Сутнісна характеристика окремих видів ефектів

Відповідні види ефективності виробництва виокремлюються переважно за різноманітністю одержуваних ефектів (результатів) господарської діяльності підприємства або іншої інтеграційної підприємницької структури.

Економічний ефект відображають різні вартісні показники, що характеризують проміжні й кінцеві результати виробництва в пер­винних виробничо-господарських ланках, галузях чи територіаль­них утвореннях. До таких показників належать: обсяг продукції (то­варної, реалізованої); прибуток (дохід); економія окремих видів ре­сурсів; величина зниження валових поточних витрат на виробницт­во (повної собівартості продукції) тощо.

Соціальний ефект звичайно зводиться до збільшення нових робочих місць і рівня зайнятості працездатного населення; поліпшен­ня умов праці, побуту та відпочинку; формування екологічно без­печного навколишнього середовища тощо.

Локальний (комерційний, госпрозрахунковий) ефект озна­чає конкретний результат виробничо-господарської діяльності, що забезпечує достатність власних фінансових ресурсів для са­морозвитку підприємства.

Народногосподарський ефект —спільний (загальний) ефект у сферах виробництва і споживання відповідних продуктів. Він, зокрема, виникає тоді, коли виробництво продукції на даному підприємстві потребує додаткових витрат ресурсів, а її спожи­вання (використання) на іншому підприємстві пов'язане з мен­шими експлуатаційними витратами та позитивними наслідками діяльності.

Абсолютний ефект характеризує загальну чи питому його величину, яку має підприємство від своєї діяльності протягом пев­ного часу.

Порівняльний ефект відображає результат порівняння можли­вих варіантів господарювання та вибору ліпшого з них; його величина показує економічні й соціальні переваги вибраного варіанта здійснення господарських рішень проти інших можливих варіантів.

Первинний ефект — це початковий одноразовий ефект, одер­жаний унаслідок здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства, запровадження на ньому прибуткових технічних, орга­нізаційних чи економічних заходів.

Мультиплікаційний ефект виникає тоді, коли первинний ефект збільшується завдяки багаторазовому використанню відповідних заходів не лише на даному, а й на інших підприємствах чи в інших сферах діяль­ності. Він виявляється в кількох специфічних формах—дифузійному й резонансному ефектах, а також ефектах «стартового вибуху», супро­відних можливостей та акселерації.

Дифузійний ефект реалізується тоді, коли нововведення певного характеру поширюється на інші галузі; завдяки цьому відбувається мультиплікація (наприклад, перед тим, як метод без­перервного розливу рідкого металу знайшов широке застосування в чорній металургії, ним досить тривалий час користувалися на підприємствах кольорової металургії).

Резонансний ефект має місце тоді, коли якесь нововведення в певній галузі активізує і стимулює розвиток інших явищ у виробничій сфері (наприклад, одержання синтетичного волокна уможливило ви­робництво нових тканин, а відтак—нових видів одягу).

Ефект «стартового вибуху» — це своєрідна «ланцюгова реакція» в перспективі. Він можливий за умови, коли певний «стар­товий вибух» стає початком наступного лавиноподібного збільшен­ня ефекту в тій або іншій галузі виробництва чи діяльності (пере­конливий приклад — застосування економіко-математичних ме­тодів і моделей в управлінні, виробництві, різних галузях науки).

Ефект акселерації (від лат. accelero — прискорюю), який може мати місце в будь-якій діяльності, означає прискорення темпів поширення і застосування певного конкретного позитивно­го результату.

Синергічний ефект (від грец. syпergфs — діючий спільно) виражає комбінований вплив сукупності інновацій на фінансово-економічний стан суб'єкта господарювання, коли загальний ефект перевищує суто арифметичну суму впливу на виробництво (діяльність) кожної інновації зокрема, тобто коли кожна інновація посилює вплив усіх інших.

Процес вимірювання рівня ефективності виробницт­ва (діяльності підприємства) передбачає передовсім визначен­ня критерію і формування відповідної системи показників.

Критерій — це головна відмітна ознака й визначальна міра вірогідності пізнання суті ефективності виробництва (діяльності). Правильно сформульований критерій має якнайповніше характе­ризувати суть ефективності як економічної категорії і бути єдиним для всіх ланок суспільного виробництва чи господарської діяль­ності.

• Єдиним народногосподарським економічним критерієм ефективності виробництва є зростання продуктивності суспі­льної (живої та уречевленої) праці.

• На рівні виробничого підприємства (інтегрованої підприємницької структури) модифікованою формою єдино­го критерію ефективності його (її) діяльності визнається максимізація прибутку.

• Кількісна визначеність і зміст критерію знаходять належне ві­дображення в конкретних показниках ефективності виробництва.

Принципи формування системи показників ефектив­ності виробництва (діяльності):

1) забезпечення органічного взаємозв'язку критерію та сис­теми конкретних показників ефективності діяльності;

2) відображення ефективності використання всіх видів зас­тосовуваних ресурсів;

3) можливість застосування показників ефективності в про­цесі управління різними ланками виробництва (видами діяль­ності);

4) виконання провідними показниками стимулюючої функції в процесі використання наявних резервів зростання ефектив­ності виробництва (діяльності).

Систему показників ефективності виробництва, побудовану з урахуванням названих принципів (типову), подано в табл. 17.2.