PT ІЇ7 1 nrf7 тл -.^ -. 4 page
Найбільш спірним було питання ефективного реформування Структурних Фондів та ССП ЄС, які становлять 80 % бюджету Співтовариств. Прийняття до ЄС країн ЦСЄ ставило на порядок денний проблему витрат, які ЄС використовує для вирівнювання показників економічного розвитку1. Вочевидь, що країни-претен- денти були не в змозі самостійно подолати відставання. ЄС ще дов- гий час матиме справу з державами, які активно претендують на ре- гулярний перерозподіл на свою користь ресурсів Співтовариства. Кількість населення територій, які за стандартами ЄС можуть пре- тендувати на допомогу, за положенням № 1 Структурних Фондів, зросла після розширення зі 185 млн чоловік до 291 млн, тобто май- же вдвічі, а витрати на підтримку регіонів, де ВВП надушу населен- ня не перевищує 75 % середнього показника по ЄС, мало б зрости більше, ніж на половину від загальних витрат Структурних Фондів за 1999 р2.
Так, згідно з Пакетом Делора-2 1999 p., витрати на проведення аграрної та структурної політики мали становити 70 млрд екю від загальної суми бюджету — 87 млрд екю. Без адаптації комунітарної політики інтеграція лише країн Вишеградської групи до ЄС мала б спричинити зростання витрат в ССП на 37 млрд екю та на 26 млрд екю — в Структурних фондах, що могло призвести до зрос- тання загального комунітарного бюджету з 87 до 150 млрд екю, тоб- то більше ніж на 72 %}.
За розрахунками 1993 p., дві найбідніші держави ЄС — Греція та Португалія отримували з структурних фондів Співтовариства допо- : могу у розмірі приблизно 200 екю на душу населення. Для приско- рення процесу вирівнювання економічного розвитку країн ЄС на Единбурзькому саміті було прийняте рішення про подвоєння цієї суми до 1999 р. Таким чином, якщо відштовхуватись від суми ви- ( трат 400 екю на душу населення, вступ до ЄС лише країн Више-
1 Подняков В., Ганжа С. Новые страны на пороге Европейского Союза // Международная жизнь. — 1999. — № 3. — С. 39.
2 European Commission. General Budget of the European Union for the Financial Year 1999: The Figures. Luxembourg: Office for Official Publications of the European Community, 1999. - P. 19; EC. Agenda 2000. Brussels, 1997. Vol. 1. - P. 25.
3 Mosse E. Les PECO et L'Union europeenne: aspects economiques // Politique etrangere, 1996, № 1. — P. 158.
3.1. Основні передумови та значення розширення ЄС на Схід
градської групи з населенням 64 млн чоловік вимагав від Співтова- риства додаткових витрат на суму 26 млрд екю, що є дуже проблема- тичним. Такі країни, як Німеччина, Австрія, Нідерланди, Швеція, чиї фінансові внески значно перевищують надходження із кому- нітарного бюджету, зіштовхнувшись із загостренням власних еко- номічних проблем, вимагають їх зменшення. Так, Німеччина в 1998 р. забезпечувала 28,2 % фінансових ресурсів, отримуючи назад лише 12,8 %'. Саме тому, щоб попередити роздування бюджету ще до початку розширення, ЄС встановив до 2006 р. межу його зрос- тання на рівні 1,27 % сукупного ВВП ЄС, а межу всієї можливої до- помоги країнам-кандидатам — не більше 4 % ВВП кожної з них2. Але навіть за таких обмежень реалізація програми розширення на схід вимагає від ЄС витрат у розмірі 75 млрд евро до 2006 р.
Розширення географічних кордонів ЄС і зростання його по- тенційних ресурсів за рахунок приєднання країн з перехідною економікою робить Співтовариство біднішим. Ще до вступу країн ЦСЄ планувалося скорочення кількості напрямів структурної по- літики КЄС з 7 до 3 %, а долі населення, що користується пільга- ми, — з 51 до 35—45 %3. Водночас значна частина регіонів ЄС (на- приклад, Лісабон, Валенсія, Корсика, Сардинія, вся Ірландія) ма- ли втратити існуючі пільги, а Іспанія взагалі перетворилася на до- нора ЄС4.
Поряд із проблемою реформування регіональної політики ЄС важливою передумовою розширення ЄС на схід є перегляд основ- них положень та підходів до проведення Спільної аграрної політи- ки Співтовариств. Нові члени ЄС механічно стають основними претендентами на фінансування з аграрних фондів ЄС, що суттєво збільшує тиск на бюджет5. Водночас попереднє реформування
Le Monde Diplomatique, fevrier 1999.
EC. Agenda 2000. Brussels, 1997, Vol. 1. - P. 16.
Ibid. - P. 16.; Europe, 8-9. XII. 1997.
Enlarging the European Union. Relations Between the EU and Central and Eastern
Europe / Ed. Marc Maresceau. European Institute, University of Ghent. London and
New York: Longman, 1997,- P. 300.
Enlarging the European Union. Relations Between the EU and Central and Eastern
Europe / Ed. Marc Maresceau. European Institute, University of Ghent. London and
New York: Longman, 1997. — P. 241.
Розділ 3. СУПЕРЕЧНОСТІ РОЗШИРЕННЯ ЄС НА СХІД
бюджету та регіональної політики є політичне складним. Країни — члени ЄС, які є бенефіціантами Структурних Фондів, виступають проти зменшення надходжень від комунітарного бюджету. Поява в ЄС нових претендентів на отримання аграрних та структурних суб- сидій з бюджету ЄС викликає також активізацію внутрішньої опо- зиції не лише серед країн-членів, а й у відсталих регіонах.
У той же час виробники з країн ЄС мали враховувати те, що екс- порт із країн з перехідною економікою, який був досить малим у 1990—1991 pp., мав стійкі тенденції до зростання, особливо у від- носно трудо-, енерго- та ресурсомістких галузях виробництва. «Чутливі сектори», згадані в Європейських угодах з країнами ЦСЄ, становили реальну, щонайменше середньострокову, загрозу для європейських виробників після розширення ЄС на схід. Ця загроза пояснювалася і тим, що певні галузі промисловості в Співтова- ристві вже досить тривалий час частково захищені від конкуренції світового ринку. Тим часом необмежений доступ продукції хімічного та металургійного виробництва з країн ЦСЄ на ринки Співтовариства загрожував виробникам з країн ЄС втратами ринків та значним зменшенням доходів. Цей ризик особливо зрос- тав у металургії, де помітне перевиробництво1. Характерно, що час- тина надмірних потужностей підтримувалася компаніями лише як засіб отримання з боку ЄС максимально можливих компенсацій. Гаким чином, якщо не вдасться впровадити в металургії нормаль- -шй механізм конкуренції, то в розширеному ЄС знову міг би по- $торитися руйнівний для ринкової економіки етап субсидій. Щодо нших галузей промисловості, то тут також можуть виникнути до- :аткові складнощі. Зростання конкуренції могло привести до по- реби структурних змін у промисловості країн ЄС та додаткових )інансових витрат.
Враховуючи те, що майже в усіх країнах ЄС висока квота безробіт- их, економічна відкритість країнам ЦСЄ могла завдати також до- аткових труднощів у сфері зайнятості. Структурні зміни в зовніш- ій торгівлі країн з перехідною економікою спричинили значне
______________
PaulJ. J. Welfens. E U und Ostmitteleuropaische Lander: Probleme und Optionen der Integration//Aussenpolitik, 1995, N. III. — S. 236.
3.1. Основні передумови та значення розширення ЄС на Схід
зростання експорту до країн ЄС, в першу чергу до Німеччини, тру- по- та наукомістких товарів, що викликало необхідність структур- них змін в економіці останніх та адаптацію галузей промисловості, які використовують переважно малокваліфіковану робочу силу. Зростання імпорту країнами ЄС трудомістких товарів означало більшу пропозицію на ринку робочої сили з обмеженою ква- ліфікацією. Цим ставилася під питання роками практикована в ЄС політика високих темпів підвищення зарплати для працівників із низькою кваліфікацією.
Крім того, за відсутності значних обмежень щодо вільного пере- сування робочої сили з країн Східної Європи, розширення на схід створювало загрозу її часткового переміщення до старих країн — членів ЄС. У свою чергу, переселення з нестабільних колишніх рес- публік СРСР могло дестабілізувати ситуацію в країнах ЦСЄ, ство- ривши цим постійний міграційний тиск зі сходу на захід Європи. Зважаючи на формування нового поділу праці, західноєвропей- ськими дослідниками висловлювалася теза про необхідність впро- ваджувати спеціальні програми в галузі освіти, наукових до- сліджень та розвитку, які мали б сприяти посиленню спеціалізації країн Західної Європи на високотехнологічних та капіталомістких галузях виробництва1.
Обговорення умов чергового розширення відбувалося одночасно з подальшим розвитком ЄС та поглибленням інтеграції, що ще більше ускладнювало вступ нових кандидатів. Найбільш значні проблеми в цьому напрямі виникали у зв'язку з приєднанням країн ЦСЄ до Еко- номічного та валютного союзу, утворенням Центрального Європей- ського Банку і переходом до єдиної валюти. Відсутність у країнах Східної Європи достатньо стабільної державної фінансової системи сприяло розмежуванню країн ЄС у рамках концепції «міцного ядра» з виділенням розгалуженої нестабільної валютно-фінансової пери- ферії. Така перспектива відкладала на невизначений термін завер- шення формування внутрішнього ринку Співтовариств. Це, в свою чергу, викликало серед прихильників інтеграції великі сумніви щодо вчасності розширення на схід та загрози домінування екстенсивних шляхів інтеграції за рахунок її поглиблення.
1 PaulJ. J. Welfens. EU und Ostmitteleuropaische Lander: Probleme und Optionen der Integration//Aussenpolitik, 1995, N. III. - S. 240.
Date: 2015-09-05; view: 308; Нарушение авторских прав Понравилась страница? Лайкни для друзей: |
|
|