Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Екологічні проблеми урбанізації





 

Урбанізація (від лат. Urbanus - міський) - історичний процес підвищення ролі міст у розвитку суспільства, який охоплює зміни в розміщенні продуктивних сил, і насамперед у розселенні населення, його демографічної структури, способі життя та культури.

Міста існували ще в глибоку давнину: Фіви на території сучасного Єгипту були найбільшим містом світу ще в 1300 р. до н. е, Вавилон - в 200 р. до н. е.; Рим - в 100 р. до н. е. Однак процес урбанізації як загальнопланетарне явище датується двадцятьма століттями пізніше: він став породженням індустріалізації і капіталізму.

За найбільшим ступенем урбанізації в Європі виділяються такі країни, як Великобританія (більше 90%), Швеція, Німеччина і деякі інші країни (понад 80%), у Північній Америці - США і Канада (близько 80%). У Росії ця частка дорівнює 73%, в Японії - 78% (1993) і т.д. А в Україні 67.2%, за переписом 2001 року. [6. c 76-77]

Передумовами урбанізації є: ріст індустрії, поглиблення територіального поділу праці, розвиток культурних і політичних функцій міст.

Для урбанізації характерний приплив у міста сільського населення і зростаюче маятниковий рух людей із сільського оточення і найближчих дрібних міст у великі.

Міста існували з глибокої стародавності, однак урбаністична цивілізація виникла лише в нашому сторіччі. Якщо населення планети в цілому подвоюється за 35 років, то міське населення - за 11 років. Причому найбільші центри ростуть удвічі швидше невеликих міст.

На початку XIX століття в містах світу проживало лише 29,3 млн. чоловік (3% населення Землі); до 1900 р. - 224,4 млн. (13,6%); до 1950 р. - 729 млн, (28,8%);

а до 1980 - 1821 млн. (41,1%). Можна сказати, що тепер більшість громадян світу народжуються городянами. Частка міського населення в Європі складає 69%, в Азії - 38%, в Африці - 20%, у Північній Америці - 75%, Латинській Америці - 65%, в Австралії й Океанії - 76%. Особливо велика частка міського населення в розвитих країнах: у США - близько 73%, у Франції - 78%, у Німеччині - близько 85%, у Великобританії - 91%. Країна вважається майже цілком урбанізорованою, якщо 4/5 її населення проживає в містах. Прикладом є Великобританія, у якій протягом 35 років спостерігається відносна стабільність міського і сільського населення. У той же час в Африці й Азії процеси урбанізації в даний час особливе динамічні, що зв'язано зі швидким розвитком держав цих континентів, У країнах, що розвиваються, процес урбанізації характеризується не тільки темпами, але і неоднорідністю - стрімке зростання найбільших міст відбувається при помірному рості середніх і стагнації дрібних. Саме у великі центри спрямовуються мігруючі потоки, тому що тільки такі міста мають необхідну інфраструктуру для нового промислового будівництва.

При нинішніх темпах народжуваності до початку наступного тисячоріччя з прогнозованої загальної чисельності світового населення в 7 млрд. 5,5 будуть жити в містах. Йде формування суцільного урбаністичного світу. Деякі міські агломерації давно придбали гіпертрофовані розміри - стали мегаполісами. Наприклад, до 1960 р. у Мехіко вже проживало близько 25% населення Мексики, у Буенос-Айресі - майже 30% населення Аргентини, а в Монтевідео - більш половини населення Уругваю. За прогнозами, до 2000 року 60% населення США буде жити в трьох мегаполісах: у місті, що складається із Сан-Франциско і Сан-Дієго (близько 20 млн чоловік); у місті, що і Об'єднають Чикаго і Піттсбург (близько 20 млн.), і в місті, що поєднує Бостон, Нью-Йорк і Вашингтон (близько 80 млн.). Останній мегаполіс буде являти собою смугу суцільний восьмисоткилометрової забудови, футурологи пророкують, що такого роду конгломерати займуть великі площі материків і в першу чергу їхню берегову лінію.

Міста іноді переростають в міські агломерації (від лат. Agglomero - накопичую, приєдную), поглинаючи передмістя і утворюючи зони суцільної забудови, функціонально тісно пов'язані з ядром міста (щоденні трудові поїздки, звані "маятниковими міграціями",і т.д.). Таке зростання стимулюється розвитком транспорту. Міські агломерації стали сьогодні основною формою розселення в індустріально розвинених країнах.

Але й агломерації не є вищою формою концентрації населення. У США, Японії і Західній Європі склалися скупчення агломерацій, майже злилися пояса великих міст - мегалополіси: Босваш (Бостон - Вашингтон) в США, Токайдо на тихоокеанському узбережжі Японії, в "єдину Європу" такий мегалополіс формується від південному сході Великобританії до південно-заході Франції (за вигнуту форму його називають "банан").

Всі форми концентрації населення мають ряд важливих екологічних проблем, які потребують швидкого вирішення. Основними проблемами міст (особливо великих) є те, що вони концентрують всі види забруднення навколишнього середовища, надаючи прямий і непрямий вплив на величезні території (наприклад, в США непрямий вплив позначається на 35% території).

Міста дають 80% всіх викидів в атмосферу і 3/4 загального обсягу всього забруднення навколишнього середовища. Всі міста світу щорічно "викидають" в навколишнє середовище до 3 млрд. тонн твердих відходів, понад 500 м3 промислових і побутових стоків, близько 1 млрд. тонн аерозолів. Особливо сильний вплив на навколишнє середовище роблять великі міста та агломерації, їх забруднююча і тепловий вплив простежується на відстані 50 км.

Однією з особливо гострих проблем великого міста є вода. Останнім часом більшість великих міст відчувають дефіцит чистої прісної води. Хоча для задоволення життєвих потреб людини досить 5 л води, витрата води в місті складає в середньому від 150 до 200 л, а в ряді промислових центрів - до 500 л у день на душу населення. Незважаючи на те, що споживання води неухильно збільшується через ріст населення Землі, головну погрозу представляє не це, а прогресуюче забруднення рік, озер і підземних вод. Тиф, дизентерія, викликані бактеріями, що потрапляють через брудну воду в організм людини.

Забруднення води стало предметом інтенсивного вивчення, тому що кількість людей, що страждають хворобами, що передаються через забруднену воду, обчислюється мільйонами.

Крім того, міста змінюють природні ландшафти. У них формуються міські антропогенні ландшафти. Ще однією проблемою урбанізації є те, що цей процес носить стихійний характер і важкокерований. "Міський вибух" в країнах, що розвиваються призводить до так званої "нетривної урбанізації", пов'язаної з припливом незаможного сільського населення у великі міста.

У розвинених країнах докладаються величезні зусилля у регулюванні процесу урбанізації. Вживаються різноманітні заходи щодо охорони і поліпшення міського середовища. Це проблема міждисциплінарна, і її вирішення вимагає участі різних фахівців.


Date: 2015-09-02; view: 977; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.007 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию