Управління виробництвом: створення операційної системи і її функціонування

Операційна система — одна зі складових будь-якої організації, у рамках якої реалізується операційна функція, тобто здійснюється процес виробництва продукції або надання послуг зовнішнім споживачам. Операційна функція включає в себе дії, у рез-ті яких виробляється продукція та послуги, що поставляються організацією зовнішньому споживачеві. Структура операційної (виробничої) системи – це сукупність елементів та зв'язків між ними, що забезпечують цілісність системи, тобто збереження основних властивостей системи при різних зовнішніх і внутрішніх змінах. Операційна система складається із: 1) Переробна підсистема – це підрозділ фірми, який виконує виробничу роботу, безпосередньо пов’язану з перетворенням ресурсів. 2) Підсистема забезпечення – підрозділ, який безпосередньо не зв’язаний з виробництвом продукції, але виконує функції життєво необхідні для роботи переробної підсистеми (обчислювальний центр, ремонтно-експлуатаційна служба тощо). 3) Підсистема управління – підрозділи, які на основі зібраної інформації від інших двох підсистем приймають рішення про перспективні цілі і функції переробної підсистеми.

Сутність операційної функції полягає в процесі конверсії (трансформації, перетворення), тобто в послідовній низці подій, у ході яких ресурси перетворюються на готову продукцію чи послуги. Операційна функція являє собою процес перетворення входів у виходи.

Для створення працездатної операційної системи, яка б дозволяла виконувати цілеспрямовані операції з розвитком їх в просторі та в часі, необхідно: по – перше, розрахувати і створити організаційну модель операційної системи з розстановкою необхідної кількості виробничих елементів по кожній операції; по – друге, забезпечити функціонування операційної системи з максимальною надійністю.