Підготовка до стрільби

93. Підготовка до стрільби включає установку гранатомета на вогневій позиції його заряджання і прийняття положення для стрільби, а при стрільбі з закритої вогневої позиції, крім того, побудову паралельного віяла і визначення найменших прицілів.

94. Обслуги гранатометів готуються до стрільби по команді чи самостійно.

Після прибуття у район вогневої позиції командир відділення вказує місця для встановлення гранатометів (на інтервалі 10 – 20 м), напрямок стрільби (по місцевих предметах або орієнтирах), положення для стрільби (при підготовці до стрільби з усіх положень, крім лежачи) та подає команду «До бою», наприклад: «Першому – місце тут, другому – 10 м ліворуч, напрямок стрільби – курган, відділення – до бою!».

За цією командою:

- навідник знімає чохол із гранатомета; приєднує тіло гранатомету до станку; переводить рукоятки гранатомета в бойове (горизонтальне) положення; приєднує приціл до гранатомета та встановлює кутомір 30-00, приціл 0-00; діючи механізмом надання точного горизонтального положення, виводить пухирець поперечного рівня на середину; наводить гранатомет у зазначеному направлення та закріплює затискач горизонтального наведення, повертаючи рукоятку до себе (нагору); діючи механізмом вертикального наведення, виводить пухирець подовжнього рівня на середину і закріплює затискач вертикального наведення, повертаючи рукоятку до себе; після приєднання помічником навідника магазин-коробки з пострілами до гранатомету та вкладання стрічки з пострілами до приймача відводить за рукоятку перезарядження затвор назад до відмови і різко відпускає рукоятку; ставить гранатомет на запобіжник, якщо не планується негайне відкриття вогню; розташовується за гранатометом, приймає зазначене положення для стрільби з гранатомета (мал. 45) і доповідає, наприклад: «Такий-то гранатомет до стрільби готовий»; при необхідності дозволяється підготувати підлокітники;

а

б

Мал. 45. Положення для стрільби з гранатомета:

а – лежачи; б – сидячи (помічник навідника – з коліна)

- помічник навідника відкріплює затискачі ніг станка; розвертає (відкидає) ноги при підготовці до стрільби з положення лежачи до відмови (до упору виступів ніг у виступи на підставці станка), а при підготовці до стрільби з положення з коліна (сидячи) – до сполучення рисок на ногах і підставці станку; встановлює станок передньою ногою в зазначеному направлення стрільби; щільно притискає сошники ніг до ґрунту та допомагає навіднику в приєднанні тіла гранатомету до станку; при необхідності, згинаючи чи розгинаючи ноги станка, надає гранатомету необхідну висоту лінії вогню та закріплює затискачі ніг; відкриває приймач, приєднує до гранатомета магазин-коробку з пострілами та відкриває її кришку; виймає з коробки початок стрічки та встановлює першу (порожню) ланку над вхідним вікном ствольної коробки (мал. 46) таким чином, щоб хвостовик наступної ланки з пострілом лежав на клинах зйомника; закриває кришку магазин-коробки та приймач; розташовується з правого боку від гранатомета та приймає положення, зручне для перезарядження гранатомета, спостереження за розривами гранат і стрільби з автомата;

Мал. 46. Вкладання стрічки з пострілами до приймача гранатомету

- піднощик розташовується, як правило, праворуч та позаду у 2 – 3 м від помічника навідника в готовності подати помічнику навідника магазин-коробку з пострілами та прийняти від нього стрічку та порожню магазин-коробку, а також приймає положення, зручне для стрільби з автомата.

Командир відділення розташовується поблизу гранатометів на місці, що забезпечує кращі умови для спостереження за ціллю та результатами стрільби а також гарну чутність обслугами команд, які подаються ним. При боковому вітрі він розташовується з навітряної сторони.

95. При стрільбі з закритої вогневої позиції та на навчальних заняттях команда для підготовки до стрільби може подаватися роздільно, наприклад: «Гранатомети на вогневій позиції – встановити!» і потім «Заряджай!».

96. По команді «Гранатомети на вогневій позиції – встановити!» виконуються ті ж дії, що і по команді «До бою!», за винятком заряджання гранатомета, а саме:

- навідник приєднує тіло гранатомета до станка і переводить рукоятки в бойове положення; приєднує приціл до гранатомета і встановлює кутомір 30-00, приціл 0-00; наводить гранатомет у зазначеному направлення, виводить пухирці поперечного і подовжнього рівнів на середину; закріплює затискачі механізмів горизонтального і вертикального наведення; приймає необхідне положення для стрільби з гранатомета та доповідає, наприклад: «Такий-то гранатомет встановлений!»;

- помічник навідника встановлює станок у зазначеному напрямку, допомагає навіднику в приєднанні тіла гранатомета до станка; надає гранатомету необхідну висоту лінії вогню і закріплює затискачі ніг; відкриває кришку магазин-коробки з пострілами та приєднує її до гранатомета; приймає положення з правого боку від гранатомета, зручне для заряджання гранатомета та стрільби з автомата.

Командир відділення та піднощик діють так само, як і по команді «До бою».

97. По команді «Заряджай»:

- помічник навідника відкриває приймач; виймає з коробки початок стрічки та вкладає першу (порожню) ланку над вхідним вікном ствольної коробки таким чином, щоб хвостовик наступної ланки з пострілом лежав на клинах зйомників; закриває кришку магазин-коробки та приймач;

- навідник за рукоятку перезарядження відводить затвор до відмови назад та різко відпускає рукоятку; ставить гранатомет на запобіжник, якщо не планується негайне відкриття вогню.

98. При підготовці до стрільби з закритої вогневої позиції після установки гранатометів необхідно навести головний (звичайно правофланговий) гранатомет в головному (зазначеному) направлення; побудувати паралельне віяло, тобто надати в горизонтальній площині стволу іншого гранатомета напрямок, паралельний стволу головного гранатомета; визначити найменші приціли, тобто установки прицілу, що відповідають найменшій дальності стрільби, при яких гранати не будуть потрапляти за гребінь укриття, що знаходиться перед вогневою позицією. При стрільбі навісною траєкторією найменші приціли не визначаються, однак треба стежити, щоб віддалення вогневої позиції від укриття було в два і більш разів більше висоти укриття. Наприклад, при висоті укриття 5 м віддалення вогневої позиції повинне бути не менш 10 м.

99. Головний напрямок стрільби вказується по місцевих предметах (орієнтирах), видимих з вогневої позиції. Якщо місцевий предмет не видно з вогневої позиції, головний напрямок провішується. Для цього виходять на місце, з якого видні орієнтир (місцевий предмет) і головний гранатомет, і виставляють віху приблизно в створі орієнтир – головний гранатомет. Потім відходять назад і виставляють другу віху в створі орієнтир – перша віха. Після цього командир відділення командує: «Такий-то головний, головному 30-00, наводити в дальню віху». Навідник при установці кутоміра 30-00 наводить гранатомет у дальню віху і, якщо ближня віха виявиться в створі з дальньою, доповідає: «Готовий!». Якщо ближня віха не виявиться в створі, то навідник визначається по ближній вісі, тобто обертанням барабанчика кутоміра (не змінюючи наведення гранатомета) наводить кутник (штрих) сітки прицілу в ближню віху і при отриманому кутомірі (після відзначання по ближній вісі) наводить гранатомет у дальню віху; виконавши наведення, доповідає: «Готовий, кутомір такий-то!».

У випадку неможливості застосовувати зазначений спосіб головний напрямок гранатомету може бути заданий на око, по компасу чи по куту між головним напрямком і видимим у приціл місцевим предметом.

Для надання головного направлення на око необхідно у зазначеному направлення виставити віху, установити кутомір 30-00 та навести на неї гранатомет.

Для надання головного направлення по компасу необхідно, знаходячись поблизу гранатомета, орієнтувати компас і направити його візир у зазначений місцевий предмет (головний напрямок). Розташувавшись за гранатометом і зорієнтувавши компас, виставити у направленні отриманої візирної лінії (у створі з гранатометом) віху й установкою кутоміра 30-00 навести в неї гранатомет.

Для надання головного направлення по куту між головним напрямком та місцевим предметом (мал. 47) необхідно виміряти між ними кут, відняти цей кут від 30-00, якщо місцевий предмет знаходиться праворуч від головного напрямку, чи додати його до 30-00, якщо місцевий предмет ліворуч від головного направлення. Отриманий результат командувати як кутомір і навести гранатомет у місцевий предмет.

Командир відділення, перевіривши напрямок головного гранатомета, командує, наприклад: «Головному, визначитися по окремому дереву, що ліворуч попереду!». Зручніше визначатися по точці наведення ліворуч попереду. Навідник головного гранатомета, не збиваючи направлення гранатомета, визначається прицілом по зазначеній точці наведення і доповідає: «Відмітка 00-00».

Мал. 47. Надання гранатомету головного направлення (наведення в ціль) по кугу між головним напрямком та видимим у приціл місцевим предметом

Командир відділення записує відмітку в бланк запису стрільби (додаток 8).

100. Побудова паралельного віяла відділенням може бути зроблена одним з наступних способів: по головному гранатомету чи по точці наведення, розташованій на фланзі вогневої позиції на віддаленні не ближче 5 км. Для побудови паралельного віяла по головному гранатомету командир відділення командує: «Віяло». Кожен помічник навідника виставляє над вертикальною віссю прицілу віху (уночі – ліхтар).

Мал. 48. Побудова паралельного віяла по головному гранатомету

Навідник головного гранатомета визначається по вісі іншого гранатомета (мал. 48) та доповідає, наприклад: «По другому – сорок чотири п’ятдесят». Після цього встановлює початковий кутомір.

Командир відділення, прийнявши оцінку головного гранатомета, змінює її на 30-00 і командує, наприклад: «Другому, кутомір чотирнадцять п’ятдесят, наводити в головний». Навідник другого гранатомета встановлює вказаний кутомір, наводить свій гранатомет у віху (ліхтар) головного гранатомета, після чого відзначається по раніше зазначеній точці наведення і доповідає командиру відділення оцінку по точці наведення. Віхи знімаються по закінченні наведення (оцінки) по них.

Для побудови паралельного віяла по віддаленій точці наведення, розташованій на фланзі вогневої позиції, командир відділення після наведення гранатомета в зазначеному направлення подає команду головному гранатомету відзначитися по віддаленій точці наведення й отриману оцінку командує як кутомір для іншого гранатомета.

101. Для визначення найменших прицілів командир відділення визначає відстань до гребеня укриття (наприклад, 100 м до чагарнику), додає до нього 200 м (на розсіювання гранат), переводить отриманий результат (300 м) по таблиці стрільби в поділках прицілу (0-41) і записує даний приціл. Після цього командує: «Першому, приціл 0, наводити у верхній зріз чагарнику вперед».

По цій команді навідник гранатомета встановлює приціл на 0 і за допомогою механізмів наведення наводить верхній кутник сітки прицілу в найвищу точку укриття; обертаючи барабанчик прицілу, виводить пухирець подовжнього рівня на середину, при цьому пухирець поперечного рівня також повинен бути на середині; читає установку прицілу, наприклад 0-76, та доповідає її командиру відділення.

Командир відділення додає до установки прицілу, повідомленої навідником, записаний приціл і отриманий у сумі найменший приціл (0-41 + 0-76 = 1-17), що відповідає дальності стрільби, приблизно 700 м, записує в бланк запису стрільби.

У такому порядку визначається найменший приціл вправо і вліво від головного направлення стрільби по найвищих точках укриття. Найменші приціли можуть бути також визначені по таблиці, зазначеній в додатку 13.