Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Закріплення мовленнєвих навичок у повсякденному житті





У дошкільній педагогіці традиційно склалися дві форми навчання – заняття і робота у повсякденному житті, тобто різні режимні моменти (в ранкові години, на прогулянці, в другу половину дня). Робота у повсякденному житті не регламентована режимом, не закріплена часом і проводиться в зручний для вихователя і дітей час.

Робота в повсякденному житті передбачає: а) закріплення української лексики, набутої на заняттях; б) закріплення розмовних навичок українського мовлення;

в) проведення індивідуальної роботи з окремими дітьми;

г) вправляння дітей у правильній артикуляції українських звуків;

д) прилучення дітей до українських народних традицій, звичаїв, обрядів.

Зміст роботи у повсякденному житті узгоджується з темами занять.

Розглянемо, які ж види роботи можна проводити в ході кожного режимного моменту.

У ранкові години, під час прийому, з дітьми проводять рухливі ігри з текстом слів українською мовою, індивідуальну роботу, розглядають ілюстрації до знайомих дітям українських народних казок, загадують загадки, промовляють скоромовки на важкі звуки української мови.

Наприклад, з дітьми молодшої групи можна провести в ранкові години рухливу гру «Ясочка та цапок», пояснивши перед цим дітям слова цапок, цапеня, руде, танок. Вихователька показує картинки, називає зображене на них словами української мови. Потім запрошує дітей до гри.

Хід гри

Діти стають у коло. Одна дитина – Ясочка, друга – цапок (обрані лічилкою) стоять поза колом. Під пісню виховательки:

Вийшла Яся погуляти у зелений садок, А за нею тупотить цапок, Наставляє свої ріжки цапеня руде, Повертає на доршку, де Ясочка йде.

діти рухаються по колу ліворуч, а Ясочка і цапок поза колом праворуч. Після слів де Ясочка йде коло зупиняється. В коло входять Ясочка і цапок. Цапок наставляє ріжки на Ясочку. Діти, стоячи в колі, співають:

Ти рогатий, бородатий, Утікай, цапок Ми Ясочку маленьку Просимо в танок.

Діти вклоняються Ясочці і правою рукою запрошують її стати в коло. Яся стає в коло, всі танцюють. Гра повторюється з новими дійовими особами.

У підготовчій групі можна розучити з дітьми в ранкові години скоромовку Л. Пшеничної «Жадібний Євгенко» для вправляння дітей у вимові звуків [ц], [г] та розвитку діалогічного мовлення. Вихователька читає перший раз скоромовку:

Євген горіхи роздає: – Оце моє, оце – твоє

– А це чиє?

– Це теж моє! Дивлюсь, горіхів не стає... А в вас такий Євгенко є, Що так горіхи роздає?

Потім обирає Євгенка і його товариша. Вихователька повторює слова від автора, а діти ведуть діалог. Після двох-трьох разів промовляння скоромовки слова автора промовляє хтось із дітей.

Під час роздягання у роздягальній кімнаті дітям старших груп можна загадати загадки про одяг та взуття після того, як ці теми були опрацьовані на заняттях. Відгадування загадок розвиває допитливість, сприяє повторенню й закріпленню української лексики. Наприклад: діти знімають черевики, вихователька пропонує відгадати загадку:

Два братики-вусатики, В обох чорненькі сорочки, Повисували язички.

(Черевики)

Можна провести вправу «Назвати одяг українською мовою».

, Під час приймання їжі можна назвати дітям страви українською мовою, а в старших групах – запитати у дітей, як називаються різні продукти харчування українською мовою.

Доречним буде й читання вірша. Скажімо, за одним столом сидять діти, які швидко їдять, і ті, які це роблять досить повільно, без апетиту. Вихователька може прочитати вірш Г. Демченко «Таня»:

Це ж чому завжди у Тані Щічки свіжі та рум'яні? А тому, що Таня наша їсть І борщ, і хліб, І кашу!

На прогулянці також проводять рухливі та хороводні ігри з текстом українською мовою, індивідуальну роботу, загадування загадок, заучування скоромовок, прислів'їв, читання оповідань, віршів, розповідання казок.

