Схема спостереження виховного заходу

Тема виховного заходу.

Мета заходу.

Місце проведення.

Дата проведення.

Прізвище та ініціали вихователя.

Школа та клас.

Статеве співвідношення дітей у класі (спостереження відбувається за схемою, що представлена нижче на базі попереднього опрацювання прогностичної моделі – плану-конспекту, що заздалегідь підготовлений учителем).

Обов’язковими у виховному заході є етапи, завдання кожного, засоби, методи реалізації завдань: організаційний (етап емоційного стимулювання), мотиваційний, цільовий, реалізаційний, що за формою організації відрізняє один захід від іншого, та підсумковий (із функціями соціально-педагогічної установки на використання позитивного досвіду).

Ефективність результатів виховного заходу залежить від міри відповідності завдань, засобів меті, а також від кількості позитивних побіжних перетворень у надбаннях учня.

Матеріал, що використовується для аналізу виховного заходу, повинен охоплювати таку інформацію.

Аналіз підготовчого етапу до проведення виховного заходу. Ініціатори та організатори виховного заходу (вчитель, учні, адміністрація школи тощо); врахування інтересів та ініціативи учнів під час вибору теми та форми заходу; особливості підготовки до виховного заходу із завданнями виховання, рівнем розвитку дитячого колективу, віковими особливостями школярів.

Аналіз гігієнічних, матеріально-технічних та естетичних умов. Підготовка приміщення (чистота, освітлення, температура та ін.); естетика оформлення (інтер`єр, відповідність оформлення формі та змісту виховного заходу, доступність його для сприйняття оточуючими та ін.); технічне обладнання (якість аудіовізуальної апаратури та доцільність її використання).

Аналіз виховного заходу. Відповідність виховного заходу його меті та формі проведення; різноманітність та доцільність діяльності учнів (пізнавальна, трудова, ігрова, художня, спортивна та ін.) під час проведення виховного заходу; емоційний стан школярів на різних етапах проведення виховного заходу.

Аналіз комунікативної діяльності вихователя. Роль учителя у підготовчому процесі та проведенні виховного заходу; особливості стилю спілкування вчителя з вихованцями під час підготовки та проведення виховного заходу; особливості оцінних суджень вихователя та їх об`єктивність; зацікавленість вихователя у створенні емоційного клімату, активізації ініціативи учнів та їхньої уваги; стимулювання позитивних досягнень, створення в них перспективних прагнень.

Загальна оцінка виховного заходу. Вплив виховного заходу на становлення особистості школяра, зміцнення взаємовідносин у дитячому колективі; досягнення виховної мети; методичні помилки та недоліки педагога, їх причини та шляхи усунення; висновки та пропозиції.

Такий матеріал дає змогу зробити обґрунтований аналіз виховного заходу, переосмислити різні сторони педагогічної діяльності, накреслити подальші перспективи щодо її поліпшення, оцінити свою і чужу виховну майстерність.

Для здійснення психолого-педагогічного аналізу пропонується така схема, реалізація якої спирається на актуалізацію педагогом психологічних та педагогічних знань, які він отримав у ВНЗ та шляхом самопідготовки.

Запис інформації, що відтворює стан заходу, може здійснюватися у такій формі:

СХЕМА АНАЛІЗУ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

Дата"___"______________року.

Прізвище та ініціали вихователя, класного керівника

Мета відвідування (залежно від мети можуть бути скорочені чи розширені окремі пункти аналізу).

Тема заняття і форма проведення

У процесі аналізу заходу варто приділити увагу характеру його підготовки. При цьому його автор завчасно має отримати відомості від педагога про: наявність та доцільність плану чи програми проведення цього важливого заходу; конкретність доручень учням: доведення до них кінцевої мети заходу, змісту організаторської діяльності в процесі підготовки, їхніх прав та обов'язків.

