Вплив великих міст на природу і людину

Вступ

Сьогодні не для кого не секрет, що людина сама рубить гілку на якій сидить. Розширюючи міста, будуючи нові заводи і фабрики, отруюючи землю і воду кислотами і хімікатами, ми руйнуємо природу, дім в якому ми живемо, абсолютно не замислюючись над тим, який світ отримують у спадок наші діти.

Початок XIX століття охарактеризувався бурхливим розвитком міст і загостренням проблем, пов'язаних із взаємовідносинами природи та суспільства, цей процес продовжується і сьогодні.

Екстенсивний характер розвитку продуктивних сил суспільства обумовив зростання інтенсивності і масштабів антропогенного впливу на природне середовище, привів до небезпечного рубежу локальних і регіональних екологічних криз і практично до повсюдного загострення погрози екологічних катастроф. Серйозну небезпеку представляє забруднення природних середовищ. При цьому під антропогенним забрудненням природного середовища розуміється забруднення, що виникає в результаті діяльності людей, у тому числі їх прямого чи непрямого впливу на інтенсивність природного забруднення. Забруднення характеризується виникненням у середовищі нових, звичайно не характерних для нього фізичних, хімічних і біологічних агентів.

При вирішенні проблем природокористування приходиться виходити з визнання неможливості повного запобігання в даний час і в майбутньому антропогенного впливу, що передбачається, на природне середовище навіть за умови удосконалювання виробництва й інших сфер людської діяльності. Тому на перше місце повинне висуватися здійснення системи заходів, спрямованих на підтримку раціональної взаємодії між діяльністю людини і навколишнім природним середовищем, що забезпечують збереження і відновлення природних ресурсів, що попереджають прямий чи непрямий вплив результатів діяльності суспільства на природу і здоров'я людини.

Вплив великих міст на природу і людину

У великих містах переплелися як позитивні, так і негативні сторони науково-технічного прогресу й індустріалізації. Створено нове екологічне середовище з високою концентрацією антропогенних факторів. Одні з них, такі як забруднення атмосферного повітря, високий рівень шуму, електромагнітні випромінювання, є безпосереднім продуктом індустріалізації, інші, такі як зосередження підприємств на обмеженій території, висока щільність населення, міграційні процеси і т.д. - наслідок урбанізації як форми розселення.

У процесі розвитку людства міста ставали основними осередками проживання людини, зосереджуючи в собі всі необхідні засоби існування та самореалізації людини. За переписом населення у 2001 році частка міських жителів в Україні становила 32574.0 тис. (67.2%), сільських - 15883.0 тис. (32.8%). [7] У деяких країнах частка міського населення ще вище. Загальною тенденцією розвитку й росту міст є прогресуюче погіршення в них умов життя. Одна з найбільших трагедій міст полягає у тому, що будучи вищим досягненням людської цивілізації, вони стають не тільки некомфортними, але й у значній мірі небезпечними для життя, навіть для життя майбутніх поколінь. Для прикладу можна розглянути декілька найбільш забруднених міст України, що показані на карті:

Наприклад, Дніпропетровськ. Над ним постійно нависає смог, що формується викидами двох потужних металургійних, двох прокатних, коксохімічного, шинного заводів. В результаті чого у мешканців міст підвищується загроза на аспіраторні захворювання.

Не краща ситуація із впливом на природне середовище. Підприємства Дніпропетровська скидають у р. Дніпро значний об’єм неочищених стічних вод. Серйозні екологічні проблеми виникають у Дніпропетровську в зв’язку з утилізацією та складуванням відходів металургійного, коксохімічного ті ін. виробництв. Також спостерігаються небезпечні геологічні процеси, пов’язані з наявністю лесових товщ та розвитком техногенного підтоплення. [4. C 80-81]

Не набагато краща ситуація і в столиці. У 2004 р. від антропогенних джерел забруднення в атмосферне повітря Києва надійшло 209,9 тис. т шкідливих речовин, у тому числі 175,1 тис. т - від пересувних джерел, насамперед автотранспорту. Саме він відіграє провідну роль у загальному забрудненні атмосфери. Порівняно із 1990 роком питома частка легкових автомобілів зросла в 1,85 рази, це спричинює збільшення загазованості міста, появу смогу, тощо. На сьогоднішній день таких екологічно-небезпечних міст в Україні нараховується 17, проживання в кожному з них в тій чи іншій мірі шкодить здоров’ю людини. [1. c 18-20]

Здоров'я людей значною мірою залежить від якості як природного, так і антропогенного середовища. В умовах великого міста вплив на людину природного компонента ослаблено, а вплив антропогенних факторів різко посилено. Міста, у яких на порівняно невеликих територіях концентрується велика кількість людей, автотранспорту і різних підприємств, є центрами техногенного впливу на природу. Газові і пилові викиди промислових підприємств, скидання ними в навколишні водойми стічних вод, комунальні і побутові відходи великого міста забруднюють навколишнє середовище різноманітними хімічними елементами. У більшості промислових пилів і відходів вміст таких елементів, як ртуть, свинець, кадмій, цинк, олово, мідь, вольфрам, сурма і ін., у сотні, тисячі і десятки тисяч разів вище, ніж у природних ґрунтах.

Атмосферний шлях надходження токсичних речовин в організм людини призводить до того, що протягом доби він споживає близько 15 кг повітря, 2,5 кг води і приблизно 1,5 кг їжі. Так, свинець, що надходить з повітрям, абсорбується кров'ю приблизно на 60%, що тоді як надходить з водою - на 10%, а з їжею - лише на 5%. Забрудненням атмосфери обумовлює до 30% загальних захворювань населення промислових центрів.

Хмари чорного диму вперше огорнули багато міст Європи й Америки в XIX - початку XX століття. Лідер промислової революції - Великобританія зайняла перше місце і по забрудненню повітря. Лондон став відомий своїм густим туманом, що скоротив життя багатьох городян. У 1943 році жителі Лос-Анджелеса стали скаржитися на періодичну появу в повітрі дратівливого світло-блакитного марева. Експерти установили його появу із присутністю сірчистого газу. Промисловий викид цієї речовини був скорочений, але марево над містом продовжувало з'являтися. Дослідження показали, що вуглеводи, що містяться в парах бензину, взаємодіючи з іншими забруднювачами, під дією сонячних променів утворять нові з'єднання. Адміністрація міста вирішила ліквідувати витік газів з бензосховищ численних нафтоперегінних заводів, однак димку над містом повністю не зникала. Тоді стало ясно, що забруднювачами повітря є автомобілі. Термін "смог" був уперше застосований до хмар, що нависли над Лос-Анджелесом. Зі збільшенням числа автомобілів подібне явище стало спостерігатися і над іншими містами.

Це ще далеко не повний опис негативних впливів різних компонентів великого міста на здоров’я людини і стан довкілля. Ці негативні фактори потребують подальшого вивчення і дослідження, щоб призупинити чи покращити сформовану ситуацію, зробити життя людини більш комфортним, і, звичайно, зменшити згубний вплив урбанізації на природне середовище.