XXXV. Усім рифам риф

Дуже небезпечний і підступний риф для практиків української мови — вживання дієприкметникових форм. Дієприкметникові форми типу розмовляючий, тримаючий, температурячий не властиві нашій мові. Проте під впливом двомовности і з активною участю послідовників академіка Бєлодєда, ці форми чимраз настирливіше засмічують українську мову. Можна почути і прочитати:

Затим що обминання таких форм становить певні труднощі навіть для мовознавців, доцільно розповісти, як можна обходитись без дієприкметників. Мовознавство розрізняє такі категорії дієприкметників:

А. активні теперішнього часу:

зростаючий = який /що/ зростає; той, хто зростає

Б. зворотні активні теперішнього часу /ці форми відомі лише російській мові/:

гордящийся = який /що/ пишається; той, хто пишається

В. активні минулого часу:

зрослий = який /що/ зріс; той, хто зріс; Сюди ж належать і суржикові форми бувший = який був, пізнавший = який пізнав

Г. зворотні активні минулого часу — /лише в російській мові/:

загоревшийся = який /що/ загорівся; той, хто загорівся

Ґ. пасивні теперішнього часу:

пізнаваний = що його пізнають; той, кого пізнають;

Дослідім кожну категорію — А, Б, В, Г, Ґ — окремо.

А. АКТИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ /Форма (А)/

Дієприкметників форми (А) в нашій мові не вживано. Їх заступає розгорнутий зворот дієслова з займенником який, що, хто:

Але форми (А) подекуди вживають у ролі прикметників. Проте і таке вживання не характерне для мовної стихії українців. На жаль, таке вживання поширюється.

Українська мова уникає дієприкметникових форм, заступаючи їх іншими формами. Нижче розглянуто 16 способів такої заміни:

1. Замість дієприкметника-кальки вживано дієприкметник, властивий українській мові:

Кальку подекуди може замінити давній дієприкметник:

Функцію заміни може виконати й активний дієприкметник минулого часу:

2. Кальку заступає віддієслівний прикметник з кінцівкою -кий:

3. Замість дієприкметника-кальки вживано віддієслівний прикметник:

4. Кальку заступає віддієслівний прикметник з кінцівкою -/ув/альний:

5. Кальку з успіхом заступає віддієслівний прикметник з наростком -ч-:

Більше прикладів до цього пункту — у розділі XXVI.

6. Замість кальки вживано прикметника з наростком -ист-:

7. Форму (А) заступає прикметник, що відповідає значенню дієприкметника у даному конкретному вислові:

8. Дієприкметника-кальку заступає прикметник:

а. з кінцівкою -ливий, -ний, -ній:

б. з кінцівкою -ійний, -ний:

в. із закінченням -овий:

9. Замість кальки вживано іменника:

Мовці мають усвідомлювати, що заміна форми (А) іменником іноді вимагає переробки пари дієприкметник-іменник на іменник-іменник:

10. Щоб уникнути кальки зворот з дієприкметником перефразовано:

11. У пригоді стає ідіоматичний — часом образний — зворот:

12. Допомагає прийменник для:

13. У пригоді стає зворот із словами щораз, чимраз, дедалі:

14. Калькований зворот заступає дієслово або іменник з прикметником готовий, зайнятий, звиклий, здатний, охочий, радий, схильний тощо:

15. Прислуговується традиційна українська словоформа:

16. Дієприкметниковий зворот заступає дієприслівниковий:

Ці 16 способів заміни активних дієприкметників теперішнього часу, річ ясна, не вичерпують усіх словотворчих можливостей нашої мови, але вони дають уявлення про такі можливості.

XXXVI. УСІМ РИФАМ РИФ (продовження)

Б. ЗВОРОТНІ АКТИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ /ФОРМИ (Б)/

Цих дієприкметників — форм (Б) — в українській мові не вживано. Їх заступає розгорнутий зворот дієслова із займенником що, який, хто:

Форма пишаючийся — форма нежива: її вжито лише для ілюстрації. Форми (Б) поширені в російській мові. У дальшому тексті до всіх українських форм наводитимуться форми російські. Не вміючи знайти українські відповідники до форм (Б), дехто зневірюється у здібностях рідної мови. Саме, щоб розвіяти такий забобон, постає потреба наводити російські форми, що і зроблено у дальших прикладах.

1. Розгорнуту дієприкметникову форму (Б) заступає давній дієприкметник, що закінчується на -щий:

Цю ж функцію виконує пасивний дієприкметник минулого часу:

2. Розгорнуту форму (Б) заступає прикметник з кінцівкою -кий:

3. Форму (Б) заступає прикметник, близький до дієприкметника, з кінцівкою -енний:

4. Стає у пригоді прикметник з кінцівкою -абельний, -истий, -мий, -ній, -овий або прикметник-образ:

5. Форму (Б)підміняє іменник або зворот зприкметником чи іменником:

6. Українську форму творить прикметник із словом чимраз, щораз, дедалі:

В. АКТИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ МИНУЛОГО ЧАСУ /ФОРМИ (В)/

Активні дієприкметники минулого часу — форми (В) — із закінченням -лий широко вживано в нашій мові. Ці форми не потребують заміни:

Труднощі становлять форми, відомі в російській мові з наростком -ш- і невластиві українській мовній стихії:

Форми лівого стовпчика — форми суржикові, літературною мовою не канонізовані. Заступає такі форми зворот із займенниками що, який, хто. Крім того, форм (В) можна уникнути наступними способами:

1. Заміна їх прикметником чи дієприкметником з відповідним значенням:

2. Для заміни форм (В) можна вжити іменник:

3. Неправильно утворені форми з наростком -ш- подеколи можна замінити правильними з наростком -л-:

Для обминання форм (В) годяться й інші способи, уживані для заміни форм (А) та (Б).

Г. ЗВОРОТНІ АКТИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ МИНУЛОГО ЧАСУ /ФОРМИ (Г)/

Форми (Г) властиві лише російській мові, в нашій мові їх не вживано:

Довгість розгорнутих зворотів змушує мовців шукати коротших форм. У пошуках таких форм можна користуватися способами, наведеними для форм (А), (Б) і (В):

1. Форму (Г) заступає пасивний дієприкметник:

2. Замість зворотних форм (Г) можна вживати незворотні форми (В):

3. Заміна прикметником:

4. Заміна іменником або іменником з прикметником:

Ґ. ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ /ФОРМИ (Ґ)/

Ці дієприкметники властиві українській мові і заміняти їх нема потреби:

Крім форм з наростком -ан, -уван, українській мові відомі форми (Ґ) — творені переважно від іншомовних дієслів — з наростком -абельн: