Дослідження нервової системи

І. Метод обстеження: Загальна оцінка поведінки дитини.

Умови обстеження: загальноприйняті (див.Розділ 1)

Хід виконання: під час спілкування з хворою дитиною, спостереження під час гри.

Положення студента: стоячи або сидячи перед хворим

Положення хворої дитини: стоячи, діти молодшого віку лежать в ліжку

Перелік характеристик: (6)

1. Здатність дитини реагувати на оточення.

2. Реакція дитини на огляд.

3. Стан свідомості, настрій.

4. Увага, пам¢ять пацієнта.

5. Мова дитини, виявити її розлади.

6. Дослідити рухові навички дитини, визначити відповідність рівня
її статокінетичного розвитку вікові.

ІІ. Метод обстеження: огляд.

Умови огляду: загальноприйняті (див.Розділ 1)

Положення студента: стоячи або сидячи перед хворим

Положення хворої дитини: стоячи, діти молодшого віку лежать в ліжку

Перелік характеристик: (5)

1. Положення дитини в ліжку.

2. Координацію рухів і ходи.

3. Огляд голови:

- її положення по відношенню до тулуба

- форма черепа

- наявність асиметрії, деформацій

4. Обличчя дитини:

- стан очних щілин

- стан очного яблука

- стан зіниць

- рухи ока

- положення і рухи верхніх повік

- симетричність носогубної складки.

5. Тулуб, верхні та нижні кінцівки:

- наявність паралічів, парезів,судом,тремтіння, атетозу

- вимушені положення кінцівок і тулуба.

ІІІ. Метод обстеження: проби на координацію рухів.

Умови огляду: загальноприйняті (див.Розділ 1)

Положення студента: стоячи або сидячи перед хворим

Положення хворої дитини: стоячи, діти молодшого віку лежать в ліжку

NB! Координацію рухів у дітей раннього віку оцінюють шляхом

звичайного спостереження за ними під час їхньої гри, виконання
певних навичок і вправ. У дітей старше 2-3 років використовують проби на координацію рухів та перевірки функції підтримання рівноваги і статичної атаксії.

Перелік характеристик: (5)

1. Пальце-носова

2. П’ятково-колінна

3. Проба на діадохокінез

4. Проста проба Ромберга

5. Ускладнена проба Ромберга

Пальце-носова проба:

1 етап. Положення дитини: витягнуті вперед руки і заплющені очі.

Рис.

2 етап. Попросити дитину поперемінно кінчиком вказівного
пальця правої і лівої рук спробувати попасти на кінчик носа.

3 етап. Оцінка результатів.

П’ятково-колінна проба:

1 етап. Положення дитини: лежачи на спині із закритими очима.

2 етап. Попросити дитину спробувати поставити п¢ятку однієї ноги на коліно іншої і провести її по гомілці з невеликим натиском.

3 етап. Попросити дитину виконати це іншою ногою.

4 етап. Оцінка результатів.

Проба на діадохокінез:

1 етап. Положення дитини: вертикальне чи горизонтальне з витягнутими вперед руками.

2 етап. Попросити дитину зробити швидкі рухи кистями (супінація-пронація).

3 етап. Оцінка результатів.

Перевірка функції підтримання рівноваги і статичної атаксії:

Проста проба Ромберга:

1 етап. Положення дитини: стати так, щоб п’ятки і носки ніг були розведені, а руки витягнуті вперед.

2 етап. Очі дитини заплющені.

3 етап. Оцінка результатів.

Рис. Поза Ромберга проста та ускладнена

Ускладнена проба Ромберга:

1 етап. Положення дитини: стати так, щоб стопи ніг були на одній лінії, а руки витягнуті вперед.

Рис. Ускладнена поза Ромберга

2 етап. Очі дитини заплющені.

3 етап. Оцінка результатів.

ІV. Метод обстеження: Дослідження функції вегетативної нервової системи (див. Розділ 16)

Умови дослідження: загальноприйняті (див. Розділ 1)

Матеріальне забезпечення: неврологічний молоточок, тонометр, стетоскоп, годинник

Положення студента: стоячи або сидячи перед хворим

Положення хворої дитини: стоячи, діти молодшого віку лежать в ліжку

Перелік характеристик: (9)

1. Стан зіниці і райдужної оболонки.

2. Колір шкіри.

3. Судинний малюнок.

4. Вологість і пітливість шкіри.

5. Температура шкіри на тулубі і кінцівках.

6. Салівація.

7. Частота пульсу і дихання.

8. Артеріальний тиск.

9. Дермографізм.

Дослідження дермографізму:

1 етап. Рукояткою неврологічного молоточка (або іншим тупим предметом) викликати штрихове подразнення шкіри в ділянці m. Pectoralismajor на рівні ІІ-IV ребер.

2 етап. Оцінити швидкість відповідної реакції, характер (білий, червоний, набряклий), інтенсивність (за шириною смуги) і тривалість.

V. Метод обстеження: Виявлення патологічних рефлексів і симптомів

Умови обстеження: загальноприйняті (див.главу 1)

Положення студента: стоячи або сидячи перед хворим

Положення хворої дитини: стоячи, діти молодшого віку лежать в ліжку

Перелік характеристик: (7)

1. Ригідність потиличних м¢язів.

2. Симптом Брудзінського.

3. Симптом Керніга.

4. Симптом Ласега.

5. Патологічні зміни з боку великого тім¢ячка.

6. Гіперестезія шкіри.

7. Симптом Лесажа.

Виявлення ригідності потиличних м¢язів:

a. етап. Положення дитини: лежачи на спині

2 етап. Лікар лівою рукою фіксує грудну клітку дитини, злегка натискаючи на неї.

3 етап. Праву руку підводить під голову і робить спробу нагнути голову в напрямі до грудей.

4 етап. Оцінка результатів.

Симптом Брудзінського:

1 етап. Положення дитини: лежачи на спині з витягнутими нижніми кінцівками.

2 етап. Верхній симптом Брудзінського перевіряють шляхом пассивного згинання голови дитини вперед;

Рис. Верхній симптом Брудзинського

3 етап. Середній симптом Брудзінського перевіряють шляхом натискування ребром долоні на ділянку лона хворої дитини;

4 етап. Нижній симптом Брудзінського перевіряють шляхом пассивного згинання однієї ноги у хворої дитини в кульшовому і колінному суглобах.

5 етап. Оцінка результатів.

Симптом Керніга:

1 етап. Положення дитини: лежачи на спині.

Рис.

2 етап. Зігнути ногу в кульшовому і колінному суглобах під прямим кутом

3 етап. Спробувати випрямити ногу.

4 етап. Оцінка результатів.

Симптом Ласега:

1 етап. Положення дитини: лежачи на спині з витягнутими нижніми кінцівками.

2 етап. Спробувати пасивно максимально зігнути ногу в кульшовому суглобі.

3 етап. Оцінка результатів.

Патологічні зміни з боку великого тім¢ячка:

1 етап. Оглянути тім¢ячко.

2 етап. Пальцями обох рук визначити розміри тім¢ячка.

3 етап. Долонною поверхнею правої руки провести по черепу над тім¢ячком, визначити вибухання чи западіння тім¢ячка, напруження і пульсацію його.

4 етап. Оцінка результатів.

Симптом Лесажа:

1 етап. Взяти дитину під пахви і підняти її.

2 етап. Оцінити положення нижніх кінцівок при цьому.

Приклад описування результатів дослідження нервової системи здорової дитини 5 років життя:

Дитина адекватно реагує на оточення, добре входить в контакт, свідомість ясна, настрій благодушний, пам’ять хороша, мова спокійна, некваплива, рухові навички відповідають віку. Положення активне, координація рухів та хода дитини нормальні. Положення голови звичайне, форма черепа доліхоцефалічна, об’єм голови 52 см. Ширина очних щілин, стан очного яблука та зіниць звичайні, рух верхніх повік не порушений, носогубні складки симетричні. Рухи тулуба, верхніх та нижніх кінцівок у повному об’ємі, симптом Грефе від’ємний, рухи мімічних м’язів у повному об’ємі, асиметрії складок, очної щілини, кута рота при зміні міміки дитини не виявлено; слухова реакція хороша, рівновага та координація рухів збережені. Ковтання не порушене, голос дзвінкий.

При виконанні пальце-носової, п’ятково-колінної проб промахів не спостерігається; при проведенні проби на діадохокінез рухи координовані. При виконанні простої і ускладненої проб Ромберга дитина утримує рівновагу.

Зіниці та райдужна оболонка нормальні, шкіра рожева, вологість шкіри збережена, судинний малюнок посилений, пітливість в пахових ділянках, на долонях, температура шкіри і рукнормальна, салівація звичайна, пульс 105 ударів за 1 хвилину,частота дихальних рухів 26 за 1 хвилину, АТ - 100/50 мм.рт.ст.

Дермографізм червоний, виникає через 15с, ширина смуги 0,8 см триває протягом 4 хв. У дитини переважає парасимпатична реакціявегетативної нервової системи.

Ригідність потиличних м’язів відсутня, симптоми Брудзінського (верхній, середній і нижній), Керніга, Ласега від’ємні.

NB! У дітей грудного віку тонус м’язів визначаємо з використанням наступних спеціальних прийомів:

Симптом “повернення”:

Рис. Визначення тонусу мязів

1 етап. Дитина лежить на спині на пеленальному столику.

2 етап. Обережно розгинають ноги дитини в колінних суглобах, притискуючи їх до пеленального столика.

3 етап. Тримають їх в такому стані протягом 5 секунд, а потім відпускають.

4 етап. Оцінка результатів: у здорової дитини відразу після відпускання ніг спостерігається їх повернення у вихідне положення.

Проба на тракцію:

Рис. Проба на тракцію

1 етап. Дитина лежить на спині на пеленальному столику.

2 етап. Беруть дитину за кисті і обережно тягнуть до себе, намагаючись її перевести в сидяче положення.

3 етап. Оцінка результатів: здорова дитина спочатку розгинає руки (перша фаза), а потім усім тілом підтягується (друга фаза).

2. Дослідження сили м’язів:

NB! У дітей до 3-х років силу м’язів оцінюють досить суб’єктивно, визначаючи опір, який чинить дитина при огляді, чи спробі, наприклад, відняти у неї яскраву іграшку.

Дослідження сили м’язів у дітей старше 3-х років, які можуть розуміти і виконувати певні завдання, силу м’язів оцінюють за допомогою таких проб:

І. Визначення сили м‘язів за допомогою стиснення кистей рук

1 етап. Подають дитині кисті своїх рук, перехрещених в ділянці передпліч.

2 етап. На прохання дитина раннього віку потискає кисті рук лікаря.

3 етап. Оцінка результатів: оцінюють силу та її симетричність на відповідних групах м’язів верхніх кінцівок.

ІІ. Визначення сили м‘язів за допомогою розірвання кілець

1 етап. Просять дитину почергово (на правій і лівій кистях) утворити “кільця” з великого і послідовно з кожним із пальців кисті (вказівним, середнім, безіменним, мізинцем).

2 етап. Дитина чинить опір дії при намаганні розірвати кожне із “кілець”.

3 етап. Оцінка результатів: оцінюють силу м‘язів фаланг пальців кисті.

ІІІ. 1 етап. Дитина лежить в ліжку з зігнутими спочатку в ліктьових суглобах руками, а потім в колінних суглобах ногами.

2 етап. Намагаються розігнути верхні і нижні кінцівки почергово.

3 етап. Дитина при цьому на прохання чинить опір дії, що виконується.

4 етап. Після цього аналогічно оцінюють силу м‘язів –розгиначів верхніх і нижніх кінцівок (згинаючи кінцівки).

IV. Найоб'єктивнішу інформацію про силу м’язів отримують при проведені динамометрії (за показами ручного динамометра).

1 етап. Дитина бере в руку динамометр і відводить його вбік під кутом 90⁰ до тулуба.

2 етап. Стискає динамометр з максимальною силою.

3 етап. Вимірювання проводять тричі (з невеликими паузами), реєструючи максимальний результат.

4 етап. Оцінку сили м'язів у дітей проводять за спеціальною шкалою за шестибальною системою:

0 балів – відсутність рухів;

1 бал – активні рухи відсутні, але пальпаторно визначається напруження м'язів;

2 бали – пасивні рухи можливі в повному обсязі;

3 бали – пасивні рухи можливі при подоланні незначного опору;

4 бали – пасивні рухи можливі при подоланні помірного опору;

5 балів – сила м'язів в межах норми.

Визначення наявності болючості і ущільнення за ходом м’язів:

1 етап. Послідовно обмацують, дещо натискуючи, усі групи м’язів (верхніх кінцівок, плечового пояса, тулуба та нижніх кінцівок).

2 етап. Виявляють болючість та ущільнення за ходом м’язів.

3 етап. Оцінка результатів: локалізація, площа патологічних змін, ступінь болючості.

IV. Найоб'єктивнішу інформацію про силу м’язів отримують при проведені динамометрії (за показами ручного динамометра).

1 етап. Дитина бере в руку динамометр і відводить його вбік під кутом 90⁰ до тулуба.

2 етап. Стискає динамометр з максимальною силою.

3 етап. Вимірювання проводять тричі (з невеликими паузами), реєструючи максимальний результат.

4 етап. Оцінку сили м'язів у дітей проводять за спеціальною шкалою за шестибальною системою:

0 балів – відсутність рухів;

1 бал – активні рухи відсутні, але пальпаторно визначається напруження м'язів;

2 бали – пасивні рухи можливі в повному обсязі;

3 бали – пасивні рухи можливі при подоланні незначного опору;

4 бали – пасивні рухи можливі при подоланні помірного опору;

5 балів – сила м'язів в межах норми.

Визначення наявності болючості і ущільнення за ходом м’язів:

1 етап. Послідовно обмацують, дещо натискуючи, усі групи м’язів (верхніх кінцівок, плечового пояса, тулуба та нижніх кінцівок).

2 етап. Виявляють болючість та ущільнення за ходом м’язів.

3 етап. Оцінка результатів: локалізація, площа патологічних змін, ступінь болючості.

Вимірювання і порівняння розвитку м’язів кінцівок:

1 етап. Накладають сантиметрову стрічку на ділянки кінцівок в місцях максимального розвитку м’язів (плеча – в ділянці найбільшого потовщення двоголового м’язу плеча; передпліччя – у верхній третині передпліччя; стегна – під сідничною складкою; гомілки – в ділянці максимального об’єму литкового м’язу).

2 етап. Виміряють обвід кінцівок в цих ділянках з одного боку.

3 етап. Аналогічно проводять вимірювання з протилежного боку.

4 етап. Порівнюють отримані дані з кінцівок правої і лівої частин тіла.

5 етап. Оцінка результатів: при цьому можуть відмічатися атрофія чи гіпертрофія окремих м’язів.

NB! Вимірювання обводів на верхніх кінцівках проводити в вертикальному положенні дитини, на нижніх - в горизонтальному положенні.

Судоми - це раптові мимовільні скорочення м'язів, які є наслідком надмірних патологічних імпульсів, що надходять з ЦНС і нерідко супроводжуються порушеннями свідомості, сенсорними, вегетативними та емоційними проявами.

Причини

Судомні напади відносяться до частих клінічних уражень нервової системи у дітей. Вони можуть виникати на різних етапах розвитку дитини і бувають пов'язані з шкідливими факторами, що впливають на плід в період внутрішньоутробного розвитку, в період пологів, а також надають вплив у перші дні і місяці життя дитини. Недостатня ступінь зрілості мозку у дітей раннього віку обумовлює низький поріг збудливості центральної нервової системи та їх схильність до дифузних судомних реакцій. Так як у дітей раннього віку підвищена проникність стінок судин, то під впливом інфекцій, токсичних та інших шкідливих факторів швидко розвиваються явища набряку мозку, що супроводжується судомною реакцією.

Всі судорожні припадки поділяють на дві великі групи: епілептичні (при епілепсії) і неепілептичні судорожні припадки.

Неепілептичні судорожні припадки ділять за етіологічним (причинним) принципом:

* Судоми при асфіксії;

* Судоми при внутрішньо-черепній (родовій) та інших видах травм;

* Судоми при гемолітичній хвороби новонародженого;

* Судоми при вродженому дефекті розвитку центральної нервової системи; вроджених уродствах, мікроцефалії, гідроцефалії та інших;

* Судоми при пухлинах головного мозку;

* Судоми при патології судинної системи і серця (аневризма, ангіоматоз, гострі порушення мозкового кровообігу, вроджені вади серця);

* Судоми в гострому періоді інфекційних захворювань у дітей (ГРВІ, Грип, нейроінфекції: менінгіт, енцефаліт та ін.); при високій температурі - фебрильні судоми;

* Судоми при профілактичних щепленнях;

* Судоми при різних інтоксикаціях;

* Судоми при деяких порушення обміну речовин;

* Судоми при деяких захворюваннях крові;

* Аноксичні судоми.