Ресурсів в ринкових умовах

РОЗДІЛ 7. ПЛАНУВАННЯ ПОТРЕБ У МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНИХ

РЕСУРСАХ

1. Об'єктивна необхідність і значення планування матеріально-технічних ресурсів в ринкових умовах

2. Система норм і нормативів, які використовуються у плануванні матеріально-технічного забезпечення.

3. Зміст, структура й види матеріальних балансів.

4. Методика розрахунку найважливіших статей ресурсної й розподільної частин матеріального балансу.

5. Планування закупок матеріальних ресурсів

6. Переваги й недоліки балансового методу планування матеріально-технічного забезпечення.

1. Об'єктивна необхідність і значення планування матеріально-технічних

ресурсів в ринкових умовах

Планування економіки - не просто вольовий акт держави в його управлінні господарською сферою. Це прояви об'єктивного економічного закону розвитку суспільства.

Із плану наказу новий план перетворився в план-дію, що організує ефективне функціонування ринку на основі конкуренції.

Оскільки матеріально-технічне забезпечення має відношення до розподілу й обігу засобів виробництва, то, мабуть, що вплив цієї галузі є споконвічним і визначальним. Саме від планового здійснення матеріально-технічного забезпечення залежать як сама можливість виробництва, так і його ритмічність.

Із цієї причини в сучасних умовах особлива увага приділяється плануванню поставок, строгому дотриманню строків відвантаження продукції, комплектності, якості й іншим. договірним зобов'язанням. Чітка організація постачання й збуту сьогодні є одним з основних факторів виконання державних замовлень і замовлень споживачів.

У процесі планування матеріально-технічного забезпечення вирішуються два важливих завдання. Це, насамперед, своєчасне й повне забезпечення промислового й будівельного виробництва, агропромислового комплексу, соціальної сфери матеріальними ресурсами необхідної номенклатури й асортименту. Рішення цього завдання становить основний зміст діяльності органів постачання й збуту. Ці органи покликані надавати необхідну допомогу підприємствам у виконанні їхніх виробничих завдань і планів відвантаження продукції, оскільки збут продукції - основна умова постачання нею споживачів.

Інше завдання, що вирішується в ході планування матеріально-технічного забезпечення - раціональне використання ресурсів. Саме в процесі планування органи матеріально-технічного забезпечення й збуту зобов'язані в максимальному ступені використовувати свій вплив на підприємства з метою замовлення ними матеріальних ресурсів у строгій відповідності з потребою, впровадження технологій, які забезпечують зберігання ресурсів, поліпшення зберігання й транспортування продукції. Вони повинні домагатися зниження питомих норм витрат сировини й матеріалів, більш повного завантаження встаткування, впровадження найбільш прогресивних видів ресурсів, що забезпечують загальну їхню економію.

Планування матеріально технічного забезпечення повинне здійснюватися з таким розрахунком, щоб поставки матеріальних ресурсів відбувалися при мінімальних витратах у сфері обігу.

Основними методологічними принципами планування є:

- безперервність планування. Цей принцип означає, що підприємства мають розробляти довготермінові, середньо термінові та річні плани;

- наукова обгрунтованість та реальність планів;

- забезпеченість пропорційності виробництва, взаємного узгодження і координації дій усіх виробничих підрозділів;

- комплексний підхід до планування, врахування всіх умов і факторів, які забезпечують безперервний хід відтворення на виробничому підприємстві.

Реалізація принципів планування сприяє використанню таких правил і вимог:

- зв`язок рівнів управління;

- прив`язка до календарю;

- вплив минулих результатів;

- зміни при плануванні;

- зв`язок між об`єктами планування;

- потоки в плануванні;

- принципи організації планової роботи.

Планування – це процес розробки й прийняття рішень, який дозволяє забезпечити ефективне функціонування й розвиток підприємства в цілому та ефективне використання матеріальних ресурсів як основи виробництва зокрема.

У процесі планування визначаються:

- види матеріальних ресурсів, потрібних для забезпечення виробничо-господарської діяльності підприємства;

- кількість матеріальних ресурсів для виконання виробничої програми за видами і термінами їх постачання;

- затрати на матеріально-технічне постачання;

- можливості організації виробництва окремих матеріальних ресурсів на своєму підприємстві (деталі, комплектуючі, напівфабрикати);

- вибір постачальників і виявлення їх можливості.

Основними завданнями плану матеріально-технічного забезпечення є:

- своєчасне і повне задоволення потреб підприємства в матеріально-технічних ресурсах;

- забезпечення високої якості ресурсів;

- мінімізація витрат на придбання, доставку і збереження товарно-матеріальних цінностей;

- визначення оптимальних строків поставки і розмір транспортних партій матеріальних ресурсів;

- визначення оптимального рівня запасів матеріальних ресурсів;

- розробка політики економії матеріальних ресурсів, залучення в оборт вторинних ресурсів;

- створення умов для ефективної роботи структурних підрозділів підприємства.

Метою розробки плану із забезпечення є оптимізація потреб в ресурсах, оскільки економія може призвести до погіршення якості та конкурентоспроможності продукції, а бажання створення понаднормативних запасів і нераціонального іх використання – до «замороження» оборотних засобів і зниження ефективності їх використання, що впливатиме на кінцеві результати діяльності підприємства.

В умовах ринку підприємства самостійно організують забезпечення матеріальними ресурсами, виходячи із кон`юнктури ринку, можливостей потенціальних партнерів, інформації з питань коливання цін.

2. Система норм і нормативів, які використовуються у плануванні матеріально-технічного забезпечення.

Нормативи матеріально-технічного забезпечення відіграють велику роль в організації й плануванні цього процесу. Для матеріально-технічного забезпечення важливою вимогою є комплексність нормативів. По можливості вони повинні охоплювати всі функції й операції, які виконуються в процесі доведення продукції до споживача, і весь перелік видів цієї продукції., що поставляється.

Важливою якістю нормативів є їхня стабільність у сполученні із гнучкістю. Вони повинні встановлюватися на можливо більший період часу, але при зміні умов виробництва мати можливість оперативного їх регулювання.

Всі нормативи, які застосовуються в процесі матеріально-технічного забезпечення можна об'єднати в кілька груп. Класифікація й основні нормативи, які застосовуються в матеріально-технічному забезпеченні наступні:

1. Організаційно-правові нормативи. Це: найважливіші законодавчі акти з питань організації й планування матеріально-технічного забезпечення. Положення про підприємства різних форм власності (державні, орендні, акціонерні товариства й т.п.). Положення про органи матеріально-технічного забезпечення. Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення. Особливі умови поставки деяких видів продукції. Статути транспортних організацій. Транзитні норми відпуску продукції постачальниками.

2. Номенклатурно-якісні нормативи, це:стандарти й технічні умови. Загальнодержавний класифікатор продукції.. Інструкції про порядок приймання продукції з кількості і якості.

3. Норми витрат й використання засобів виробництва. Норми витрат сировини й матеріалів. Нормативи використання встаткування. Строки зношування деталей, виробів, інструментів. Нормативи виходу готового продукту й нормативи виробничих витрат матеріалів при зберіганні й транспортуванні.

4. Нормативи запасів і оборотності оборотних коштів. Норми запасів засобів виробництва в процесі виробництва та обігу; нормативи оборотних коштів.

5. Вартісні нормативи. Договірні ціни на матеріали й устаткування. Планові ціни на матеріали. Транспортні тарифи. Націнки й знижки за послуги. Розміри санкцій за порушення умов договору.