Прийшли лемки у крисанях

і принесли місяць круглий.

Ніч у сніговій завії

крутиться довкола стріх.

У долоні у Марії

місяць — золотий горіх.

32) Олександр Довженко. «Україна в огні», «Зачарована Десна»

Тема: зображення перших місяців війни, коли радянські війська змушені були відступати.

Ідея: показ високо моральності української нації та невмирущості справжніх людських цінностей, навіть у час лихоліття

Сюжет: В творі описуються перші місяці війни, коли радянська армія змушена відступити під натиском ворога. Наші воїни відступають, лишаючи за собою багато населених пунктів, у які входить ворог. Одним з залишених за лінією фронту сіл є Тополівка, де живе родина Запорожців. Батько Лаврін, мати Тетяна, якій на початку твору виповнюється 55 років. Саме на це свято в Тополівці збирається вся родина: п’ятеро синів і дочка Олеся. За святковим столом їх застає звістка про початок війни. Хлопці відправляються на фронт, одного з них – Савку-чорноморця вбиває осколком снаряду.

В Тополівку скоро увійде ворог, Олеся, знаючи це, відважується на нечуваний вчинок. Вона не хоче бути зґвалтованою ворогом, не хоче, щоб її цноту забрав фашист, тому вирішує віддатися радянському воїнові. Олеся серед солдатів, що відступають через їхнє село, обирає Василя Кравчину. У молодих людей відбувається ніч кохання, незважаючи на незвичайність такої ситуації, вона не має в собі нічого брудного. Вранці Кравчина каже Олесі, що він будь-що повернеться, відвоює її, і йому все одно, яка вона буде, чи побита війною, понівечена, сива, він все одно буде кохати її.

Згодом в село входять німці, вони примушують селян обрати собі старосту, і селяни обирають Лавріна Запорожця. Особливо промальовані автором нобрази загарбників це Еріх фон Крауз та його син Людвіг. Партизани увели з села або повбивали всіх коней, нема чим орати землю, і Лаврін запрягає у плуги людей замість коней. Німці їм задоволені. Насправді ж Запорожець це робить для того, щоб «люди зліші були», коли прийде час воювати. Фашисти довіряють Лаврінові формувати списки молоді, яку повезуть на роботу до Німеччини, в один з таких списків він вносить свою дочку та її подругу Христину Хуторну. Паралельно, через довірену особу, він посилає листа партизанам, щоб ті перехопили потяг і звільнили полонених. Листоношу ловлять, допитують, дізнаються про участь Лавріна і сажають того до місцевого концтабору. Лаврінові вдається втекти, при втечі він вбиває Людвіга фон Крауза, стрибає в річку і, перепливши на інший берег, потрапляє до партизан. Одним з керівників загону виявляється його син. Еріх страшно мститься селу за смерть сина.

Олесю й Христю везуть до Німеччини, дівчата намагаються втекти, їм це вдається, але, добігши до річки Христя кидається у воду, а Олеся залишається, бо не вміє плавати. Христя, поневіряючись по чужині стає дружиною італійця Пальми. А Олеся потрапляє до Німеччини, де її розподіляють до будинку фон Краузів. Обидві дівчини згодом повертаються в рідне село.

Паралельно з усіма подіями описуються бойові дії. Іван запорожець тримає оборону проти танкового батальйону. Після героїчного бою живим залишається тільки він і кілька його товаришів.

В кінці твору всі Запорожці та Василь Кравчина збираються біля їхньої погорілою хати та співають улюблену материну пісню. А на ранок Олеся знов проводжає своїх коханих чоловіків на війну.

«Зачарована Десна»

Тема: зображення джерел формування особистості, дитинства

Ідея: заклик любити і шанувати те, що є в нашому житті, ніколи не забувати його найкращі моменти

Сюжет:

У творі фігурує подвійний образ автора. Автор у своєму дитинстві – маленький Сашко, і автор у своєму дійсному житті – Олександр Довженко. Уся розповідь, окрім філософських відступів, йде від особи Сашка. Конкретного сюжету немає, це просто дитячі спогади, пронизані гумором та легким жалем за минувшиною.

Сашко по черзі згадує своїх родичів: маму, батька, діда Семена, прабабу Марусину. Від кожного образу віє теплом і любов’ю. Мати Сашко описує як дуже трудящу, дуже добру але неписьменну жінку, вона любить все зелене, постійно порається на городі. Не зважаючи на свою добрість, мати недолюблює діда Семена, бо думає, що той чорнокнижник. У діда дійсно є книга, але то Псалтир, який він урочисто читає під образами кожної неділі. Не стільки читає, скільки промовляє завчене ще у школі. Мати, не розуміючи старослов’янської, думає, що дід плете замовляння, й від того вона себе погано почуває. Дід дуже схожий на Бога, а ще у нього є грижа, ще з молодих чумацьких літ. Свою грижу дід ходить гріти на погребні. Він часто лежить там під вишнею, потираючи болюче місце. Іноді він кашляє, дід кашляє стільки, скільки пам’ятає себе Сашко. По дідовому кашлю старі бабки вгадують погоду. А ще погоду допомагає вгадувати ворон, що живе на полі.

Життя біля Десни настільки цілюще, що ще навіть жива дідова мати – прабабка Марусина, жінка, яка має нетиповий талант – вона може проклинати все й всіх декілька днів поспіль. Прокльони «це творчість її темної престарілої душі». Якось вона проклинає Сашка за те, що повисмикував моркву.

Головний герой ділиться з читачем своїми радощами й печалями, а голос Довженка на другому плані наштовхує на думку про те, що саме дитинство, спогади з нього, роблять людину людиною. Саме в дитинству відбувається формування особистості, тому дуже важливо, щоб ця пора життя була щасливою. Родина Сашка була дуже бідною, але всі в ній любили одне одного і змогли виховати з хлопця гідну особистість.

У своєму творі Довженко порушує ряд проблем:

Добра і зла

Прекрасного й потворного в нашому житті

Ролі справжньої праці

Взаємодії людини з природою

Шляху народу та людини до щастя

Покликання, сутності людини

Життя і смерті

35. Олесь Гончар. «За мить щастя»

Тема твору: кохання з першого погляду, тяжкий, не завжди вдалий шлях до омріяного щастя. Головна ідея: зображення непоборної сили кохання, її краси, тих перепон, які можуть чатувати на закоханих