Так, взимку на прогулянці хтось із дітей впав на льодовій доріжці, а інші стоять і сміються. Вихователька говорить прислів'я спочатку рідною мовою: «Чужой беде не смейся, голубок», а потім – українською: «А в Україні говорять так: «Не смійся з другого, щоб тобі не було такого».

Під час умивання, миття рук перед прийняттям їжі вихователька читає дітям середньої групи вірш Г. Бойка «Хлюп, хлюп, водиченько»:

Хлюп, хлюп, водиченько, Хлюп, хлюп, на личенько, І на ручки, і на ніжки, Хлюп, хлюп, хлюп.

Діти поступово запам'ятовують слова і вивчають вірш.

У другу половину дня дітям показують діафільми та кінофільми українською мовою, різні види театрів (театральні вистави), телепередачі, проводять ігри-драматн-зації й ігри за сюжетом українських казок, віршів, заучують коротенькі вірші, колядки, заклички.

Після полудника влаштовують ігри-розваги, інсценування, розігрування забавлянок, традиційних українських народних свят, тривалість яких від 15 до ЗО хв. Проводять їх, як правило, під музику. Наприклад, з дітьми середньої групи в другу половину дня влаштовують розігрування віршів Н. Забіли, В. Бичка («Ладоньки-ладусі», «Бджілка»).

З дітьми старшої групи проводять інсценівку за народними мотивами «Дощик та сонечко».

Діти в українських національних костюмах сидять у різних кінцях кімнати. Троє дітей встають, ідуть по кімнаті, протягують руки вгору і промовляють:

Іди, іди, дощику, Зварю тобі борщику В полив'янім горщику. Іди, іди, дощику, Цебром, відром, дійницею Над нашою пшеницею. (Нахиляються, показують.) Ідн, іди, дощику, Зварю тобі борщику.

Діти сідають. Виходить друга група дітей і промовляє:

Дощику, дощику, припусти На городні капусти, На Галине зіллячко, На наше подвір'ячко.

На весняні квіти, На маленькі діти, На зелені жита, Щоб нас звеселити.

(Діти сідають.) Двоє дітей вибігають на середину кімнати «під дощ», радіють дощу:

Ой, дощику, поливайнику, Поливай, поливай,

Поливай, поливай Та і нас не лишай.

Виходять дівчатка:

Дощику, дощику, перестань,

уже перестань.

Ми поїдем на баштан, иа баштан. Там вирвемо диньку, Татові половинку, А собі скибочку: Дощику, перестань!

(Сідають.) Виходить одна дитина:

Вода, вода, холодная, дощом.

Стечи з мене, (стряхуе)

Кругом мене.

А з кого не стече;

Того сонце спече.

Вихователька: «Пройшов дощик, прохолодно дітям стало. Де ж сонечко?» Кличуть діти сонечко:

Вийди, вийди, сонечко, На весняні квіточки,

На дідове полечко, На маленькі діточки.

На бабине зіллячко, Там вони граються,

На наше подвір'ячко. Тебе дожидаються.

На середину кімнати виходить хлопчик з дудочкою:

Сонечко, сонечко, Виглянь у віконечко! Я маленький хлопчик, Ввдіз на стовбчик, На дудочці граю, Всіх вас забавляю.

Вихователька: «Дударик усіх дітей скликає в танок. Ставаймо швидше в танок, заспіваймо пісню». Хлопчик з дудочкою стоїть у колі.

Вийшли діти із хатм.

Взяли дудочку пограти.

Залишили дудку

На зеленім дубку.

– Чом ти, дудко, не граєм,

Чи голосу не маєш?

Дударик:

В мене голосочки В чотири рядочки:

Ду-ду-ду-ду! Аж до донечка.

Всі діти грають на дудочках.

З дітьми підготовчої групи з метою закріплення теми «Овочі» можна провести складнішу інсценівку з віршованим текстом. Скажімо, «Славна з Олі господинька» '.

Date: 2015-09-05; view: 579; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию