Чому творилися загальниці.

На творення загальниць впливали різні мотиви чи причини. За головний мотив можна вважати Христові слова, які Він сказав до учнів Йоана, про що святе Євангеліє так каже: "Тоді приступили до Нього учні Йоана й кажуть: "Чому ми й фарисеї постимо, а Твої учні не постять?". Ісус відповів їм: "Чи ж личить весільним гостям сумувати, поки молодий з ними? Надійдуть дні, коли від них забе­руть молодого, і тоді будуть постити" (Мт. 9, 14-15).

Смуток і радість тяжко поєднати. Тож у святкуванні празників, що припадали на середу або п'ятницю, йшлося про те, чому надати перевагу — чи постові, чи празничній радості і торжествам. І перемогла радість торжества, себто піст середи й п'ятниці мусів уступити перед радісним торжеством празничної події.

З однодневної загальниці згодом починає розвиватися однотиж­нева й довша загальниця. Для християн перших віків найрадіс­нішим празником була Христова Пасха. Тож воскресну радість Великодня хотіли продовжити якнайдовше. Найкращим виявом радости було скасування посту й коліноприклонення аж до Зіслан­ня Святого Духа. Про загальницю П'ятдесятниці говорить святий Епіфаній Кипрський: "Піст середи й п'ятниці зберігається цілий рік і триває до 9-ої години, — тобто до нашої 3-ої години пополудні. Виняток становлять 50 днів П'ятдесятниці, коли нема ані коліно­приклонення, ані посту".

З подібного мотиву, як великодня, прийшла і 12-денна загаль­ниця від Христового Різдва аж до Богоявлення. Для християн перших століть час після Христового Різдва був наче друга П'ятде­сятниця. Святий Теодор Студит (759-826) пояснює причину різдвя­ної загальниці такими словами: "Щоб ми не виглядали сумні, наче нерозумні юдеї, у Різдві Того, що нас обновив".

Дещо инші були причини загальниці після неділі Митаря і Фарисея. Ця загальниця має окрему історію. Головна її причина це постійне ворогування греків і вірмен, яких греки вважали за єрети­ків. Вірмени цього тижня постили у п'ятницю й суботу: у п'ятни­цю — на спомин посту Ниневитян, а в суботу — в пам'ять святого

Сергія Стратилата. Греки у своїй ненависті до вірмен навіть виду­мали байку, нібито вірмени постять того тижня в суботу в пам'ять пса Арцивурія, якого єпископ Сергій нібито посилав перед собою до кожної місцевости, куди сам мав прийти, і того пса з'їли вовки. Тому, щоб не мати нічого спільного з постом вірмен, греки ввели цього тижня загальницю. Другим мотивом цієї загальниці є те, що свята Церква, приготовляючи вірних до Великого посту, дозволяє вживати м'ясні страви цілий тиждень наче наперекір гордому фари­сеєві, що хвалився своїм постом двічі в тиждень. І про цю загаль­ницю говорить святий Теодор Студит: "Подібно і в часі тижня підготовного до покути, — каже він, — у якому читаємо святе Євангеліє про митаря і фарисея, дозволяється на всякого роду страви, як це ми прийняли від наших святих Отців, що були перед нами, щоб у той спосіб знехтувати ту безбожну догму під усяким оглядом нечестивого Петра єпископа вірмен".

Здається, що найпізніше загальниця прийшла від Зелених свят до неділі Всіх святих. Вона, з одного боку, продовжила радість празника Зіслання Святого Духа, а з другого — приготовляла до посту на честь святих апостолів Петра й Павла.