Главная Случайная страница



Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Методика роботи з поетичними творами у дошкільному закладі





Поетичне слово (вірші, потішки, байки) займає чільне місце в роботі дошкільного закладу.

Особливості сприймання дітьми поетичних творів і методику заучування віршів з дітьми дошкільного віку досліджували В. Бухвостова, Р.Жуковська, Н.Кирста, Л.Панкратова, Є.Тихеєва, Є.Фльорина та ін..

У дошкільному закладі вірші читають дітям для сприймання на слух та роботи за їх змістом над виразністю мовлення, вивчають вірші напам'ять, драматизують, інсценують, розігрують їх зміст. Поезія посідає дуже важливе місце в житті дитини не тільки тому, що це один з найефективніших засобів засвоєння мови свого народу, смислової систематизації слів, а передусім як спосіб задоволення нагальної потреби інтелектуального і духовного зростання особистості. Високо оцінював значення поезії для дітей дитячий поет Корній Чуковський: «...є серед нас мільйони істот, які всі до одного палко люблять вірші, захоплюються ними, не можуть без них обійтися. Це - діти, особливо маленькі. З-поміж дорослих натхненний поет - це найрідше явище, диво своєї вітчизни, а серед дітей 99% - поети. ... Вірші для них - норма людського мовлення, природне висловлення їхніх почуттів і думок».1

1 Чуковский К. От двух до пяти. - Собр. соч. в 6т. - Т. 1. - М.: Худ. литература, 1965.-С. 323.


 




За традиційною методикою ознайомлення дошкільників з художньою літературою, одним з обов'язкових фронтальних чи групових видів літературних занять вважалося заучування напам'ять віршів. Але дослідження психологів довели, що заучування напам'ять - процес глибоко індивідуальний, пов'язаний з особливостями пам'яті, емоційної сфери кожної дитини, тому його не можна пристосувати до колективної форми організації занять. Наполягати на цьому - насилувати дитячу природу. Сучасний підхід до цього питання, який орієнтує вихователя на організацію індивідуальних форм навчання для заучування дітьми віршів, видається нам більш гуманним і доцільним.

Сприймання та художній аналіз поезії як важливі компоненти естетичного виховання й літературно-мовленнєвого розвитку мають займати чільне місце в роботі з дошкільниками. Призначення такої роботи - виховувати художньо-естетичне сприймання образної сутності, мелодійності, ритму, краси поетичного слова, відчуття виразності мовних засобів, які надають яскравого унаочнення віршованим образам.



Поетичні твори в дошкільному закладі можна використову­вати з різною метою. Це можуть бути ліричні заняття, спрямовані на розвиток поетичного слуху, поглиблення естетичних почуттів дітей. На інших заняттях вихователь може використати інтелектуальний та креативний потенціал поетичного тексту, покласти його в основу цікавої розвивальної гри. А жартівливі вірші сприяють розвитку здатності дошкільників розуміти гумор.

Розглянемо коротко кожен з цих варіантів занять.

На занятті першого виду вихователь особливу увагу приділяє ліричній атмосфері. Цей вид занять інтегрує музику, живопис, літературу. Центральною ланкою цього поєднання є мистецтво слова, тому бажано, щоб поетичні образи віршованого тексту знайшли своєрідне відображення в репродукціях картин, музичних творах, дитячих малюнках. Велике значення на цих заняттях надається правильно організованій мовленнєвій роботі - художньому аналізу образної будови віршованого тексту (через конкретні запитання, що виявляють ступінь усвідомлення значення виразних мовних засобів, добір порівнянь, уточнень, побудова синонімічних рядів, пошук антонімічних пар і т. ін.).

Крім того, сучасна методика роботи з літературними творами пропонує організовувати заняття, на яких вірш може стати спонукою до цікавої гри, виконання дітьми інтелектуальних завдань, -


застосування театралізації, мовленнєвотворчих вправ або причиною для жартів.

Так, виконання творчих завдань ліричного напряму, розігрування психологічних емоційно яскравих етюдів, добір ілюстрацій для малювання за темою, творча розповідь допоможуть дітям глибше відчути ідею й характер вірша, забезпечать особливе емоційне піднесення, привернуть дітей до високої поезії.

Проілюструємо записами можливі варіанти проведення ліричних занять для ознайомлення дітей з поетичними текстами.

Молодша група. Читання вірша Катерини Перелісної «Теплий дощик». Художній аналіз тексту, малювання за темою.

Мета: викликати у дітей радісний емоційний настрій, допомогти їм відчути Його через сприйняття вірша. Активізувати словниковий запас емоційно-оцінювальною лексикою: дощику, віночок, квіточки, дрібненький, тепленький, хмарка; підвести до усвідомлення синонімії. Матеріал: заготівки, фланелеграф (екран, зображення квітів, крапель дощу, трави, хмарок).

Хід заняття. Вихователь розсаджує дітей в коло на килимку і пропонує заплющити оченята й уявити, що ллє теплий дощик; підставити йому обличчя, долоньки; умитися крапельками (вихователь керує розігруванням цього етюду). Потім запрошує сісти зручно на стільчик і послухати вірш про дощик. Вихователь виразно читає вірш Катерини Перелісної «Теплий дощик».

Виставляє фланелеграф, а на ньому поступово викладає хмарку, крапельки дощу, траву.



- Про що діти просять дощик? (повторює останні рядки вірша і на траві виставляє квіти). Як ви розумієте: «гарно, як у віночку»? (Якщо діти не відповідають, вихователь сама промовляє: «Зелено, красиво, радісно». Потім повторює вірш ще раз, пропонує дітям розповідати разом).

- Добрий дощик, діткам радісно, квіти нап'ються дощику, і стане садок красивим. Давайте намалюємо на папері, як іде дощик - дрібненький, крапельки маленькі. Візьміть синій олівець, намалюйте квіткам дощик. Ви малюйте, а я ще раз прочитаю цей вірш.

Надалі, у продовж двох тижнів, вихователь індивідуально з кожною дитиною вивчає вірш напам'ять.

Молодша група. Тема: Слухання вірша Тетяни Масенко «Новорічна». Творчі завдання.

Мета: викликати у дітей радісний емоційний настрій,


 




пов'язаний з новорічними святами, допомогти відчути його через сприйняття вірша. Активізувати словниковий запас емоційно-оцінювальною лексикою: ялинка, сніжок, прикраси. Збагачувати словник прикметниками, що означають якості речей. Продовжувати вчити дітей відповідати 2-3 реченнями. Викликати інтерес до спілкування за темою. Матеріал: складальна картка «Ялинка» і деталі до неї, новорічні прикраси, атрибути.

Хід заняття. Вихователь пропонує малюкам роздивитися новорічні ялинкові святкові прикраси в залі, групі, запрошує до розмови про свято, новорічні костюми, подарунки, спогади або мрії; заохочує дітей висловлюватися, допомагає побудувати речення. Вихователь ставить дітей в коло, наче біля ялинки, виразно читає вірш.

- За віконцем, на вулиці, в полі сніжок лежить, холодно, а нам радісно, бо у нас свято, наша ялинка така красива. Давайте її похвалимо. Вихователь демонструє конструкцію: «Ялинка, ти така...» (красива, чепурна, зелена, гарна, весела, найкраща), заохочує дітей повторити, додати своє слово.

- Яка в нас ялинка? Чого багато на гілках?

- Що роблять діти біля ялинки?

- Який веселий віршик! Послухайте його ще раз.

- Дивіться, які ялиночки є у вас. Потрібно їх прикрасити. Я буду називати, чим прикрашати, а ви це зробите.

Далі вихователь керує виконанням завдання. Він називає слова, наприклад, «зелені кульки», «блискучі ліхтарики», «червоні бурульки», допомагає дітям знайти ці деталі, повторити слова. Коли завдання виконано, вихователь ще раз виразно читає вірш, який потім вивчає індивідуально з кожною дитиною.

Середня група. Читання вірша О.Олеся «Ой, навіщо мені листя...» Психологічний етюд. Творчі завдання. Лексичні вправи.

Мета: вчити дітей емоційно відгукуватися на образний зміст і поетичну форму вірша. Збагачувати образний словник дітей словами: листячко золоте, сонне дерево, сонечко. Розвивати мовленнєвотворчі здібності: співвідносити тему зі змістом вірша. Вчити дітей вживати художньо-поетичні вирази в самостійних розповідях. Матеріал: ілюстрації осені періоду жовтня й листопада, музичний запис твору П.Чайковського «Листопад»; фарби, пензлики, аркуші для малювання.

Хід заняття. Для створення ліричного настрою вихователь прикрашає групу осіннім букетом з листя, включає чарівну музику П.Чайковського. Запрошує дітей до бесіди, під


час якої з'ясовує, який настрій викликала музика, пропонує відгадати, веселим чи не дуже буде заняття.

- Послухайте, я прочитаю вам вірш, а ви відгадаєте, хто міг
так сказати (О.Олесь).

Ой, навіщо мені листя, Коли вже іде зима,

Коли холодно вже стало

І пташок ніде нема.

Краще скину я листочки

І тихесенько засну...

Буду спати, буду ждати Сонце, радість і весну.

- Як ви думаєте, чому так сумно промовляє дерево?

- Про який період осені цей вірш?

- Розкажіть, яким ви уявляєте дерево: веселим, сумним чи сонним. Вихователь пропонує дітям розіграти психологічний етюд «Дерево спить»: «Вітер, листячко відривається, сумно. Ось і останній лист відірвався. Голі гілки. Вітер. Холодно. Сумно. Хочеться спати».

