Взаємозв’язок сукупного попиту сукупної пропозиції. Рівноважний рівень цін і рівноважний реальний обсяг виробництва

1. Сукупний попит - сукупна пропозиція як базова модель еконо­мічної рівноваги.

Взаємодія та взаємозв’язок між сукупним попитом і сукупною пропозицією здійснюється через систему цін.

Графік. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції.

Точка перетину кривої сукупного попиту та кривої сукупної пропозиції - це точка рівноваги, яка визначає рівноважний рівень цін (Ре) та рівноважний реальний обсяг національного виробництва (Qе).

Якщо сукупний попит змінюється в межах кейнсіанського відрізка кривої сукупної пропозиції, то зростання попиту приводить до зростання реального обсягу національного виробництва і зайнятості при сталих цінах.

Якщо сукупний попит зростає на проміжному відрізку, це призводить до зростання реального обсягу національного виробництва, рівня цін та зайнятості.

Якщо сукупний попит зростає на класичному відрізку, це призводить до інфляційного зростання цін та номінального ВНП при незмінному обсязі реального ВНП (оскільки він не може зростати за межі рівня повної зайнятості).

При вивченні взаємодії сукупного попиту і сукупної пропозиці слід врахувати що ціни не мають тенденції до зниження у силу двох причин.

Перша із них полягає у тому,що заробітна плата,яка складає три чверті (в ринкових країнах) загальних затрат фірм, має тенденцію до постійного зростання. При такій її негнучкості фірмам надзвичайно важко знизити ціни і залишитись рентабельними.

Інша обставина пояснюється монопольною чи олігопольною владою сучасних великих фірм, які не бажають знижувати ціни навіть в період зменшення попиту. Зокрема навіть в період кризи 1929-1933рр. виробники сільськогосподарських знарядь, автомобілів, цементу і сталі протидіяли зниженню цін на свої товари, обравши в якості альтернативи велике скорочення виробництва і зайнятості.

Тому можна у цьому випадку говорити про ефект хроповика (шестерня неправильної форми, яка дозволяє крутити колесо вперед, але не назад. У даному випадку йдеться про те, що неможливо досягти рівноваги, зменшуючи сукупний попит). Зменшення сукупного попиту може привести лише до значного порушення рівноваги.

Дія ефекту храповика показана на графіку, де для простоти опущений проміжний відрізок кривої сукупної пропозиції.

Якщо сукупний попит збільшиться від AD1 до AD2, то економіка рухається від рівноваги в точці P1Q1 в точці е1 на кейнсіанському відрізку по напрямку до нової рівноваги P2QF в точці е2 на класичному відрізку. Але ціни не знижуються так само легко, як і збільшуються, по крайній мірі протягом коротко періоду часу. Тому, якщо сукупний попит буде рухатись в протилежному напрямку і зменшиться від AD2 до AD1. Економіка не вернеться в своє попереднє рівноважне положення в точці е1. Швидше збережеться новий більш високий рівень цін Р2 і тому скорочення сукупного попиту встановить нову рівновагу в точці е'2. Рівень цін залишиться в точці Р2, а реальний обсяг національного виробницттва знизиться до Q2.

2. Парадокс взаємодії макропопиту і макропропозиції в перехідній економіці.

Модель взаємодії сукупного попиту та сукупної пропозиції (AD - AS) в перехідних умовах має вигляд:

Графік. Модель AD - AS в перехідній економіці.

Особливості моделі AD - AS:

- AS < Y (К, L);

- AD > Y (К, L);

- не існує Р, що AS (Р) = AD (Р).

Y (К, L) - потенційний обсяг виробництва (потенційний ВНП) за умови наявних ресурсів.

Крива AS частково знаходиться в 2 квадранті. Це відображає той факт, що виробництво частини продукту є збитковим і можливе лише при державному дотуванні.

Сукупна пропозиція нижча ніж потенційний обсяг виробництва (AS < Y (К, L)) через:

-монополізованість виробництва (при зменшенні доходів монополісти обмежують обсяги виробництва);

-нераціональність структури економіки;

-незацікавленість в інвестуванні (інфляція, неповна зайнятість. Дестимулююча фіскальна та грошово- кредитна політики).

Інфляційне зростання рівня цін (Р) обмежує заощадження (S) та інвестиції (I), що стримує сукупну пропозицію (AS).

Date: 2015-09-05; view: 412; Нарушение авторских прав