пастерельозів є P.multocida, яка ускладнює респіраторні інфекції вірусного та мікоплазмозного походження. 1.3. До пастерельозу чутливі усі вікові групи свійської і дикої птиці. Джерелом інфекції є хвора і перехворіла птиця. Збудник інфекції передається через трупи птахів і тварин, загиблих від пастерельозу, а також боєнські відходи, яйця, пух, пір'я, корми, воду, обладнання і інші інфіковані об'єкти; переносниками збудника інфекції можуть бути гризуни, кліщі, клопи, мухи, дика птиця, тварини інших видів, обслуговуючий персонал. У господарстві пастерельоз може виникнути як екзогенна інфекція при наявності в господарстві пастерелоносіїв, під впливом кормових, біологічних, фізіологічних стресів, зоотехнічних порушеннях тощо. 1.4. Діагноз на пастерельоз вважається встановленим при наявності клінічних ознак, характерних патолого-анатомічних змін, епізоотологічних даних та підтвердження лабораторними дослідженнями з постановою біопроби.

2. Профілактика пастерельозу птиці Для попередження захворювання птиці пастерельозом керівники і спеціалісти птахогосподарств, незалежно від форми власності, зобов'язані суворо виконувати заходи, відповідно до Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств і вимог до їх проектування, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 3 липня 2001 року N 53 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 5 липня 2001 року за N 565/5756 (далі – Ветеринарно-санітарні правила). Для профілактики пастерельозу необхідно забезпечити: 1) увезення інкубаційних яєць тільки з господарств, благополучних щодо пастерельозу та інших інфекційних захворювань птиці, і їх інкубацію в окремому інкубаторії в умовах надійної ізоляції; 2) вирощування ремонтного молодняку ізольовано від дорослої птиці, дотримання термінів міжциклових профілактичних перерв та якісну підготовку приміщень для посадки наступної партії птиці, високу санітарну культуру в пташниках, інкубаторії та інших виробничих приміщеннях; дотримання термінів бактеріологічних досліджень на пастерельоз; 3) перед інкубацією яйця обов'язково дезінфікують парами формальдегіду або іншими дозволеними в Україні деззасобами, згідно з настановами щодо їх застосування, не пізніше 1,5 години після знесення, а також після сортування в інкубаторії; 4) дезінфекцію повітряного простору в інкубаторі проводять методом установлення на підлогу вивідних шаф ванночок з 20–30%-ним розчином формаліну до кінця виведення кожної партії молодняку птиці; 5) у птахогосподарстві постійно, після кожного виведення партії молодняку, проводять заходи з дезінфекції інкубаційних приміщень і шаф парами формальдегіду або іншими дозволеними в Україні деззасобами згідно з настановами щодо їх застосування, утилізацію відходів, дератизацію та дезінсекцію; тару і транспорт, які використовувались при інкубації, дезінфікують після кожного використання; 6) під час очищення, миття і дезінфекції птахоприміщень, інкубаторів, у камерах газації яєць, тари тощо застосовують засоби індивідуального захисту: комбінезон, халат (фартух), рукавички, чоботи гумові, респіратори, захисні окуляри, а також спеціальний інструмент та засоби. При застосуванні мийних та деззасобів необхідно дотримуватись техніки безпеки, згідно з настановами щодо їх застосування.

3. Заходи щодо ліквідації пастерельозу птиці Господарство, відділення, ферма, пташник, в якому встановлено захворювання птиці на пастерельоз, оголошують неблагополучним і в ньому вводяться карантинні обмеження. На м'ясопереробні підприємства і заготівельні пункти накладають карантинні обмеження на весь період, необхідний для забою птиці, наявної на підприємстві на момент установлення пастерельозу і проведення санації (механічного очищення, дезінфекції, дезінсекції, дератизації). 3.1. За умов обмеження забороняється: 1) вивіз із неблагополучних господарств, відділень, ферм, пташників інкубаційних яєць, птиці, кормів, предметів догляду за птицею; 2) в окремих випадках, при відсутності в господарстві забійного цеху, розпорядженням державної служби ветеринарної медицини дозволяється вивіз клінічно здорової птиці на м'ясопереробні підприємства для забою, при забезпеченні умов, які виключають поширення інфекції; 3) щеплення птиці проти інших інфекційних захворювань, а також проведення діагностичних досліджень; 4) випуск птиці на вигули, а водоплавної птиці – на водойми; 5) ввіз і вивіз птиці до ліквідації пастерельозу. 3.2. За умов обмеження дозволяється: 1) вивіз харчових яєць після їх дезінфекції парами формальдегіду або іншими дозволеними в Україні деззасобами, згідно з настановами щодо їх застосування; 2) вивіз тушок після забою здорової птиці; 3) вивіз м'ясної і яєчної продукції дозволяється тільки в закритому транспорті. М'ясну і яєчну тару дезінфікують, а пакувальний матеріал спалюють; 4) вивіз пір'я, пуху на підприємства після просушування його в сушильних апаратах при температурі +85^оC протягом 20 хвилин або дезінфекції; 5) інкубація в господарстві яєць, одержаних від птиці благополучних пташників, після 4-разової дезінфекції парами формальдегіду (перший раз не пізніше 1,5 години після знесення, другий – перед закладанням в інкубатор, третій – після 6 годин прогрівання в інкубаторі і четвертий раз – перед виведенням молодняку птиці) або іншими дозволеними в Україні деззасобами, згідно з настановами щодо їх застосування; 6) молодняк вирощують в ізольованих умовах. 3.3. У неблагополучному щодо пастерельозу птиці господарстві, відділенні, фермі, пташнику: 1) усю хвору, слабу, виснажену птицю забивають безкровним методом, перероблюють на м'ясо-кісткове борошно або знищують; 2) клінічно здоровій птиці застосовують антибіотики, сульфаніламідні й інші препарати, рекомендовані для ветеринарної практики. Після закінчення строку експлуатації, яйцекладки і відгодівлі птицю здають на забій. Перед забоєм птиці застосування антибіотиків припиняють у строки, передбачені настановами щодо їх застосування; 3) ветеринарно-санітарну оцінку м'яса і м'ясопродуктів після забою птиці проводять згідно з Правилами передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса і м'ясних продуктів, затвердженими наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 7 червня 2002 року N 28 (z0524-02) і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 21 червня 2002 року за N 524/6812; 4) проводять механічну очистку, а також дезінфекцію (поточну і остаточну) пташиних приміщень, інвентарю, виробничих територій, транспорту й інших об'єктів у відповідності до діючих інструкцій з проведення ветеринарної дезінфекції, дезінвазії, дезінсекції і дератизації. Пташиний послід знезаражують біотермічним методом. Птицю благополучних щодо пастерельозу пташників з профілактичною метою щеплюють вакцинами у відповідності до настанов щодо їх застосування; 5) оздоровлення птахогосподарства, відділення, ферми, пташника від пастерельозу проводять шляхом санації приміщень, в яких розміщують здорову птицю, вирощену в ізольованих умовах цього господарства або завезену з інших благополучних щодо заразних хвороб птиці господарств. При виявленні пастерельозу серед птиці, яка належить населенню, на неблагополучні двори накладають обмеження. Усю птицю неблагополучних дворів забивають, при цьому тушки від забою хворої птиці знищують, а від клінічно здорової – проварюють і використовують в їжу в межах неблагополучного двору. Завіз і вирощування здорової птиці дозволяється після зняття обмеження; 6) обмеження з господарства, відділення, ферми, пташника, двору знімають після забою усієї неблагополучної щодо пастерельозу птиці, очистки території, дезінсекції, дератизації і остаточної дезінфекції з проведенням бактеріологічного контролю її якості в державних лабораторіях ветмедицини; 7) обмеження з господарства може бути знятим після одночасного забою всього поголів'я птиці неблагополучного господарства, відділення, ферми, пташника, не чекаючи строку закінчення одержання продукції (яйценоскості тощо), та проведення механічного очищення та дезінфекції із перевіркою державною лабораторією ветмедицини на якість її проведення.