Обов'язково аналізуються:

1.Актуальність теми, її вмотивованість. Відповідність віковим особливостям, запитам та інтересам даного дитячого колективу. Участь школярів у її виборі та формулюванні.

2. Доцільність мети заходу, що передбачає переведення дитини на новий (вищий) рівень вихованості у визначеному аспекті, чіткість, конкретність, доступність усім учасникам виховного процесу.

3. Логічність та обґрунтованість виробленого педагогом цільового алгоритму, що полягає у правильно визначеній послідовності виховних задач, що забезпечує максимально короткий шлях досягнення мети.

4. Ефективність виховних засобів та їх доцільне поєднання, що забезпечує максимальне і посильне для учня виховне навантаження.

5. Ефективність, послідовність, взаємообумовленість та доцільність проведених педагогом етапів виховного заходу, відтворення в них структури процесу формування особистості.

6. Доцільність та ефективність дібраної виховної технології, яка має забезпечувати оптимальне поєднання методів та прийомів, що веде до максимально високого рівня досягнення мети.

Відповідність змістових, суттєвих, формальних та функціональних характеристик методів та прийомів виховання.

Ступінь традиційності та новизни методики, опора на існуючі в сучасній виховній практиці нормативні положення.

Дотримання та специфіка реалізації системи сучасних виховних принципів. Гуманність і демократичність взаємостосунків педагогів, активу з усіма учасниками заходу.

Достовірність, науковість та емоційна насиченість фактичного матеріалу, зв'язок із життям, опора на життєвий досвід учнів. Спрямованість заходу на розвиток особистості, загальнолюдських рис, на підвищення загальнокультурного рівня розвитку школярів. Упущення та недоліки. Дотримання існуючих в сучасній теорії та практиці вимог щодо застосування використаних методів виховання та визначених аналогічних форм педагогічної роботи.

7. Аналіз психолого-педагогічних умов, що визначили рівень отриманого результату (актуальність дібраної проблеми відповідно до моральних, естетичних, екологічних, розумових потреб учнів тощо; забезпечення стійкого інтересу до удосконалення відповідної сфери життєдіяльності дитини, наявність емоційного відгуку на педагогічний вплив; точність та організованість початку; естетичність оформлення; підготовка учнів до активного сприйняття нової інформації; змістовність заходу; достатність та доступність використаної інформації; вмотивованість взаємодії зі сторони вчителя та учня; адаптивність запропонованих знань до рівня умінь; забезпечення кількісно-якісних перетворень за рахунок здійснення апробації елементів відповідного досвіду; авторитетність та професійна компетентність педагога; стиль спілкування вчителя та учнів; доцільність обраного місця проведення та його оформлення; доцільність співвідношення проведеної виховної роботи та затраченого на неї часу тощо).

8. Дотримання гігієнічних вимог до здійснення виховного процесу: свіже повітря та достатня кількість кисню в приміщені; відсутність небезпечних та зайвих звуків і запахів; достатня освітленість та чистота місця проведення; прийнятне для всіх дітей поєднання кольорів; нормальний температурний режим; оптимальна скупченість дітей у місці проведення; відсутність хворих на інфекцію; дотримання вимог харчування та відпочинку перед проведенням заходу; оптимальне поєднання пасивних та рухливих форм діяльності;забезпечення специфічних правил безпеки (на воді, будівництві, виробництві тощо) та ін.

9. Загальні висновки: результативність досягнення мети, реалізація розвивальних, виховних, пізнавальних можливостей заходу; ставлення учнів до заходу, ступінь задоволення їхніх потреб; вплив виховного заходу на розвиток учнів, формування у них:

а) громадянської позиції, власної гідності, морально-вольових якостей, уявлень, відповідальності за свої дії;

б) естетичних почуттів та смаків;

в) трудових навичок та шанобливого ставлення до людей праці;

г) санітарно-гігієнічних, спортивних навичок;

д) культури спілкування, поведінки тощо.