РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на територіях сільських, селищних громад

Захист населення і територій є системою загальнодержавних заходів, які реалізуються центральними та місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами місцевого самоврядування, про що говориться в Указі Президента України «Про концепцію захисту населення і територій у разі загрози та виникненні надзвичайних ситуацій». Постійними ор­га­нами управління системою захисту населення і територій на рівні села, селища є виконавчі органи місцевих рад. Тому на сільського, селищного голову покладена велика відповідальність з організації роботи громади стосовно захисту населеного пункту від наслідків надзвичайних ситуацій. Для цього він, перш за все, повинен знати, з якими видами надзвичайних ситуацій йому ймовірно прийдеться мати справу.

Згідно з Положенням «Про класифікацію надзвичайних ситуацій», за­твердженим постановою Кабінету Міністрів України терміни, що вжи­ва­ються у цій царині, мають наступні значення:

аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єк­­ті, території або акваторії загрозу для життя та здоров’я людей і при­зводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних за­собів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шко­ди довкіллю;

надзвичайна ситуація (НС) – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, ка­таст­ро­фою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та значних матеріальних втрат;

небезпечне природне явище – подія природного походження або ре­зультат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масш­табом поширення і тривалістю можуть уражати людей, руйнувати майно та довкілля;

потенційно небезпечний об’єкт – об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються не­безпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, гідротехнічні та транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об’єкти, що створюють реальну загрозу виникнення НС.

Відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити ви­ник­нення НС на території України, розрізняють:

НС техногенного характеру – транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руй­нування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах жит­тєзабезпечення, гідрохімічні аварії на греблях, дамбах тощо;

НС природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні, гід­ро­логічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, при­родні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільсько­гос­по­дар­ських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

Надзвичайні події за швидкістю їх матеріалізації чи розгортання по­діляються на поступові та раптові.

Поступові (або прогресуючі) – це такий вид надзвичайних подій, коли мають місце певні прояви, що попереджають про їх розвиток (повінь, лісова по­жежа тощо).

Раптові (або миттєві) – перед виникненням надзвичайної події немає жодного попередження (вибух, транспортна аварія тощо).

Всі вищезазначені надзвичайні події незалежно від їх категорії та кла­сифікації можуть призвести до:

· загибелі чи поранення людей;

· зруйнування промислових об’єктів та житлових будинків, іншого майна;

· забруднення навколишнього середовища;

· порушення повсякденного ритму життя;

· негативного впливу на соціальну організацію;

· збільшення стресового стану населення, особливо, потерпілого та відповідального за ліквідацію наслідків НС;

· інших матеріальних та моральних збитків.

Щоби бути готовим до можливих катаклізмів, які можуть виникнути на території, підпорядкованій сільській, селищній раді, її голова повинен вміти:

Ä розробляти і забезпечувати виконання заходів стосовно за­по­бі­ган­ня виникненню НС, а також вживати відповідні заходи до змен­шення наявних збитків та втрат в разі їх виникнення;

Ä своєчасно інформувати вищі інстанції про виникнення над­зви­чай­них ситуацій на території місцевої ради;

Ä здійснювати координацію діяльності органів місцевого само­вря­ду­вання, адміністрацій підприємств, установ і організацій, які роз­ташовані на території місцевої ради і залучені до виконання зав­дань із захисту населення від наслідків НС;

Ä керувати розробкою й корегуванням аварійного плану та плану на випадок НС місцевої ради;

Ä забезпечувати дотримання чинного законодавства України сто­сов­но захисту населення у випадку виникнення НС посадовими особа­ми, гро­ма­дянами, підприємствами, установами й організаціями не­залежно від форм їх власності, що розташовані на території міс­цевої ради;

Ä забезпечувати раціональне використання коштів на утримання ре­сурсів, проведення заходів з ліквідації наслідків НС;

Ä проводити відповідну роботу із підготовки членів територіальної громади на ви­падок виникнення та ліквідації наслідків НС;

Ä здійснювати контроль за проведенням протипожежних заходів, ін­ших адекватних заходів щодо мінімізації збитків та витрат у разі ви­никнення НС (повеней, зсувів, ураганів, снігових заметів тощо);

Ä проводити оцінку матеріальних і фінансових втрат і збитків, го­тувати відповідні документи (згідно з законодавством України) на від­шкодування цих втрат та збитків.

(Форма 4.9*)