Тема 4. Суб'єкти підприємницької діяльності 4 page

Особливого розгляду потребує питання про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, який регулюється Законом України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 р. Відповідно до цього Закону виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше ніж 180 календарних днів від дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності, - з моменту підписання акта чи іншого документа, який свідчить про виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочки поставки, в разі, коли така відстрочка перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу чи виставлення векселя на користь постачальника імпортованої продукції (робіт, послуг), потребують індивідуальної ліцензії. Резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені банки для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами, зобов'язані здійснювати перерахування таких сум протягом 5 робочих днів з моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів.

Порушення резидентами зазначених термінів (понад 5 робочих днів) тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочки в розмірі 0,3 відсотка суми неотриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованій в грошову одиницю України за валютним курсом на день виникнення заборгованості. У разі порушення резидентами цих термінів, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, котра може виникнути у такій операції, щоквартально спрямовується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Якщо перевищення термінів (180 календарних днів зумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених термінів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Правилами Національного банку України також передбачено порядок використання готівкової іноземної валюти на території України. Згідно з Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 26 березня 1998 р., використання готівкової іноземної валюти з власних поточних рахунків юридичними особами - резидентами та розташованими на території України представництвами юридичних осіб - нерезидентів дозволяється для забезпечення витрат працівників юридичних осіб - резидентів або представництв юридичних осіб - нерезидентів, які повністю або частково здійснюють підприємницьку діяльність нерезидента на території України.

Видача готівкової іноземної валюти з поточного рахунка і/або продаж дорожніх чеків у вільно конвертованій валюті на відрядження здійснюється уповноваженим банком за наявності заявки юридичної особи - резидента або постійного представництва юридичної особи - нерезидента, яка містить такі дані: номер і дата наказу, прізвище, ім'я та по батькові осіб, які виїжджають за кордон; термін перебування за кордоном; розрахунок витрат.

Використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу або як застави дозволяється у випадку відсутності у фізичних осіб - нерезидентів або резидентів коштів в грошових одиницях України і неможливості здійснення валютно-обмінної операції через пункт обміну іноземної валюти на територіях митниць, вокзалів, аеропортів, портів, а також в інших спеціально передбачених випадках. Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України передбачені також випадки використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу у разі здійснення торгівлі і надання послуг на транспортних засобах під час їх перебування за кордоном, та інші випадки, що стосуються використання іноземної валюти як платіжного засобу на території України.

При вивченні даної теми необхідно детально опрацювати ЦК, ГК та Закони України “Про банки і банківську діяльність” “ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, Декретом Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

Завдання 1. Дайте відповіді на питання.

1. Дайте визначення та характеристику договору банківського рахунка.

2. Які види рахунків і в якій кількості мають право відкривати суб’єкти підприємництва?

3. У якій кількості банків мають право відкривати рахунки підприємці?

4. Який порядок відкриття підприємствами поточних рахунків?

5. Який порядок відкриття рахунків фізичним особам – суб’єктам підприємництва?

6. Хто має право відкривати банківські рахунки в іноземній валюті?

10. Які підстави та порядок закриття рахунка в банку?

11. Який порядок відкриття рахунків юридичними особами – резидентами України в іноземних банках?

12. Які підстави та порядок зупинення операцій на банківських рахунках підприємця?

13. У яких випадках та в якому порядку можливе примусове стягнення грошових коштів з рахунків підприємців?

14. Які способи і порядок розрахунків між суб’єктами підприємництва передбачені законодавством?

15. У яких формах документів здійснюються без готівкові розрахунки?

16. Визначте поняття платіжного доручення та дайте характеристику розрахунків з його використанням.

17. Дайте визначення поняття акредитива та назвіть його види.

18. Яким чином здійснюються безготівкові розрахунки з використанням акредитивів?

19. Яким чином здійснюються розрахунки з використанням платіжної вимоги-доручення?

20. Які особливості розрахунків з використанням рахункового чека?

21. Що таке платіжна вимога і коли вона використовується?

22. Які правила обігу векселів встановлені законодавством України?

23. Якими нормативно-правовими актами врегульований обіг готівки?

24. Які обмеження встановлені законодавством в обігу готівки?

25. З врахуванням яких критеріїв і в яких розмірах встановлюється ліміт залишку готівки в касі?

26. Який строк та порядок здавання виручки передбачені законодавством?

27. Які правила видачі готівки під звіт?

28. Які штрафні санкції встановлені за порушення норм щодо регулювання обігу готівки?

29. Що таке банківський кредит?

30. На які види поділяється кредит?

31. Назвіть способи забезпечення кредитних зобов’язань.

Завдання 2. Розв’яжіть задачі.

1. У Києві було відкрите представництво іноземної фірми. Представництво було зареєстровано як юридичну особу зі статутом і рахунком у банку.

Представництво звернулося до банку за одержанням кредиту. Банк вимагав пред’явити контракт і техніко-економічне обґрунтування заявки на кредит (суть угоди, що кредитується, можливі витрати й очікуваний прибуток). Представництво ці документи представило і кредит був виданий. Був також укладений договір страхування ризику непогашення боржником кредиту між представництвом і страховою компанією, за яким банк був зазначений як можливий одержувач страхової суми. Страхова компанія зобов’язалася відшкодувати банку страхову суму у випадку вимоги про це самого боржника у строк не пізніше 20 днів із моменту закінчення строку повернення грошей. У випадку очевидності неповернення кредиту представництво зобов’язувалося повідомити про це банк і страховика для складення відповідного тристороннього акта, який підтверджує страхову подію.

Кредит не був повернутий своєчасно. За зазначеною в договорі адресою представництва не виявилося. Страховик відмовився виплатити страхову суму, посилаючись на те, що представництво не повідомило про неможливість повернення боргу (кредиту), тристоронній акт складений не був і тому немає підстав для виплати страхової суми банку.

Які недогляди були допущені юридичною службою банку?

Якими правовими засобами слід було запобігти можливій ситуації виникнення збитків для банку в цій ситуації?

2. Філія комерційного банку уклала договір кредитування з ТОВ, забезпечивши виконання зобов’язання боржником за допомогою гарантійного листа автоелектроремонтного заводу. Після невиконання зобов’язання основним боржником сума заборгованості була списана з поточного рахунка гаранта у безспірному порядку за виконавчим написом нотаріуса.

Автоелектроремзавод подав до господарського суду позов про визнання договору гарантії недійсним на тій підставі, що він укладався не шляхом складення одного документа, а шляхом обміну листами.

Вирішіть справу.

3. Філія Промінвестбанку, уклавши кредитний договір з МПП, уклала паралельно договір страхування відповідальності за цим зобов’язанням з страховою компанією.

Позичальник заявив про неможливість повернення кредиту.

Визначте подальші необхідні дії учасників зазначених правовідносин.

4. Приватне підприємство одержало кредит на суму 2 млрд. грн. від Ощадбанку України в особі відділення м. Харкова на умовах укладеного договору.

Позичальник (приватне підприємство) уклало договір страхування відповідальності позичальника за неповернення кредиту, відповідно до якого АТ бере на себе відповідальність за неповернення банку кредиту і відсотків із розрахунку 250% річних.

Страховий внесок не був внесений приватним підприємством.

Був також укладений договір поруки між АТ (поручитель) і відділенням Ощадбанку м. Харкова.

Договір був підписаний особою, яка має відповідні повноваження Ощадбанку України. У тексті не було зазначено те, що договір укладений від імені Ощадбанку України. Цей договір містив умови відповідальності поручителя перед банком у повному обсязі у випадку невиконання приватним підприємством зобов’язання щодо сплати кредиту.

Чи можна висунути вимоги про стягнення кредиту до АТ у випадку неповернення кредиту приватним підприємством?

Чи дійсні і чи вступили в силу зазначені договори страхування і поруки?