Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Принципи формування інноваційної культури. принцип системності:дозволяє розглянути підходи щодо формування інноваційної культури інженера-педагога як цілісної системи;
принцип системності: дозволяє розглянути підходи щодо формування інноваційної культури інженера-педагога як цілісної системи; принцип прогностичності: спрямований на передбачення інженером-педагогом результатів інноваційної діяльності; принцип свідомості: передбачає сформованість уявлення щодо впровадження педагогічних інновацій як нагальної необхідності принцип активності: забезпечує інтенсивне використання інноваційних технологій у педагогічній діяльності
28. Профілактика синдрому професійного вигорання.
“Синдром згоряння” — складний психофізіологічний феномен, що визначається як емоційне, розумове і фізичне виснаження через тривале емоційне навантаження. Синдром виявляється у депресивному стані, почутті втоми і спустошеності, ентузіазму, утраті здатності бачити позитивні наслідки своєї праці, негативній настанові щодо роботи і життя в цілому. Отже, якщо подібний синдром спостерігається у вчителя початкових класів, то це стає небезпекою для його учнів, тому що, як уже згадувалося, настрій учителя швидко передається молодшим школярам. Н. Амінов наводить такі основні ознаки цього синдрому: • виснаження, утома; • психосоматичні ускладнення; • безсоння; • негативні настанови стосовно підлеглих; • негативні настанови щодо своєї роботи; • нехтування виконанням своїх обов’язків; • збільшення прийому психостимуляторів (тютюн, кава, алкоголь, ліки); • зменшення апетиту чи переїдання; • негативне самооцінювання; • посилення агресивності (роздратованості, напруженості); • посилення пасивності (цинізм, песимізм, безнадія, апатія); • почуття провини. Н. Амінов підкреслює, що останній симптом властивий тільки людям, які професійно, інтенсивно взаємодіють з іншими людьми. З метою попередження професійного "вигорання" доцільно проводити тренінгові роботу у колективах (в даному випадку педагогічному колективі). Участь у тренінгу може бути тільки добровільним. Якщо перенести цю тезу на роботу в освітній установі, то не може бути ПТ обов'язковим методичним заходом для педагога. Учитель може бути примушений адміністрацією до відвідування семінару по психології, але не можна примушувати людину вступати в спілкування з іншими людьми, давати зворотний зв'язок, розвивати в собі визначені навички і здібності. Це неможливо з етичної точки зору, це неефективно, і, зрештою, це може бути небезпечно для його психічного здоров'я. Але навіть люди, які відгукнулися на запрошення психолога взяти участь у тренінгу, повинні заздалегідь одержати усю необхідну Інформацію, для того щоб прийняти рішення усвідомлено. Добре провести з кожним попередню бесіду, розповівши про зміст і форми тренінгової роботи, про необхідність займати активну позицію, відкривати іншим учасникам свій внутрішній світ, переживання, думки, мінятися, привласнюючи новий досвід. Чи потрібно це людині? Чи готовий він до цього? Одним із суттєвих чинників, що запобігають посиленню “синдрому згоряння”, є прийняття особистої відповідальності за те, що відбувається. Якщо вчитель у всьому, що відбувається, звинувачує своє оточення, то почуття безсилля і безнадійності тільки зростає. Причини «синдрому згорання» • напруженість і конфлікти у професійному оточенні, недостатня підтримка з боку колег; • недостатні умови для самовираження, експериментування та інновацій; • одноманітність діяльності й невміння творчо підійти до виконуваної роботи; • вкладання в роботу значних особистісних ресурсів за недостатнього визнання і відсутності позитивного оцінювання з боку керівництва; • зверхність у ставленні до вчителів початкових класів; • робота без перспективи, неможливість побудувати професійну кар’єру; • невмотивованість учнів, результати роботи з якими «непомітні»; • невирішені особистісні конфлікти. 29. Схарактеризуйте інноваційні виміри сучасної освіти 30. Визначте сутність та наведіть класифікацію інноваційних технологій навчання Поняття “інновація” має латинське походження і в перекладі означає оновлення, зміну, введення нового. Інновації – це й ідеї, і процеси, і засоби, і результати, взяті в єдності якісного вдосконалення педагогічної системи Поняття „технологія”визначається с як: сукупність прийомів, що застосовуються в якій-небудь справі, майстерності, мистецтві; – сукупність засобів та методів відтворення теоретично обґрунтованих процесів навчання та виховання, що дозволяють успішно реалізовувати завдання освіти – сукупність психолого-педагогічних настанов, що визначають спеціальний набір та компонування форм, методів, засобів, прийомів навчання, засобів виховання; вона є організаційно-методичним інструментарієм педагогічного процесу (Б. Лихачов); – системну сукупність та порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних та методологічних засобів, що використовуються для досягнення освітньої мети (М. Кларін). Інноваційна педагогічна технологія - цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчально-виховний процес від визначення його мети до очікуваних результатів
31. Дайте характеристику інноваційної культури інженера-педагога Інноваційна культура інженера-педагога – це інтегральне особистісне новоутворення, що включає спрямованість на інноваційну діяльність, інноваційну компетентність та інноваційну активність Спрямованість на інноваційну діяльність визначається мотивацією інженера-педагога до втілення інновацій у педагогічнй процес. Інноваційна компетентність виступає характеристикою здатності інженера-педагога до реалізації інноваційної діяльності через сформованість відповідних знань, умінь та особистісних якостей. Інноваційна активність інженера-педагога – характеризує інтенсивність його інноваційної діяльності Етапи формування готовності до інноваційної діяльності n розвиток творчої індивідуальності педагога, формування здатності виявляти, формулювати, аналізувати та вирішувати творчі педагогічні завдання n оволодіння основами методології наукового пізнання педагогічного дослідження, введення в інноваційну педагогіку. n освоєння технології інноваційної діяльності n практична робота на експериментальному майданчику по втіленню нововведення у педагогічний процес, здійснення корекції, відстеження результатів експерименту, самоаналіз діяльності. Date: 2015-09-22; view: 480; Нарушение авторских прав |