Після закінчення етюду вихователь ще раз читає вірш. Пропонує вибрати з декількох ілюстрацій ту, яка підходить до тексту, пояснити, чому саме цю вибрали.

Вихователь виставляє ілюстрації різних періодів осені.

- Як ви вважаєте, яким було наше дерево в жовтні, якими словами можна сказати про це? (Жовтим, красивим, осіннім, золотим).

- Яке дерево наприкінці осені? (Голе, сумне, сонне, порожнє).

- Як би воно могло говорити, що воно сказало би нам?

- Давайте намалюємо сонне дерево в полі. Чи веселі кольори ви візьмете? Ви малюйте і слухайте ще раз цей сумний красивий вірш.

Середня група. Читання віршів Тетяни Коломієць і Бориса Чепурка «Дощик». Лексична робота. Малювання за текстом вірша.

Мета: вчити дітей емоційно відгукуватися на образний зміст і поетичну мову вірша. Збагачувати образний словник дітей словами: пустунець, накрапайчик, поливайко, веселка. Розвивати творчі здібності дітей, вчити вживати художньо-поетичні вирази в самостійному розповіданні, вчити складати сюжетні творчі розповіді за темою. Матеріал: зображення сонечка, веселки, листки для малювання, олівці, муз. запис твору «Дощик».

Хід заняття: Весело вам чи сумно, коли йде дощик? Чому, поясність.


 




- Це тому, що ви з ним ще не добре знайомі. Дощик влітку молоденький, веселий, пустунець, любить гратися. Я прочитаю, а ви скажете, що робить дощик. (Читає вірш Т.Коломієць «Дощик»)

- Накрапайчик - це про слабкий чи сильний дощик так сказано? Хто ж він, коли барабанить? Може, «барабанько»? Коли ллє, поливає? (Поливайко).

- Хочете, я вам прочитаю веселого вірша про дощик?

- Послухайте музику уважно, це про наш дощик чи ні? Вихователь виразно читає вірш, а потім дає можливість послухати музичний твір; пропонує дітям висловитися (Б.Чепурно «Дощик»).

- Про який дощик йдеться у вірші? Якими словами ще про нього можна сказати?

- Що буває, коли дощик дружить з сонечком? Хто з вас бачив веселку? Пригадайте, чи весело вам тоді було?

- Ви зрозуміли, чому так у вірші кажуть: «Мостять мости чорноброві»? У кого є брови? Веселка теж має таку форму, як брови дівчини? Як красиво сказано! Вам сподобалось? Намалюйте про це картинку, але раніше розкажіть, про що ви малюватимете.

За бажанням вихователь індивідуально з дітьми вивчає вірші напам'ять.

Старша група. Читання вірша Івана Франка «Весна». Лексична робота.

Мета: допомогти дітям відчути радість квітуча землі, ніжне відношення до весни. Вчити дітей розуміти й відтворювати у своєму мовленні образні вислови з тексту, збагачувати словник емоційно-оцінювальною лексикою: прикметниками, які визначають якості (багатокольорова, ясна), вчити дітей добирати синоніми, порівняння до заданих слів. Матеріал: ілюстрації, що зображують різні періоди весни, складальна картка «Земля весною», деталі до неї.

Хід заняття: «Ви знаєте чотири пори року. Яка з них найхолодніша? (Зима). Яка найбагатша, але водночас і сумна? (Осінь). Яка пора найвеселіша, найтепліша? (Літо).

- Знайдіть одне слово, щоб сказати про весну, якою вона є (прекрасна).

- Підійдіть до вікна, підставте своє обличчя сонечку, закрийте очі, відчуйте, яке тепле світло, як приємно щічкам, посміхніться.

Сядьте і послухайте чудовий вірш Івана Франка «Весна». (Читає вірш).


- Скажіть, що ви відчували, коли слухали вірш?

- Про яку весну йдеться? Знайдіть відповідну картину весни.
Вихователь спонукає дітей при висловлюванні використовувати слова з тексту вірша, допомагає їм у цьому.

- Як ви зрозуміли, що земля радіє весні?

- Послухайте вірші ще раз, уявіть, як поступово одягалася земля у весняне вбрання.

Після читання вірша вихователь пропонує дітям разом скласти картку «Земля весною». Ще раз читає рядки вірша й обговорює їх з дітьми, з'ясовуючи, які образи викликають у них поетичні рядки.

- Як сказати іншими словами «Повно гомону, розмови і пісень у чагарнику» (пташки співають, щебечуть, раді весні).

- Квітучу землю порівнюють з дівчиною у вінку. Дуже красиве порівняння. Спробуємо сказати про це красиво самі. Як можна назвати квітуче дерево, з чим його порівняти? (Наче багато метеликів сидить на гілках, наче величезний букет).

- На що схожі розквітлі луки? (Наче килимок постелили, наче фарбою все замалювали).

Педагог підводить підсумок: красивий світ навкруги стане ще більш красивішим, якщо навчимося красиво про все це розповідати.

Старша група. Читання вірша Дмитра Павличка «Осінь».

Творчі завдання. Психологічний етюд «Скоро сніг».

Мета: вчити дітей емоційно сприймати образний зміст поетичного твору, відчувати спокійний сум осінньої природи; усвідомлювати значення виразних мовних засобів (порівнянь, епітетів), відтворювати їх у власному мовленні. Вправляти дітей в доборі означень, порівнянь, синонімів до заданого слова. Матеріал: ілюстрації з зображенням листопадової осені.

Хід заняття. - Діти, уважно роздивіться цей осінній пейзаж. Які почуття викликає у вас цей краєвид? Можна про небо на картині сказати, що воно прозоре? Чому, поясніть. Прозоре -це означає чисте. І день тоді осінній не похмурий, а ясний, сонячний, золотий. Можна назвати його веселим, чи ще й трошки сумним? Розкажіть про ваші почуття.

- Послухайте, як про це сказав у своєму вірші Дмитро Павличко (читає вірш «Осінь»).

- Розкажіть, яку осінню картину ви уявляєте собі? Весело вам, чи сумно? (Вихователь допомагає дітям побудувати розповідь відповідно до поетичних і граматичних правил).

- Як ви зрозуміли, що за нитка над полем «дзвенить, як струна»? Як про пташиний клин можна сказати іншими


 




словами? На що це схоже? (Наче в небі намалювали трикутник; схоже на величезний куточок, на таку суху гілочку).

- Як ви зрозуміли слова «зажурилась квітка»? Як сказати по-іншому? (нахилилася, поникла, засохла, пропала). Вихователь пропонує дітям розіграти етюд «Скоро сніг».

- Ви радієте, що скоро буде сніг? Чому не радіє осіння квітка? Уявіть себе такою останньою квіточкою. Холодно, жахливо їй одній. Вітер дмухає, голівку нахиляє, свистить, торгає, боляче б'є дощиком.

Коли діти завмирають у позі зажуреної квітки, вихователь тихо ще раз читає виразно цей вірш.

- Хотіли б ви стати поетами й навчитися так красиво розповідати про все навкруги? Давайте спробуємо навчитися обирати влучні слова. Подумайте, як можна сказати про осіннє листя, на що воно схоже? Яке воно? (Як метелики; як красивий килим; наче хтось фарба порозливав).

Вихователь може запропонувати дітям, використовуючи трафарети «листя», зробити на великому папері за допомогою фарб і губки яскравий осінній килим.

У старшій групі дітей знайомлять з літературним жанром -вірш, вчать добирати рими до слів. Наприклад, читання народного вірша «Ходить гарбуз по городу».

Хід заняття. Вихователь читає вірш і запитує в дітей: -Який художній твір я вам прочитала: казку, оповідання чи вірш? Поясніть, чому ви так уважаєте.

Сашко: - Це вірш, бо тут все римується.

Вихователь: - Цей твір віршований. Зверніть увагу, як приємно, лагідно, красиво звучить він. Вірші майже завжди римовані. Хто пише вірші?

Аліса: - Поети.

Вихователь:—А цей вірш склав народ. Це гумористичний вірш, за його текстом ми будемо з вами грати. (Читає «Ходить гарбуз по городу»).

Вихователь:—А зараз ми з вами будемо поетами, будемо добирати рими до слів, що я запропоную: огірочки

Руслана: - Огірочки - листочки.

Вихователь: —Диня

Оксана: - Синя.

Вихователь:—Сини

Сергій: - Сини - вони.

Вихователь: - Пригадайте, які рими підібрані до цих слів у творі?

Олена: - Огірочки - сини й дочки. Диня - господиня.


Вихователь: - А ще вірші ритмічні. У них є відповідний ритм, який можна відстукати. Зараз ми це і зробимо. Я читатиму уривок і відбиватиму долонями ритм. А тепер давайте разом. А як ще можна відбити ритм?

Покажіть.

Юля: - Ногами. Пальчиками. А ще олівцем...

- Діти, послухайте ще раз вірш «Ходить гарбуз по городу», ми будемо грати за його змістом на літературному вечорі.

Старша група. Читання та художній аналіз поезії Катерини Перелісної «Пролісок». Творча розповідь. Малювання.

Мета: продовжувати розвивати поетичний слух дітей, уміння відчувати й усвідомлювати, відтворювати образні мовні засоби. Вправляти дітей у доборі означень, порівнянь, метафор при описі картини природи; активізувати дієслівну лексику: гнеться, тремтить, стоїть, росте. Підвести дітей до усвідомлення значення метафори, переносного значення слів. Матеріал: зображення проліска, невеличкі смужки тонкого блакитного й зеленого паперу, тоненький дріт (8-10 см), аркуш для малювання, олівці.

Хід заняття: - Діти, відгадайте, про яку квітку йдеться в загадці: «Задзвонив синенький дзвоник на стеблі. Поскакав зелений коник по землі».

- Що за дзвоник дзвонить? Так, це пролісок. А чи здогадалися ви, що то за зелений коник поскакав по землі?
Травичка пішла зеленіти, розбудив її пролісок. Вихователь виставляє ілюстрацію, на якій зображено пролісок, уточнює, що квітка маленька, тендітна, але дужа й смілива, бо не боїться морозів і снігу. Вихователь виразно читає вірш Катерини Перелісної «Пролісок».

- Хто розкаже про пролісок, лісову квіточку? Промовляйте ваші слова ніжно, з повагою до його сміливості, мужності. Який він? (Вислухавши дитячі відповіді, вихователь підводить їх до утворення метафоричного вислову, спонукає до складання подібних висловів).

- А ще я хочу доповнити, що пролісок, наче розвідник, прийшов подивитися, чи можна всім іншим квіткам вже виходити. А як ви можете про нього ще сказати? (Маленький дзвіночок; весна намисто блакитне розсипала; блакитні вогники; хтось фарбу розбризкав на білому). Якщо діти потребують допомоги, вихователь використовує підказку, навідні запитання.

Вихователь пропонує дітям уявити себе маленькими пролісочками (скласти долоньки в кулачки). Це маленьке зернятко. Над землею вітри й морози (діти зображують це


 




голосом, мімікою). Квітка росте, проглянула крізь сніг, побачила світ, гнеться від вітру, тремтить від морозу, але стоїть, росте. Наприкінці етюду вихователь ще раз читає виразно вірш.

Разом з педагогом діти можуть зробити проліски з дротика, смужок паперу: зеленим папером обгортають дріт, на кінчику якого намотують блакитного паперу. Коли у кожної дитини є така квітка, вихователь стимулює творчу розповідь на тему «Спить весна. Хто її розбудить?». Можливий варіант казки: спить весна в теплій своїй хатинці, спить, чекає свого часу. Вже зиму потрібно проганяти, а вона спить. Ось і послали рослинні зернята пролісок розбудити весну, подзвонити їй в дзвоник, щоб прокинулась. Вихователь допомагає дітям побудувати їх розповіді, заохочує всіх дітей брати участь у складанні казки. Після заняття можна записати найкращі історії до книжечки, що діти зроблять самі.

Старша група. Читання і художній аналіз поезії Максима Рильського «Новорічна ялинка» і Володимира Зайця "Зимовий гриб».

Мета: продовжувати вчити дітей емоційно сприймати образний зміст і художню форму поезії, відчувати характер твору, якими засобами його передано. Розвивати вміння усвідомлювати значення змістових відтінків слів, використовувати найбільш влучні вирази. Матеріал: малюнки із зображенням засніженого дня, новорічної ялинки, атрибути новорічного свята. Поради до організації: заняття краще проводити у дні новорічних і різдвяних свят (грудень-січень).

Хід заняття. Вихователь звертається до досвіду дітей, заохочує їх до розповіді про свої новорічні сподівання, відчуття, спогади. Якщо заняття проводяться перед святом, вихователь може запропонувати дітям розглядати новорічні прикраси, готувати групу до святкового вбрання. Якщо свята вже пройшли, вихователь створює ситуацію «Складання у велику коробку новорічних прикрас». Цю повільну роботу, в якій залюбки візьмуть участь діти, педагог супроводжує бесідою про новорічні свята.

- Про цю пору року складено багато яскравих поезій. Ось послухайте вірш Максима Рильського «Новорічна ялинка», потім скажете, які почуття цей твір у вас викликав (Читає вірш).

- Який це вірш за характером? Як ви це зрозуміли? (Радісний, бо йдеться про свято). Які кольори у новорічного свята? Пригадайте, як про це сказано у вірші. Які ще кольори ви можете пригадати?

- Серед зимових поезій є багато таких, в яких розповідається про красу зимового лісу, тендітні сніжинки. Слухаєш такий вірш


і уявляєш, яка красива зима. Але я вам зараз прочитаю не святковий вірш і не ліричний. Послухайте, який. Написав його В.Заєць. (Читає вірш «Зимовий гриб».)

- Я бачу, що ви смієтеся. Чому вам смішно? Розкажіть.

- Як ще можна сказати про цю поетичну історію, яка вона? (Смішна, казкова, весела). Так, це вірш-жарт.

- Розкажіть, яким лісом йшов Дід Мороз, як ви його собі уявляєте. На що були схожі дерева, земля, весь ліс?

- Якими інакшими словами можна сказати про засніжений пеньок? З чим порівняти? Що міг би подумати старий дід про засніжену ялинку, про засніжений кущик? Який вірш ви ще раз хотіли би послухати?

Одним з варіантів занять з використанням поетичних творів можуть бути заняття «Слухаю, уявляю, малюю» для дітей старшого дошкільного віку. Цей вид заняття дає змогу поєднати різні види дитячої творчості.

