Основні напрями охорони атмосферного повітря

Атмосфера має здатність до самоочищення, однак в багатьох випадках ця здатність вже вичерпана. Будівництво високих і надвисоких заводських труб збільшує вміст ЗР. Очищення повітря від пилу дає лише частковий ефект. Дуже ефективним засобом боротьби з пилом і іншими ЗР є використання захисних властивостей рослин. Встановлено, що протягом вегетаційного періоду 1 га лісу може осадити із повітря 40-60 т пилу й знешкодити понад 200-250 кг діоксиду сірки, 100 кг хлору, 50 кг фтору. Газостійкі рослини у декілька разів краще поглинають шкідливі інгредієнти, тому потоки забруднюючого повітря, проникаючи углиб зелених насаджень середнього віку на 100-150 м, майже повністю звільняються від завислих речовин, а вміст інших домішок в них зменшується у десятки разів. Очисна здатність зелених насаджень перевищує вимивання домішок атмосферними опадами, особливо у літній час. Протягом року 1 га лісу очищає від пилу і інших шкідливих інгредієнтів більше 18 млк. м³ повітря, що у 3-10 разів більше ніж культивовані польові рослини аналогічної площі. Крім того, 1 га лісу щодобово виділяє в атмосферне повітря 2-4 кг фітонцидів, ЗО кг яких досить для знищення хвороботворних мікроорганізмів у великому місті. Крони дерев не тільки поглинають ШР і здійснюють їх детоксикацію, але й сприяють їх розсіянню в атмосфері, що впливає на характер потоків у приземному шарі повітря. При дуже високому ступені забруднення повітря рослини можуть виділяти у довкілля речовини, які відрізняються від поглинаючих" ними. Виявлено, що кореневі системи рослин можуть виділяти деякі ШР, що поглинених їх наземною частиною (наприклад, сірку).

Задля більш ефективної охорони атмосферного повітря необхідний комплекс заходів, який включав би перехід на екологічно чисті джерела енергії (сонячні, водні, вітрові, геотермальні та ін.), конструктивно-технологічні засоби для вилучення джерел викидів, покращання складу палива, удосконалення транспорту тощо. Однак, як окремі технічні рішення, так і нові технології можуть вирішити лише частину проблем запобігання забруднення. Важливу роль відіграє раціональне розміщення промислових об'єктів, виходячи із конкретних умов місцевості, впровадження замкнених технологічних циклів. Поки горючі корисні копалини будуть використовуватися досить широко, слід застосувати такі засоби: збільшити ККД енергетичних установок; економити електроенергію; удосконалити очисні споруди. Будівництво установок для очищення викидів - захід ефективний, але він дорого коштує; вартість будівництва цих установок досягає 8-10% загальної вартості основних виробничих споруд. Європарламент ухвалив закон, згідно з яким ТЕС повинні мати установки не лише для очистки від пилу та диму, але від усіх газів. Вартість таких установок складає 40% від загальної вартості самих ТЕС.

Боротьба із викидами у атмосферу буде залежати: 1) від підвищення ефективності виробництва, передачі, розподілу й споживання енергії, а також від створення екологічно безпечних енергосистем; 2) від ефективності створення транспорту, що мінімально забруднює НПС, а також від розташування екологічно виправданої мережі доріг;

3) використання у промисловості екологічно прийнятних матеріалів і ресурсів, заміни ХФУ та інших руйнуючих озоновий шар речовин більш безпечними, істотного зниження відходів, а також встановлення устаткування, контролюючого забруднення середовища.

Згідно із Законом України «Про охорону атмосферного повітря» (1992 р.) у повітря не повинні викидатися речовини, характер дії яких на здоров'я населення не визначений.

Спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводяться на стаціонарних постах і станціях транскордонного переносу. За даними про забруднення атмосфери визначаються величини концентрацій домішок: разові, середньомісячні, середньорічні. На всіх постах здійснюються систематичні спостереження (N0₂, SO₂, СО, пил, свинець, бенза(а)пірен, формальдегід).

У повітрі багатьох міст України контролюється вміст специфічних ШР, які характерні для промислових викидів підприємств, розташованих на їх території. Основний внесок в забруднення атмосферного повітря в Україні дає промисловість (65%) і автотранспорт (35%). Серед промислових об'єктів одним з основних забруднювачів атмосферного повітря є підприємства теплоенергетики (29% усіх шкідливих викидів в атмосферу). Загалом енергетичній, металургійній та вугільній промисловості належать 33, 25 і 23% відповідно усіх ЗР, що викидаються в атмосферу; хімічній і нафтохімічній промисловості - 2%. Найбільша частка викидів припадає на Донецько-придніпровський регіон (79% від загального обсягу в Україні). Підприємства енергетики та металургії дають 70% загального обсягу N0x, а 85% викидів SO₂ належить енергетичній, металургійній та вугільній промисловості. Підприємства вугільної, хімічної та нафтохімічної промисловості дають 64% викидів вуглеводнів. Близько 20% ЗР, що викидаються в атмосферу стаціонарними джерелами, є мутагенами, тобто вони являють загрозу здоров'ю не тільки нинішнього, а й наступних поколінь.

Скорочення обсягів промислового виробництва в Україні в 1990-х рр. зменшення загального обсягу викидів ЗР в атмосферу від стаціонарних джерел. Проте, починаючи з 2001 р., знову спостерігається тенденція до збільшення забруднення, в т.ч. в найбільш забруднених містах. Це зумовлено зростанням обсягів виробництва в умовах недостатнього впровадження нових екологічно безпечних технологій. Обсяги викидів ШР від підприємств склали 10 т/км² територій країни, на душу населення - 85 кг. За цими показниками Україна перевищує розвинуті країни у декілька разів. Вагомий вплив на стан атмосфери мали викиди ЗР у повітря від рухомих джерел, і зокрема автотранспорту. Від автомобілів протягом 2002 р. в повітря надійшло 2,0 млн. т ШР, що на 25 тис. т (на 1,2%) більше, ніж в 2001р. [34].

Лише кардинальні засоби з охорони атмосферного повітря можуть запобігти негативному впливу ЗР, які містяться в повітрі, на різні біосистеми. Образно зауважив один із американських екологів: «Одне із двох: або люди зроблять так, що буде у повітрі менше диму, або дим зробить так, що на Землі стане менше людей».

Питання для самоконтролю

1. Назвіть основні природні компоненти атмосферного повітря.

2. Які основні речовини антропогенного походження?

3. Які основні газоподібні забруднювальні речовини?

4. Яка схема трансформації основних газоподібних забруднювальних речовин?

5. Які основні джерела антропогенного забруднення атмосфери?

6. Що таке ГДК речовини в атмосфері?

7. Які основні причини парникового ефекту?

8. Як утворюються кислотні опади?

9. Що таке „озонова діра"?

10.Яку небезпеку для довкілля і здоров'я людини створюють забруднювальні речовини

антропогенного походження?

11.Які є шляхи поліпшення повітряного середовища?