Загальні положення

80. Гранатомет обслуговується навідником та помічником навідника. Крім них до складу обслуги може входити піднощик. Навідник веде вогонь із гранатомета, помічник навідника допомагає навіднику при ведені вогню, піднощик за вказівкою навідника переносить магазин-коробки з пострілами, допомагає в перенесенні гранатомета. Під час бою, коли безпосередня допомога навіднику не надається, помічник навідника та піднощик ведуть вогонь із закріпленої за нами зброї.

81. В бойовій обстановці та на тактичних навчаннях гранатомети та постріли до них звичайно перевозяться на бронетранспортері (БМП[2]) чи на автомобілі, як правило, у розібраному вигляді (тіло гранатомета відокремлене від станка) та підготовленими до перенесення силами обслуги. Приціл повинен знаходитися у навідника. При наявності на бронетранспортері спеціального устаткування для стрільби з гранатомета він у залежності від обстановки може перевозитися встановленим на БТР та підготовленим до швидкого відкриття вогню.

При неможливості використовувати засоби транспортування та при висуванні на вогневу позицію та її зміні гранатомети з пострілами переносяться силами обслуг у зібраному чи розібраному вигляді.

82. Для перенесення гранатомета в складеному вигляді (мал. 43):

- навідник надає тілу гранатомета горизонтальне положення, повертає ствол до відмови вліво (вправо) та закріплює механізми наведення, після чого береться за задні ноги станка біля сошників;

- помічник навідника лівою (правою) рукою береться за передню ногу сошника, а другою рукою переносить магазин-коробки з пострілами;

- піднощик (якщо він є) переносить дві магазин-коробки з пострілами.

Мал. 43. Перенесення гранатомета в зібраному вигляді

Гранатомет може переноситися навідником, помічником навідника та піднощиком, кожний з яких береться однією рукою за ногу біля сошника, а іншою рукою переносить магазин-коробку з пострілами. Гранатомет переноситься стволом уперед.

83. Для перенесення гранатомета в розібраному вигляді (мал. 44):

- навідник відокремлює приціл та укладає його у коробку, відокремлює тіло гранатомета та вкладає його у чохол, переносить тіло гранатомету, приціл та одну магазин-коробку з пострілами (якщо її не переносить піднощик);

- помічник навідника переводить станок у похідне положення, для чого піднімає рукоятки затискачів нагору та складає ноги, закріплює ноги затискачами, притискаючи їхні рукоятки до ніг; переносить на лямках станок та в руках одну – дві магазин-коробки з пострілами;

- піднощик (якщо він є) переносить дві магазин-коробки з пострілами, узявши їх у навідника або помічника навідника.

Мал. 44. Перенесення гранатомета у розібраному вигляді

84. Стрільба з гранатометів, як правило, ведеться з відкритої вогневої позиції, звідки навідник може бачити ціль або ділянку місцевості, на якій очікується поява противника. Окремі вогневі задачі можуть виконуватися стрільбою з закритої чи з напівзакритої вогневої позиції, як правило, навісною траєкторією.

85. Вогнева позиція для гранатомета вибирається та вказується командиром відділення. У деяких випадках вона може вибиратися навідником гранатомета самостійно.

86. Для стрільби з гранатометів необхідно вибирати таку вогневу позицію, що забезпечує найкращий огляд та обстріл, безпеку під час стрільби з гранатомета, укриття обслуги гранатометів від вогню та спостереження противника, а також дозволяє зручно виконувати прийоми стрільби та розташування гранатометів на припустимих для ведення вогню інтервалах (не менш 5 м). Для маскування та захисту від вогню противника використовуються різні укриття та місцеві предмети.

При виборі вогневої позиції необхідно враховувати, що висаджувач гранати зводиться при пострілі на віддалі від 10 до 30 м від дулового зрізу ствола гранатомета, тому в секторі стрільби не повинно бути місцевих предметів, за які могла б зачепитися граната під час польоту.

Не слід вибирати вогневу позицію поблизу місцевих предметів, що виділяються, а також на гребенях висот.

87. Вогнева позиція обладнується завчасно чи після її зайняття. Попередньо перевіряється можливість ведення вогню в заданому секторі чи напрямку, для чого гранатомети послідовно наводяться в різні місцеві предмети. Потім проводиться розчищення місць для встановлення гранатометів і секторів стрільби, відриваються та маскуються окопи (додаток 7).

88. У залежності від умов місцевості та вогню противника стрільба з гранатомета може вестися з положення лежачи, з коліна, сидячи, стоячи з окопу чи з бронетранспортера (БМП), якій має спеціальне обладнання. При виборі положення для стрільби варто враховувати, що зі збільшенням висоти лінії вогню знижується стійкість гранатомета під час стрільби.

89. Місце для транспортних засобів, як правило, вказується командиром. У деяких випадках воно може вибиратися водієм. Воно повинно бути укритим від спостереження противника та знаходитися на відстані, що забезпечує спостереження за сигналами, що подаються з вогневої позиції для виклику бронетранспортера (автомобіля).

90. Висування гранатомета на вогневу позицію проводиться відповідно до місцевості і при дотриманні правил маскування. Бронетранспортер (автомобіль) звичайно зупиняється в укритті, а обслуги висуваються на вогневу позицію, переносячи гранатомети в розібраному чи складеному вигляді.

Для висування на вогневу позицію подається команда, наприклад: «Відділення, скласти гранатомети, на вогневу позицію, за мною – марш!» чи «Вогнева позиція першому там-то, другому там-то, з розібраними гранатометами – уперед!» чи «Обслуга, за мною – марш!».

91. При стрільбі з гранатомета, крім дотримання правил безпеки, зазначених у статті 56, забороняється:

- допускати до стрільби осіб, які не мають твердих практичних навичок у виконанні прийомів і правил стрільби з гранатомета;

- вести вогонь з гранатомета, ствол якого засмічений брудом, піском, снігом і т.ін.;

- робити в підрозділах розбирання пострілів чи виправлення їхніх елементів;

- виконувати роботи із зарядженим гранатометом, не пов’язані зі стрільбою;

- користуватися молотком чи іншим предметом для вирівнювання пострілів у стрічці;

- торкатися гранат, які не розірвалися після стрільби; такі гранати необхідно знищувати на місці їхнього падіння з дотриманням відповідних правил безпеки; при глибокому сніжному покриві, який не дозволяє визначити місце падіння гранат, які не розірвалися, дозволяється не розшукувати, а підірвати навесні, відразу після того, як розтане сніг; однак по закінченні стрільби необхідно встановити суцільне огородження району падіння гранат з надписами, що забороняють рух в обгородженій зоні.

В усіх випадках, коли гранатомет заряджений і не ведеться стрільба, ставити його на запобіжник; знімати гранатомет із запобіжника лише перед відкриттям вогню.

92. Стрільба з гранатомета складається з підготовки до стрільби, ведення стрільби та припинення стрільби.