Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Зміст профільного навчання і його структура





Концепція профільного навчання

Сутність і завдання профільного навчання

Ця Концепція визначає засади навчання, яке здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах на третьому рівні формальної освіти згідно з Міжнародним стандартом класифікації освіти – повна загальна середня освіта. Відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту” навчання на цьому рівні освіти має профільне спрямування. Суть профільного навчання полягає в якомога повнішому задоволенні і розвитку пізнавальних інтересів, нахилів і здібностей учнів, їхніх освітніх потреб, зумовлених орієнтацією на майбутню професію і подальшими життєвими планами.

До основних завдань профільного навчання належать такі:

- надання учням повної загальної середньої освіти;

- сприяння життєвому і професійному самовизначенню учнів;

- забезпечення можливостей для конструювання кожним учнем власної освітньої траєкторії;

- цілеспрямована підготовка учнів до успішного продовження навчання на наступних рівнях освіти за обраним напрямом;

- створення умов для здобуття окремих професій для потреб ринку праці.

Сутність і завдання профільного навчання зумовлюють загальну структуру і добір його змісту, а також відповідні способи організації освітнього процесу на засадах індивідуалізації й диференціації навчання учнів.

Зміст профільного навчання і його структура

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти зміст профільного навчання містить інваріантний (спільний, однаковий для всіх учнів) і варіативний складники.

Інваріантний складник змісту і вимоги до рівня його засвоєння визначає Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Передбачений ним зміст у межах відведеної Базовим навчальним планом кількості годин на його засвоєння реалізується системою базових навчальних предметів і курсів. До базових навчальних предметів належать такі: українська мова, література, іноземна мова, історія, суспільствознавство, математика, природознавство, технології, мистецтво, фізична культура і здоров’я. Базові навчальні предмети “Мистецтво” і “Технології” вивчаються за рахунок годин, передбачених Базовим навчальним планом на цикл обов’язково-вибіркових предметів.

Кожен базовий навчальний предмет в умовах профільного навчання може вивчатися на рівні, визначеному Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (рівень стандарту), або глибше і ширше – на профільному рівні[1]. Зміст і вимоги до засвоєння базових предметів для кожного з цих рівнів визначають навчальні програми, розроблені й затверджені в установленому порядку.

На рівні стандарту базовий навчальний предмет може вивчатися як інтегрований курс або як курс, побудований за модульним принципом, де кожен модуль реалізує визначений стандартом зміст відповідного компонента освітньої галузі. Якщо один із компонентів змісту галузі реалізується у вигляді профільного предмета, то з програми курсу цей зміст вилучається. Вивільнені при цьому навчальні години спрямовуються на курси за вибором (спецкурси і факультативи).

На профільному рівні базові навчальні предмети можуть бути реалізовані у вигляді таких профільних предметів:

 

Освітня галузь Базові предмети (рівень стандарту) Профільні предмети (профільний рівень)
Мови і літератури Українська мова   Українська мова
Література Українська література Зарубіжна література  
Іноземна мова Іноземні мови (англійська, німецька, французька, іспанська тощо)  
Суспільствознавство Історія Історія України Всесвітня історія  
  Суспільствознавство     Варіант 1 Основи філософії Правознавство Основи економіки Варіант 2 Інтегрований курс "Людина і суспільство"
Математика Математика Алгебра Геометрія  
Природознавство   Природознавство (загальноприродничий, фізичний, біологічний, хімічний, географічний, астрономічний компоненти)   Фізика Біологія Хімія Географія Астрономія
Технології Технології (інформаційно-комунікаційний і технологічний компоненти)   Інформатика Проектування і технології  
Мистецтво Мистецтво Художня культура Мистецтво (спеціалізація за видами: музичне, образотворче, хореографічне тощо)  
Здоров'я і фізична культура Фізична культура і здоров'я Фізична культура (зі спеціалізацією за видами спорту) Основи здоров'я  

 

Варіативний складник змісту профільного навчання поряд із інваріантним слугує повноцінній реалізації його завдань і водночас є основним засобом індивідуалізації навчання. Саме він визначає і забезпечує в конкретному загальноосвітньому навчальному закладі спрямованість навчання на задоволення індивідуальних освітніх потреб учнів, а тому формується кожним закладом самостійно. За рахунок варіативного складника добирається зміст профільних предметів, а також курсів за вибором.

Закладений у відповідній комбінації компонентів інваріантного і варіативного складників зміст освіти разом із способами його реалізації у навчальному процесі визначають профіль навчання. Профіль навчання – це дидактична система, в межах якої здійснюється реалізація конкретизованих цілей профільного навчання і видів навчальної діяльності учнів. Таких комбінацій, отже, і профілів навчання відповідно до потреб учнів можна утворити багато.

Зміст профілю навчання реалізується у відповідній системі навчальних предметів і курсів, що має такі складники: 1) базові навчальні предмети, які вивчаються на рівні стандарту; 2) профільні предмети (таких предметів реально не може бути більше трьох; як правило, їх два); 3) курси за вибором.

Загальноосвітній навчальний заклад залежно від освітніх потреб учнів, побажань їхніх батьків, своїх кадрових і матеріально-технічних можливостей формує відповідний профіль навчання, визначаючи набір профільних і непрофільних предметів та доповнюючи решту варіативного складника змісту навчання обраними спецкурсами і факультативами у межах гранично допустимого навантаження учня, передбаченого Базовим навчальним планом загальноосвітніх навчальних закладів ІІ-ІІІ ступенів. За наявності необхідних умов і бажань учнів можливості профільного навчання можуть бути використані для професійної підготовки старшокласників. Для цього формується відповідний профіль навчання, де набуття професії здійснюється за рахунок годин, відведених Базовим навчальним планом на варіативний складник змісту освіти.

Профіль навчання може бути сформований і зафіксований у робочому навчальному плані загальноосвітнім навчальним закладом самостійно або на основі типових навчальних планів різних профілів, рекомендованих МОН.

Date: 2015-09-18; view: 462; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию