НАРОСТАННЯ ЗАГРОЗИ ВІЙНИ

5. Уряди США, Великої Британії не вжили рішучих заходів, щоб зупинити цю агресію. Президент США Г. Гувер в жовтні 1931 р. визнав за Японією право "відновити поря­док у Китаї". Подібну позицію зайняв уряд Великої Бри­танії.

6. Рада Ліги Націй, яка розглядала скаргу уряду Китаю на агресію Японії, обмежилася висловлюванням надії, що обидві сторони нормалізують свої відносини.

7. Коли в лютому 1933 р. в Лізі Націй були відновлено обго­ворення питання про агресію Японії, вона оголосила про свій вихід з Ліги Націй.

8. 31 травня 1933 р. в місті Тангу було підписано япон­сько-китайське перемир'я, яке підтверджувало відмову уряду Чан Кайші від Маньчжурії і тих областей на південь від неї, які були окуповані Японією.

Висновок: внаслідок японської агресії в Китаї на Далекому Сході утворилося небезпечне вогнище війни.

ЗАГОСТРЕННЯ АГРЕСИВНОСТІ ЯПОНІЇ, ЗАГАРБАННЯ НЕЮ ПІВНІЧНО-СХІДНОГО КИТАЮ

1. На початку 30-х рр. Японія посилила свій вплив у Китаї.
За розмірами прямих капіталовкладень у Китаї в цей час
Велика Британія займала перше місце, Японія — друге,
США — третє.

У зовнішньоторговельному обігу Китаю Японія займала перше місце, США — друге, Велика Британія — третє.

2. Щоб посилити вплив у Китаї, Японія почала використову­вати боротьбу центрального уряду з місцевими правите-лями-генералами. Під час воєнного конфлікту Чан Кайші з групою північних генералів, японські війська під гаслом "захисту життя і майна іноземців" захопили економічно розвинену провінцію Шаньдун.

3. На початку 30-х рр. Японія підготувалася до захоплення Маньчжурії. Приводом для вторгнення став вибух на за­лізниці неподалік Мукдена (вересень 1931 р.). Японські війська, які були зосереджені вздовж Південно-Маньчжур-ської залізниці, вже через годину після вибуху почали на­ступ на китайські гарнізони в Мукдені та інших містах Північно-Східного Китаю.

4. Протягом трьох місяців Японія окупувала Маньчжурію і на захопленій китайській території навесні 1932 р. створи­ла маріонеткову державу Маньчжоу-го на чолі з імперато­ром Китаю Пу І, скинутим революцією 191 і р.

ПІДГОТОВКА НІМЕЧЧИНИ ДО ВІЙНИ

1. Після приходу А. Гітлера до влади Німеччина почала ак­тивно готуватися до війни за поділ сфер впливу.

2. Провадилася мілітаризація економіки. Широко розгор­нулося виробництво зброї, що забезпечило військовим концернам значне зростання прибутків. Політику міліта­ризації країни спрямовував гітлерівський "господар­ський диктатор" Я. Шахт під девізом: "Гармати замість масла".

3. Із 1933 по 1936 р. в Німеччині було збудовано майже 300 військових заводів.

4. У 1933-1939 рр. бюджетні видатки на потреби війни зрос­ли в 10 разів. Якщо в 1932 р. Німеччина мала 10 дивізій, в 1935 р. — 31, то восени 1939 р. — 102.

5. У 1935 р. Німеччина оголосила про створення військової авіації. Через два роки вона вже мала 2650 бойових літа­ків, а на початок війни їх було 4 тисячі.

6. У 1935 р. була введена примусова трудова повинність для юнаків, а в 1938 р. її поширили на все населення.

7. Із квітня 1935 р. в німецьких штабах розробляли плани
можливої війни з сусідніми країнами.

8. У 30-х рр. в Німеччині були створені могутні збройні сили
з найновішою на той час зброєю. На початку 1939 р. Ні­
меччина сформувала армію чисельністю 2,8 млн чол. і
мала:

гармат— 10 тис, танків — 3,2 тис, літаків — 4 тис.

9. Велася ідеологічна підготовка до війни: пропагувався
культ грубої сили у відносинах між народами, прославля­
лася війна як найвища форма вияву "арійського духу",
проводилися численні воєнні паради. Серед військових
частин поширювалися настанови А. Гітлера на випадок
війни: "Ніякого жалю", "Брутальне ставлення до неарій-
ських народів", "Право на боці сили", "Якнайбільша су­
ворість".

10. З метою підготовки й розв'язання війни за поділ світу була створена коаліція фашистських держав:

• 22 травня 1939 р. між Німеччиною й Італією був укладе­ний Стальний пакт — військовий союз, який передба­чав підтримку країн "на суходолі, на морі та в повітрі" у разі військових ускладнень або нападу на одну з держав договору;

• наприкінці вересня 1940 р. в Берліні було укладено Троїстий пакт (Німеччина, Італія, Японія). В листопаді 1940 р. до нього приєдналися Угорщина і Словаччина.

ДІЯЛЬНІСТЬ ЛІГИ НАЦІЙ В УМОВАХ НАРОСТАННЯ ВОЄННОЇ НЕБЕЗПЕКИ

1. Ліга Націй, яка була створена на Паризькій мирній конфе­
ренції, у міжвоєнний період ставила такі завдання:

• сприяти розвитку співробітництва між народами;

• сприяти обмеженню озброєнь;

• гарантувати мир і безпеку;

• застосовувати санкції проти країн-агресорів.

2. У 30-х рр. Ліга Націй діяла неадекватно тим подіям, що
відбувалися у світі. Вона не перешкодила захопленню:

• Японією Маньчжурії у 1931 р.;

• Італією Ефіопії у 1935 р.;

• Німеччиною Австрії у 1938 р.;

• Німеччиною Чехо-Словаччини у 1939 р.;

• нападу Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 р.

3. Держави-члени Ліги Націй фактично не виконували тих
зобов'язань, які взяли на себе:

• Ліга Націй не засудила захоплення Маньчжурії Японі­єю. Лише в лютому 1933 р. після тривалих зволікань Ліга Націй прийняла резолюцію, що засуджувала за­гарбання Маньчжурії і вимагала її повернення Китаю. Відповіддю на це став вихід Японії з Ліги Націй у берез­ні 1933 р. і підготовка до нових загарбань;

• Ліга Націй не застосувала рішучих заходів, щоб засуди­ти агресію Італії щодо Ефіопії. Тільки під тиском між­народної громадськості вона була змушена оголосити Італію агресором і запровадити деякі санкції в торгівлі з нею;

• Ліга Націй ніяк не відреагувала на "аншлюс" Австрії, а західні країни зробили вигляд, що не помітили зникнен­ня Австрії;

• Ліга Націй не перешкодила претензіям Німеччини

• щодо Чехо-Словаччини, а Велика Британія і Франція посилили тиск на Чехо-Словаччину, вимагаючи від неї прийняти німецькі вимоги. Вони намагалися показати світові, що "рятували мир";

• Ліга Націй була бездіяльною навіть тоді, коли Німеччи­
на напала на Польщу і фактично розв'язала Другу сві­
тову війну.

4. Ліга Націй діяла принципово лише тоді, коли обговорюва­
лося питання про початок радянсько-фінської війни
(30 листопада 1939 р.):

• 3 грудня 1939 р. представники Фінляндії у Лізі Націй проінформували генерального секретаря Ж. Авеноля про те, що СРСР раптово напав на Фінляндію;

• 14 грудня Рада Ліги Націй прийняла рішення про ви­ключення СРСР з Ліги Націй і закликала членів органі­зації надати допомогу Фінляндії.