Вихователь так намагається організувати мовленнєву роботу, щоб допомогти дітям через сприймання виразних мовних образів вірша відчути, відтворити яскраву мальовничу картину природи. Слово допоможе більш виразнішим зробити малюнок, а за допомогою яскравих фарб дитина здатна глибше відчути образність художнього слова, що в цілому сприяє розвиткові поетичного слуху, естетичного смаку дошкільнят.

Поради до організації таких занять: учасників заняття має бути не більше чотирьох; ефективною є індивідуальна форма проведення занять; під час заняття вихователь заохочує дітей послухати вірш, разом з дітьми обговорює його образний зміст, милується красою слова, пропонує намалювати те, що кожен уявив собі під час слухання. На перших етапах навчання вихователь радить, що можна відобразити в малюнку, а пізніше дитина сама знаходить відповідні засоби вираження своїх почуттів, емоційного стану, уявлень. Як приклади наведемо можливі варіанти занять цього виду.

Старша група. Індивідуальне заняття. Читання вірша Дмитра Онковича «Яблуко». Малювання на тему.

Матеріал: матеріал для малювання (фарби або олівці, форму паперу дитина обирає самостійно).

Хід заняття. Відгадай загадку: «Весною - цвіт, восени -плід; На дереві гойдається, Червонобоким називається».

- Так, це яблуко. Ти любиш, яблука? Які вони на смак? А ще які? (Смачні, солодкі, кисленькі, соковиті, хрусткі, м'які або тверді, запашні, ароматні). Які яблука тобі більше подобаються? Червоні чи зелені, а, може, жовті; великі, круглі чи овальні?


 




- Заплющ очі, послухай, про що я тобі прочитаю, уяви собі
таку картину, а потім, якщо матимеш бажання, намалюємо її.

Вихователь читає вірш Дмитра Онковича «Яблуко».

Індивідуальне заняття. Читання вірша Анатолія Камінчука «Береза розвивається». Малювання на тему.

Матеріал для малювання: за вибором дітей, платівки «Голоси лісу».

Хід заняття. Вихователь запрошує дитину підійти до віконечка, підставити обличчя сонечку, закрити очі, відчути теплоту і затишність. Потім пропонує послухати вірш про лісову картинку, спробувати уявити її собі.

Читає вірш А.Камінчика «Береза розвивається».

- Про яку пору року цей вірш? Що означає береза розвивається? (Листячко на ній росте).

- Коли я читала тобі вірш, які ти чув звуки на лісовій галявині? Чи відчув, як там тепло і затишно?

- Чи бачив ти, як сонячні промені світять крізь листя, наче сонечко у зеленім віночку?

Далі вихователь ще раз питає вірш, включає запис голосів лісу, а дитина малює те, що уявила.

Індивідуальне заняття. Читання вірша Павла Тичини «Листя падає». Малювання за темою.

Матеріал: фарби, папір для малювання.

Хід заняття. Вихователь під час прогулянки звертає увагу дітей на те, як відривається листячко від гілки, як дощем падають листя, як піднімає і кружляє їх вітер. Потім при нагоді вихователь заохочує одного або декількох дітей послухати вірш про осінь і намалювати те, про що почують. Разом з дітьми він добирає фарби, якими будуть малювати осіннє листя, вітер, листки паперу. Вихователь читає вірш Павла Тичини «Листя падає».

- Чи веселий цей вірш? То якою буде твоя картина?

- Що ти намалюєш? Може, як вітер крутить, крутить листя, наче танцює з ним на одній ніжці, а листя падає, падає.

Індивідуальне (чи індивідуально-групове) заняття. Читання вірша Анатолія Камінчука «Іній». Малювання зими.

Матеріал для малювання за вибором дітей.

Хід заняття. Вихователь запрошує дітей, що хочуть малювати красивий зимовий пейзаж, допомагає їм вибрати фарби, колір паперу: - Як ви вважаєте, на якому аркуші краще буде видно іній: на білому чи на синьому? Яким кольором будемо малювати димок, іній, сніг? Недарма кажуть, що зима -


найкрасивіша пора року, все таке нарядне, біле. Ось послухайте, як про це написано у вірші. Читає вірш.

- Яка стоїть погода: тихо чи вітер? Як ви це зрозуміли?

- Кого ми намалюємо червоним?

- Ви запам'ятали, як ніжно назвали у вірші Мороза?

- Я ще раз вам почитаю вірш, а ви слухайте і малюйте те, що почуєте серцем.

Індивідуально-групове заняття. Читання вірша Лідії Кудрявської «Надзвичайна клумба».

Матеріал: намальована раніше клумба квітів - різних за кольором (бажано, щоб на великому аркуші паперу), олівці.

Хід заняття. Вихователь пропонує декільком дітям розглянути малюнок клумби, здогадатись, які квіти намальовано, милується разом з ними кольорами, квітами.

- Хто може завітати до цієї клумби? Для чого? (Мурашки, метелики, жучки). Послухайте казковий вірш про надзвичайну клумбу (Читає вірш).

- Ви уявили собі, як приємно було цій летючій малечі на клумбі? Наче в них був банний день, купальня. Що вони там робили? Розкажіть про це цікаво, весело. А тепер давайте намалюємо маленьких «купальників» у квітах на надзвичайній клумбі, як вони там купаються. Послухайте вірш ще раз, уявіть, як поступово одягалася земля у весіннє вбрання.

Наступним варіантом заняття на основі поетичних текстів є використання віршів-жартів. Жартівливі вірші, вірші-роздуми допомагають розвинути виразність, точність, влучність мовлення, а також сприяють становленню поетичного смаку, виховують інтерес до краси українського художнього слова. Художньо-образна поетична форма цих віршів спонукає дитину до усвідомлення інтелектуального, логічного завдання через осмислення значення мовних образів. Але завдяки жартівливій ситуації діти сприймають їх залюбки, весело, як гру, поетичні жарти. Ці фрагменти чудово доповнюють різноманітні колективні заняття з будь-якої діяльності, оживлюють побутові моменти, піднімають настрій будь-коли, прикрашають дитячі розваги. Вони є пропедевтикою сприймання й усвідомлення дітьми народної сміхової культури.

Поради до організації полягають у тому, що для використання цих поезій необхідна доброзичлива, приємна атмосфера в групі, вихователь, який підтримує добрий настрій дітей, демонструє їм багаті можливості культурного прояву веселого настрою, зацікавлює логічним завданням, заохочує до


 




активної розмови. Пропонуємо можливі варіанти використання віршів-забавок, віршів-жартів.

Григорій Бойко «У слона болить нога».

Доцільність використання: якщо виникла суперечка між дітьми через бійку; або якщо діти знайомляться або закріплюють поняття про величини; для усвідомлення зіставлень. Вихователь читає вірш:

У слона болить нога

Слон сьогодні шкутильга:

Гостював комар у нього,

Наступив йому на ногу. '

Потім можна запропонувати вправу на зіставлення: «Зустрілися слон і комар і стали одне одного хвалити: — ти такий..., а ти зовсім...» (діти допомагають). Вихователь може запропонувати дітям зобразити мімікою, жестами, ходою, як комар віддавив слонові ногу.

Геннадій Усач «Красень».

Доцільність використання: як доповнення до розмови про ведмедя; коли діти крутяться перед дзеркалом; на вечері розваг; коли є бажання пожартувати; під час психологічного етюду «Знайомся, це — я!»

Вихователь зацікавлює дітей розгляданням себе у дзеркалі (кого бачать діти, яке обличчя, посмішка, очі, настрій). Робить висновок — дзеркало показує тобі тебе таким, який ти є.

— Якщо немає дзеркала, як можна себе побачити? (У вікно, скло, у воді, темних окулярах).

— Маленьке ведмежатко цього не знало. Ось як все було. Читає вірш.

Запитання:— Кого б ще міг побачити ведмедик в ручаї? (Вужа, рибку). Чого він злякався? Що допомогло зрозуміти ведмежаткові, що він помилився? Кумедний ведмедик! І т. ін.

Анатолій Камінчук «Сміхота»

Доцільність використання: коли діти регочуться без причини; до розмови про жарт, про смішне; як початок творчої розповіді; перед вправою, зміст якої полягає в поясненні значення слів.

Кіт питає у кота:

— Що таке сміхота?

Кіт коту відповіда:

— Штука ця не проста.

Це коли у кота миші викрадуть хвоста.

Після розповіді може відбутися така розмова: — Це ж в


якого кота можна вкрасти хвоста? Може ще й приліпити чужого хвоста?

Заучування віршів плануються вихователем як індивідуальні заняття (до трьох дітей однакового рівня розвитку) один раз на тиждень у ранкові години, на прогулянці чи у другу половину дня. Вихователь читає вірш (один або два рази) і пропонує дитині повторити. Використовують прийоми спільного читання, підказування слова, закінчення рядка вірша дітьми і т. ін. Діти обов'язково мають знати автора, поета, і назву вірша.

З дітьми старшої групи один-два рази на рік проводять вечори поезії, на яких діти читають, драматизують і інсценують знайомі вірші.

Поетичні твори використовуються і з метою лексичної роботи з дітьми. Так, Н.Кирста провела дослідження щодо використання поетичної спадщини Марійки Підгірянки в лексичній роботі з дітьми старшого дошкільного віку.1

Аналіз лексики творів Марійки Підгірянки засвідчив, що основний масив слів, який складає лексичну тканину поезій, належить до категорії загальновживаної та емоційно забарвленої лексики. Використання означених лексичних шарів робить мову творів поетеси простою й доступною для розуміння дошкільників, а різноплановість у семантичному відношенні відповідає вимогам розвитку мовлення і мислення дітей. Діалектизми нараховують мінімальну кількість прикладів і вживаються поетесою у випадку особливої ситуації для створення місцевого колориту, індивідуалізації мови персонажів. Уміло використовуються Марійкою Підгірянкою й образні вирази. їх небагато, але вони відзначаються змістовністю, влучністю, барвистістю, легкістю для запам'ятовування. У зв'язку з цим поезія Марійки Підгірянки за своїми художніми особливостями може слугувати ефективним засобом збагачення словника дітей емоційно забарвленою лексикою, образними виразами.

Започатковуючи формувальний експеримент, автором було розроблено дидактичну модель комплексної роботи за поезіями Марійки Підгірянки (в аспекті розвитку словника).

На першому етапі (відбірково-аналітичний), відповідно до двох програмних тем «Навколо рідної природи», «Українські обряди і традиції», було відібрано 22 твори Марійки Підгірянки,

1 Кирста HJ>. Методика використання поетичної спадщини Марійки Підгірянки

в лексичній роботі з дітьми старшого дошкільного віку: Автор, дис канд. пед.

наук. - Одеса. 1997.


 




здійснено їх лексичний і морфологічний аналіз, виділено тематичні групи ключових слів і образних виразів, складено словничок слів з національно-культурним змістом.

Другий етап (первинно-ознайомлювальний) був розрахований на 3-4 заняття і передбачав розповідь вихователя про життя і творчість поетеси, читання її творів, слухання грамзаписів, вільну розмову з дітьми за змістом прочитаного, ігри-інсценізації. Робота розпочиналася серією спеціально розроблених автором занять під загальною назвою «Знайомтеся, любі діти» й виступала складовою частиною комплексного ознайомлення старших дошкільників з письменниками рідного краю.

Третій етап (репродуктивно-творчий) — стрижневий етап дослідження. Він передбачав використання творів Марійки Підгірянки як поетичної основи (робочого матеріалу) для вирішення загальних і спеціальних завдань словникової роботи. Було складено перспективний план роботи з відібраними поетичними творами та розроблено технологію роботи за віршованими текстами в аспекті розвитку словника дітей, у такій послідовності: розвиток поетичної спостережливості; забезпечення тематичного засвоєння ключових слів і образних виразів; використання системи лексичних ігор та вправ, спрямованих на закріплення поетичної мови творів; створення умов для використання лексики і образних виразів у різних видах діяльності і повсякденному спілкуванні.

На четвертому етапі (діяльнісний) поетичні твори Марійки Підгірянки, відповідно і її віршоване слово, використовувалися у ході святкових ранків, вечорів поезії, літературних вікторин, поетичних хвилинок.

У процесі дослідження було визначено ефективні педагогічні умови розвитку словника дітей засобами поетичних творів. Серед них: цілеспрямоване збагачення поетичного досвіду, емоційного фонду для сприймання поетичних творів; раціональне планування роботи з віршованими формами в аспекті розвитку словника впродовж року; наявність орієнтовних тематичних словників; комплексний підхід у використанні методів ознайомлення дітей з довкіллям і прийомів словникової роботи; удосконалення навичок вживання лексики й образних виразів у словесних іграх та вправах; відображення змісту поетичних творів в ігровій і продуктивній діяльності; створення емоційно позитивних стимулів активного використання поетичної мови творів у нових ситуаціях спілкування.


За експериментальними даними було виявлено деякі тенденції розвитку словника дітей засобами творів Марійки Підгірянки; пояснення значень слів за принципом підведення їх до родового поняття; активне вживання таких частин мови, як дієслова, прикметники і прислівники; влучне використання емоційно забарвленої лексики і образних виразів; ріст нестандартних відповідей з використанням поетичної мови творів; зменшення кількості повторів у відповідях на запитання за змістом віршів; збільшення загальної кількості слів у розповідях дітей; самостійні художньо-мовні прояви в різних видах діяльності і повсякденному житті.

У дослідженні встановлено, що в основі збагачення словника дітей засобами поетичних творів лежить безпосередній чуттєвий досвід дитини; ефективність засвоєння поетичної мови творів залежить від рівня розуміння дітьми лексичного значення слів і образних виразів, що становлять їх канву; темпи засвоєння лексики і образних виразів обумовлюються рівнем розвитку у дітей поетичного слуху, індивідуальних особливостей мовленнєвого розвитку; міцність засвоєння лексичного матеріалу старшими дошкільниками залежить від рівня активності дітей в процесі його використання в різних видах діяльності і повсякденному спілкуванні.

Отже, в дошкільному закладі використовуються різноманітні види роботи з поетичними творами.








Date: 2015-09-18; view: 1548; Нарушение авторских прав



mydocx.ru - 2015-2021 year. (0.031 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию