Розподілені технології на основі мігруючих програм

Однією з головних особливостей inteanet-архітектури є розподілена обробка інформації на основі мігруючих програм. Програма навігації, виконувана на робочій станції, може не тільки візуалізувати веб-сторінках і виконувати переходи до інших ресурсів, але й активізувати програми на сервері, а також інтерпретуватися і запускати на виконання програми, що відносяться до веб-документу, які передаються разом з цим документом з сервера. Такий вид розподіленої обробки інформації дозволяє сконцентрувати всю прикладну систему безпосередньо на сервері.

Існує три основних види програм, які можуть бути зв’язані з веб-документом і передаватися на робочу станцію для виконання:

- Java - аплети, підготовлені і використовувані за технологією Java;

- Програми, написані на мові сценаріїв JavaScript, VBScript (Visual Basic Scripting) або VRML;

- Програмні компоненти управління ActiveX, відповідні технології ActiveX.

Java- технологія

Технологія Java була розроблена у зв'язку з виникненням гострої необхідності в комп'ютерних програмах, орієнтованих на використання в мережевому середовищі та інтеграцію з веб-сервісом. До таких програм спочатку були пред'явлені вимоги щодо мобільності, що припускають незалежність від апаратних та операційних платформ, а також безпеку і надійність обробки інформації.

Транслювальні Java-програми, призначені для виконання на робочій станції в середовищі Веб-навігатора, називають Java-аплетами або просто аплетами. За своєю структурою кожен аплет передставляє собою невелику програмку, в якій повинно бути визначенно кілька обов'язкових функцій. Аплет завантажується по мережі з сервера і виконується в середовищі Web-навігатора.

Технології, засновані на використанні мов сценаріїв

Паралельно з потужною Java-технологією з'явилися технології застосування мігруючих програм, засновані на виконання мов сценаріїв. Найбільш важливою відмінністю таких технологій від Java-технології є покомандно інтерпретація вихідних текстів програм, що виключає необхідність їх компіляції перед виконання.

Рис.3.10. Схема виконання машинно- незалежних Java- програм

Технології ActiveX

Під ActiveX розуміється набір технологій від Microsoft, спрямованих на додаток, інтеграцію та уніфікацію існуючих методів подання та обробки інформації в комп'ютерних мережах, побудованих по веб- архітектурі. Основна ідея ActiveX- технологій полягає у використанні однакового способу доступу до всіх інформаційних ресурсів мережі (рис.3.11). В якості основи такого уніфікованого способу доступу обрана веб-технологія.

Веб- навігатор

Рис. 3.11. Схема доступу до інформаційних ресурсів мережі

Відповідно до ActiveX Веб-навігатор повинен стати частиною операційної системи. Більш того, методи доступу до будь-якої інформації на власному комп'ютері. На сервері локальної мережі або в Інтернет повинні бути абсолютно однакові і прозорі для користувача.

ActiveX підтримує такі типи мобільних програм, які можуть бути пов'язані з веб-документом і передаватися на робочу станцію для виконання (рис.3.12):

- Програмні компоненти ActiveX Controls;

- Аплети Java;

- Програми, написані на мовах сценаріїв JavaScript, VBScript (Visual Basic Scripting) і VRML.

Технології щодо створення і використання профаммних компонентів управління ActiveX, а також програм, написаних на макромові VBScript, є власними розробками Microsoft.

Рис. 3.12. Міграція програм в технології ActiveX

На сервері для дієвості технологій ActiveX повинні функціонувати загальносистемні профаммних кошти від Microsoft: операційна система Windows NT Server і веб-сервер США (Internet Information Servеr). Взаємодія веб-сервера з іншими додатками, наприклад, з системою управління базами даних (СКБД), забезпечується за рахунок реалізованних в ньому інтерфейсів ISAPI (Internet Server API) і CGI (Common Gateway Interface).

Доступ до реляційних баз даних

В архітектурі "клієнт- сервер, заснованої на веб- технології, веб-сервер виступає в якості інформаційного концентратора,який доставляє інформацію з різних джерел, а потім однорідним чином за допомогою веб-навігатора надає її користувачеві. Безпосередня інтеграція різнорідної інформації виконується при візуалізації та інтерпретації веб-документів, яку реалізує веб-навігатор при взаємодії з веб-сервером, а також іншими серверами з надання інформаційних ресурсів.

Взаємодія веб-навігатора з сервером системи управління базами даних (сервером СУБД) може здійснюватися двома основними способами:

- Доступ до сервера СУБД через веб- сервер;

- Доступ до сервера СУБД безпосередньо.

Доступ до сервера СУБД через веб -сервер

Для доступу веб-навігатора до сервера СУБД через веб-сервер використовується система програмних шлюзів. Програмний шлюз, отримавши запит від веб-сервера, виступає в якості посередника між сервером Web і сервером СУБД. Програмні шлюзи розробляються відповідно до визначених стандартів, визначальними способи виклику веб-сервером прикладних програм або функцій динамічних бібліотек, а також способи обміну інформацією з цими програмними об'єктами.

Одними з найбільш поширених стандартів даного типу є інтерфейс CGI (Common Gateway Interface - загальний інтерфейс шлюзів), а також його вдосконалена специфікація, названа як FastCGI (прискорений CGI).

Для доступу веб-навігатора до сервера СУБД через веб-сервер за стандартом CGI необхідна відповідна CGI -програма (рис. 3.13).

Рис. 3.14. Схема доступу до СУБД через CGI – програму

Доступ до сервера СУБД безпосередньо

Для доступу веб-навігатора до сервера СУБД безпосередньо можуть ис- користуватися як управління Java- аплети і програмні компоненти ActiveX, так і підключаються до навігатора спеціалізовані пропрограмні модулі (плагіни).

Для використання Java-аплетів з доступу до різних серверів СУБД розроблений стандартний інтерфейс JDBC (Java Data Base підключення надпровідності) (рис. 3.15.). Даний інтерфейс орієнтований на забезпечення взаємодії дії з сервером СУБД не тільки Java-аплетів, що виконують на клієнтских станціях, але і Java-програм, що запускаються на сервері.

Рис. 3.15. Схема доступу до СУБД за допомогою Java- аплета

Доступ веб-навігатора до сервера СУБД за допомогою програмних компонентів управління ActiveX (рис. 3.16) передбачає, як і у випадку Java- аплетів, запит і передачу відповідної програми на робочу станцію, а також її подальше виконання на робочій станції. У цьому випадку взаємодія з сервером СУБД повинно виконуватися через інтерфейс ODBC. Якщо врахувати, що в Java виповнюється веб-навігатором в режимі інтерпретації мобільного коду, то вимоги до апаратури робочої станції по продуктивності і об'єму оперативної пам'яті сущеного зростають.

Рис.3.16. Схема доступу до СУБД

Управління компонента ActiveX

Використання для доступу веб- навігатора до сервера СУБД підключає навігатору спеціалізованих програмних модулів (плагінів) вимагає попередньої установки відповідно программного доповнення на робочій станції. Після цього взаємодія з сервером СУБД здійснюватиме встановлений програмний засіб, який отримує управління з веб-навігатора при обробці відповідного виклику в веб- документі.

Для уникнення несумісності взаємодія підключених програмних модулів з сервером СУБД, як і у випадку програмних компонентів управління ActiveX, повинно виконуватися через інтерфейс ODBC.

Вbбір системи управління базами даних

У даний час використовується наступна стратегія вибору програмного забезпечення: робиться акцент на вільно поширюване ПЗ, перевага віддається ПЗ з відкритим кодом, крім того, програмне забезпечення повинне забезпечувати високий рівень інформаційної безпеки.

Саме з цієї заподій в якості серверної операційної системи була обрана FREEBDS, стійка і досить захищена ОС. Вібір саме цієї ОС накладає деякі вимоги на інші програмні продукти. Напріклад, з усього спектру СУБД, доступних на ринку програмного забезпечення, здатних функціонувати під керуванням цієї ОС не так вже й багато.

Обрана СУБД повинна забезпечувати виконання таких функцій:

- Керування даними у зовнішній пам'яті. Ця функція включає в собі забезпечення необхідних структур зовнішньої пам'яті, як для зберігання даних БД, так і для службових цілей.

- Управління буферами оперативної пам'яті.

- Журналізація і відновлення БД після збоїв. СУБД повинна бути в змозі відновити останній узгоджений стан БД після будь-якого апаратного або програмного збою.

- Підтрімка мов БД. Мається на увазі підтримка найбільш поширеного нині мови реляційних СУБД SQL (StructuredQueryLanguage).

У результаті в якості СУБД, що функціонує під керуванням цієї ОС і задовольняє перерахованим вище вимогам, був обраний MYSQL. MYSQL підтримує SQL і застосовується як SQL-сервера. Це означає, що сервер сам робить обробку запитів, а не перекладає цей обов'язок на клієнтську частину програми.

Так само істотним плюсом MYSQL є ті, що це ПЗ з відкритим кодом, тобто його можна вільно вивчати та змінювати. Данії програмний продукт можна безкоштовно завантажити з Internet [14].

До недоліків MYSQL можна віднести брак деяких функцій: транзакції і збережені процедури. Хоча слід відзначити ті, що за рахунок відмови від даних функцій, даний пакет вийшов швидким, пробачимо і надійним. Саме тому MYSQL зарекомендував собі як відмінний засіб для створення динамічних web-сторінок.

Далі перераховані основні можливості MYSQL:

- Підтримка декількох одночасних запитів;

- Оптимізація зв'язків з приєднанням багатьох даних за один прохід;

- Записи фіксованої і змінної довжини;

- ODBC драйвер в комплекті з вихідним кодом програмного продукту;

- Гнучка система привілеїв і паролів;

- До 16 ключів в таблиці, кожен ключ може мати до 15 полів;

- Підтримка чисел довжиною від 1 до 4 байт (ints, float, double, fixed), рядків змінної довжини і міток годині;

- Інтерфейс з мовами C і Perl;

- Заснована на потоках, швидка система пам'яті;

- Утиліта перевірки і ремонту таблиці (isamchk);

- Легкість управління таблицею, включаючи додавання і видалення ключів і полів.

Аналіз можливостей MYSQL дозволивши переконатися в тому, що дана СУБД володіє інструментарієм, необхідним для реалізації системи автоматизованого структурування інформації корпоративного порталу.

Вибір web-сервера

Ринок web-серверів поділений в основному між Apache і Microsoft Information Server (IIS). Розподіл сайтів, що функціонують під керуванням того чи іншого web-сервера за даними Netcraft[2] (http://www.netcraft.com/survey/) - найавторитетнішого джерела в галузі дослідження ринку web-серверів:

1. APACHE - 10411000 сайтів.

2. Microsoft -4476022 сайтів.

3. iPlanet -247051 сайтів.

4. Zeus -214498 сайтів.

На рисунку 3.20 представлена діаграма використання web-серверів, а в таблиці 3.21 розподіл активних сайтів

Рис. 3.20. Графік статистики використання провідних web-серверів

Таблиця 3.21.

Провідні розробники web -серверів

Як видно з наведеної таблиці, сервер Apache займає лідируючі позиції.

Віходіть, що вибір web-сервера полягає у виборі між Apache і Microsoft Information Server (IIS).

IIS пристосований для роботи під управлінням Windows, таким чином web-серверу Apache немає конкурентів на юнікс платформах. Цим і обумовлений вибір саме цього web-сервера для реалізації системи автоматичного структурування інформації корпоративного порталу.