Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Об’єктні технології в інформаційних системах





 

Складність створення, модифікації, супроводження та інтеграції ІС, особливість розв’язуваних з їх використанням задач.

До характерних ознак корпоративних ІС відносяться:

− тривалий життєвий цикл;

− міграція успадкованих систем

− розмаїття використовуваного апаратного забезпечення з меншим, порівняно

− із створюваною системою, життєвим циклом;

− розмаїття використовуваного програмного забезпечення (ПЗ);

− масштабність та складність розв’язуваних задач;

− перетин множини різних предметних галузей;

− орієнтація на аналітичну обробку даних;

− територіальний розподіл;

− та ін.

Сучасний рівень розвитку суспільства визначає індустрію ІТ, як провідний і стратегічний напрямок зосередження інтелектуальних та фінансових ресурсів. Інформація та інструменти управління нею (програмні продукти різного функціонального призначення) набули статусу інформаційних ресурсів (ІР). Останні концентруються в рамках ІС. Об’єднання ресурсів на основі інформаційно-комунікаційної взаємодії ІС виводить їх на рівень корпоративних інформаційних ресурсів. Це об’єднання часто називають Єдиним Інформаційним Простором (ЄІП). Реалізація ЄІП на рівні корпорації, підприємства можливе у разі створення з подальшим дотриманням стандарту на взаємодію між собою ІС, та їх окремих додатків, рис. 2.1

Рис. 2.1. Корпоративні інформаційні ресурси

 

У ряді випадків під ІР розуміють тільки дані, коли розв’язок проблеми ЄІП зводиться до Єдиного Простору Даних (ЄПД), рис. 2.1, а ІС виступають як клієнт та сервер і взаємодіють один з іншим у відповідності із схемою, наведеною на рис. 2.3.

Рис. 2.2. Єдиний простір даних (ЄПД)

 

Рис. 2.3. Архітектура доступу до віддалених даних

 

Інформаційна система-клієнт (ІСК) надсилає інформаційній системі-серверу (ІСС) запит, отримуючи, як результат, дані, які підлягають подальшій обробці. Як запит, використовують мову SQL – стандарт поводження з реляційними системами управління базами даних. Доступ до віддалених баз даних (БД) у більшості випадків здійснюється з використанням продуктів, які підтримують протоколи ODBC (Open Data Base Connectivity), та JDBC (Java Data Base Connectivity), або використовуються шлюзи, які постачаються виробниками СУБД чи третіми фірмами-виробниками. При побудові єдиного простору даних використовується архітектура доступу до віддалених даних, що є аналогом дворівневої архітектури клієнт–сервер.

Додаток CGI (Common Gateway Interface) розв’язав проблему обміну інформацією між сервером Web та програмами типу бази даних, які не можуть безпосередньо обмінюватися даними з браузерами Web. В результаті з’явилася можливість реалізації інтерактивної взаємодії кінцевого користувача з програмами сторони Web-серверу, які обробляли інформацію, уведену користувачем в браузері, і в як результат повертали сформовану HTML – сторінку. Багато з існуючих рішень доступні в середовищі Internet і базуються на такому підході.

Поява мови Java надала для розробників ІС абсолютно нові технологічні рішення побудови додатків у середовищі Internet/Intranet. Java дає змогу розв’язувати задачі більш широкого класу, порівняно з технологіями, які базуються на мові HTML, протоколі HTTP та CGI. В процесі розгляду взаємодії інформаційних систем, ІСК з браузером виступає в ролі компоненти зображення, а ІСС з WWW - сервером та додатками виступає як компонента, яка реалізує функціональну логіку та доступ до даних, що відповідає дворівневій архітектурі з інтелектуальним сервером, рис. 2.4.

 

Рис. 2.4. Архітектура з інтелектуальним сервером

 

В концепції єдиного інформаційного простору має передбачатися, що як інформаційні ресурси ІС, у відношенні до неї, виступають як дані, так і різні додатки ІС. Такий підхід відповідає розподіленій, одноранговій архітектурі взаємодії. Згідно цієї архітектури, будь-які додатки з різних ІС можуть виступати як в ролі клієнта, так і в ролі сервера по відношенню одна до одної, сумісно розв’язуючи ті чи інші задачі.

Знання схеми бази даних необхідно тільки тому додатку, який обробляє дані з цієї БД. Використання ІСС сервісів, які надаються ІС – сервером і реалізують методи обробки даних, дає змогу розв’язати проблему зміни схеми віддаленої бази даних. Статичність інтерфейсів компонентів. які надають ІСС набір сервісів, досягається застосуванням методологій об’єктно–орієнтованого аналізу та проектування, розподілених об’єктних технологій (CORBA, Java, DCOM) на різних етапах створення ІС.

Date: 2015-09-05; view: 299; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию