Що таке культура цивільного захисту.

Культура цивільного захисту — це знання, які рятують життя. Це культура безпеки, солідарності, взаємоповаги, активної громадянської позиції, культура державотворення та відповідальності громадян перед Законом за свої вчинки. Поширення культури цивільного захисту є однією з місій цивільного захисту. Україна, як європейська держава, яка обрала шлях інтеграції у ЄС і яка бажає стати країною-членом цієї Організації, теж повинна брати активну участь у цьому процесі.

Що таке ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ?

Цивільний захист — це перш за все громадяни, які мають відповідні знання. Це також сумарність знань та спеціальних заходів, що спрямовані НСЦЗ на прогнозування ризиків, запобігання ризикам, охорону життя людини та її безпеку, охорону довкілля, майна громадян, тобто сільськогосподарських і домашніх тварин тварин, як у мирний так і у воєнний час. Між всіма цими суб'єктами, найголовнішу роль у поширенні культури цивільного захисту відіграє саме ШКОЛА в широкому значенні цього слова, тобто іншими словами, навчальний заклад будь-якого рівня, який є найбільш придатним та чутливим до цих тем.

Цивільний захист полягає також і у навчанні дітей, молоді та осіб старшого віку солідарності, спільній участі у державотворенні через такі заходи як охорона навколишнього природного середовища, спільне та відповідальне використання природних надр, виховання поваги одне до одного. Все це є цивільним захистом, а отже колосальною культурною та соціальною інвестицією держави у своїх громадян.

Активне громадянське суспільство має надзвичайно вагоме значення у контексті державотворення та цивільного захисту. Брати активну участь у громадському житті, означає бути більш чутливими до природних явищ, змін у природних та соціальних контекстах, надає громадянам реальну можливість більш глибше усвідомлювати свою вагому роль у суспільстві та у процесі державотворення. Через це громадяни об'єднуються у спеціалізовані волонтерські асоціації різного спрямування: культурного, соціальної промоції, санітарного порятунку та соціальної асистенції, охорони довкілля чи захисту тварин, цивільного захисту і т. п., працюють в команді, обмінюються думками, досвідом, планами, пропозиціями, вивчають нові, більш якісні підходи в їх діяльності, що спрямована до осіб чи тварин. Асоціації волонтерів цивільного захисту часто проводять для громадськості семінари, наукові конференції, здійснюють постійні тренування та змагання між асоціаціями як на місцевому так і на національному рівнях і запрошують на них громадськість, щоб вона могла бачити їх професійні навики та професійний зріст і збагнути те, що рятівники — це не лише пожежники, але і професійні, спеціалізовані волонтери порятунку, які у відповідності до їх спеціалізацій та здобутих кваліфікацій у рамках національної навчальної програми, що здійснюється Держдепартаментом чи Міністерством ЦЗ, здатні виконувати різні рятівні та інші функції: витягувати з під уламків заваленої будівлі потерпілих, здійснювати серцево-легеневу реанімацію особи та інші санітарні (домедичні) заходи порятунку, здійснювати порятунок на воді, розшукувати безвісти пропалих осіб залучаючи до цього собак-рятівників (кінологи), здійснювати запобіжні заходи щодо пожеж в парку, в лісі чи на полі, гасити ці пожежі, здійснювати запобіжні заходи у випадку загрози розливу річок, здійснювати часткові або масові евакуації осіб з будівель чи населених пунктів у разі небезпеки, надавати порятунок у гірській місцевості чи рятувати людей під землею, тобто мова йде про рятівників гірського та спелеологічного порятунку, приймати активну участь у ліквідації наслідків певного стихійного лиха чи інших надзвичайних подій (ситуацій), відновлювати нормальні умови життя населення у пост-емергениний період та багато-багато іншогоі вкладають у цю діяльність серце й душу.

Проводячи реформу цивільного захисту у 1992 році, італійський парламент прийняв закон про «Створення Національної Служби Цивільного Захисту Італії», завдяки якому в Італії було створено державну систему цивільного захисту [6], яка сьогодні вважається найкращою у цілій Європі, а не лише у країнах ЄС. Цей закон встановив чіткі сфери діяльності та заходи НСЦЗ, високо оцінив роль і значення волонтерів цивільного захисту для суспільства, визначив чіткі критерії допомоги волонтерам ЦЗ та їх сфери діяльності, ввів обов'язкове страхування для волонтерів порятунку, а також встановив обов'язок проходження ними щорічного медичного огляду та надання довідки про несудимість. Окрім цього, Держдепартамент ЦЗ Італії створив і спеціальний національний, обласний, районний та комунальний реєстр всіх волонтерських асоціацій цивільного захисту. Від тоді всі асоціації волонтерів ЦЗ є об'єднані в один єдиний Національний Корпус Волонтерів Порятунку НСЦЗ Італії, які спеціалізуються у різних напрямках. З 1992 року цей Корпус є однією з оперативних структур НСЦЗ Італії і, фактично, її основним двигуном.

Окрім цього, уряд Італії при прийнятті держбюджету, кожного року закладає спеціальні кошти на діяльність та розвиток асоціацій волонтерів ЦЗ. Слід, розуміти, що оскільки мова йдене про роботу, яка оплачується, а про волонтерську діяльність, яка є безоплатною, гроші, які отримують волонтерські асоціації цивільного захисту від держави йдуть виключно на сплату оренди приміщення, комунальних послуг, пошиття уніформ для волонтерів на всі пори року, придбання засобів індивідуального захисту, службових автомобілів чи необхідних засобів для здійснення своєї діяльності у обраній сфері, а також на відшкодування витрат, які волонтери порятунку понесли надаючи населенню допомогу від держави. На все це потрібні гроші, а річних членських внесків не вистарчає для покриття всіх цих витрат. Держава ж робить це тому, що у багатьох сферах вона не спроможна задовільнити потреби та права своїх громадян, а волонтери різних спрямувань в дусі солідарності та патріотизму, надають громадськості саме ті послуги, які держава часто не спроможна надати і в такий спосіб реалізують державні програми, що спрямовані на гарантування конституційних прав громадянам. Розуміючи це, уряд держави надає їм свою фінансову допомогу, адже у іншому випадку невиконання конституційних прав громадян з боку держави, розглядалось би Конституційним Судом Італії як порушення Конституції.

Від 1968 року Італія постійно намагається удосконалити свою систему цивільного захисту та її основний компонент — волонтаріат (асоціації волонтерів) цивільного захисту для того, щоб гарантувати населенню його конституційне право на гідну допомогу та гідний захист і інвестує постійно у вишкіл своїх волонтерів.

В Італії штатні функціонери цивільного захисту (інженери, метеорологи, геологи та інші) працюють лише у Держдепартаменті та його Регіональних Агенствах Цивільного Захисту [7], які є офіційними представництвами Держдепартаменту ЦЗ. Натомість запобіжними та рятівними функціями в Італії, Франції та інших країнах ЄС займаються високопрофесійні волонтери цивільного захисту різних спрямувань: водолази, парашутисти, кіноголи, парамедики, фармацевти, громадські асистенти, психологи, зв'язківці-радіоаматори, природоохоронці та захисники тварин, лісові пожежники, гірські рятівники, спелеологи, ветеринари, електрики, електротехніки, електромеханіки і багато інших, а також пожежники (держслужбовці) і волонтери (пожежники-волонтери) Національної Пожежної Служби, яка належать до МВС Італії. Для держави це дуже вигідно, оскільки на сьогоднішній день Національний Корпус Волонтерів ЦЗ НСЦЗ Італії становить 801.269 професійних рятівників-волонтерів [8], які готові в будь-який момент надати якісну допомогу, оскільки мають для цього все необхідне, включно професійний вишкіл. В інших країнах ЄС, крім рятівників-волонтерів, питаннями ЦЗ займаються і оператори ЦЗ (рятівники Національної Служби Порятунку).

Успішність НСЦЗ Італії полягає у наявності в ній професійних оперативних структур, які складаються як з державних так і приватних суб'єктів, а тому у випадку будь-яких сценаріїв надзвичайних подій, НСЦЗ має чітку скоординованість дій, всі найнеобхідніші засоби і людей з професійним вишколом.

Національна Служба Охорони Здоров'я. У Національних Службах Цивільного Захисту Італії, Франції та Англії, сектор охорони здоров'я та соціальної асистенції, посідає одне з найважливіших місць та відіграє надзвичайно важливу роль. Цю роль виконує одна з оперативних структур НСЦЗ, якою є Національна Служба Охорони Здоров'я (- надалі НСОЗ), що підпорядкована Міністерству Охорони Здоров'я. Так є в Італії, Франції та Англії. Національною вона є з огляду на те, що її діяльність поширюється на цілу національну територію країни. Як у мирний час так і у випадках різних надзвичайниих ситуацій включно з війною, НСОЗ здійснює свою діяльність у сфері надання санітарних, медичних та соціальних послуг як цивільному населенню так і військовим. До речі, військовими займаються військові медики (спеціалісти) та парамедики (волонтери) Військового Корпусу Товариства Червоного Хреста, який підпорядкований Міністерству Оборони і складається як з мужчин так і з жінок, які мають військові уніформи зі шевроном Червоного Хреста та військові звання.

В Україні, на превеликий жаль, по сьогоднішній день ще не створено ані Національної Служби Охорони Здоров'я ані Військового Корпусу Товариства Червоного Хреста України, а це, відповідно, створює цілу низку досить серйозних проблем не лише для цивільних чи військових, а й перш за все, для самих медпрацівників. Більше того, через відсутність НСОЗ, Україна не взмозі належно забезпечити громадянам їх конституційне право на охорону здоров'я та захист життя, оскільки медпослуги, які отримують українські громадяни від сучасної медицини не завжди є якісними, адже часто бракує якісної діагностичної та іншої апаратури, широкого та доступного асортименту санітарних, медичних та соціальних послуг, належних контролів у цій сфері, сімейних лікарів.

Співпраця НСОЗ Італії з асоціаціями волонтерів порятунку санітарно-мединого спрямування та соціальної допомоги. Співпраця НСОЗ з асоціаціями волонтерів порятунку цього спрямування є широкомаштабною. Перевезенням травмованих осіб в наслідок ДТП, хворих, породіль або потерпілих осіб в наслідок певної надзвичайної ситуації до лікарні, НСОЗ Італії часто користується послугами саме волонтерських асоціацій цієї сфери, оскільки волонтери порятунку мають відповідний вишкіл, їх асоціації мають власні автомобілі швидкої допомоги, транспортні засоби соціального характеру, які є призначені для перевезення інвалідів чи осіб похилого віку до лікарень або держустанов, мобільні медичні пункти (т.зв. Medical Advanced Post) та все найнеобхідніше оснащення для надання допомоги населенню у різних ситуаціях. Така співпраця є досить ефективною, оскільки НСОЗ Італії є спроможною забезпечити громадськості 24 години на добу 365 днів на рік велику кількість медиків і парамедиків, а також автомобілів швидкої допомоги та соцтранспорту для надання населенню гідної санітарної, медичної чи соціальної допомоги, а отже, гарантує громадянам їх конституційне право на охорону здоров'я, та на допомогу і захист від держави.

Національна Служба Охорони Здоров'я являє собою комплекс функцій та благодійних заходів, що проводяться регіональними обласними управліннями НСОЗ (органами і установами державного значення) для забезпечення охорони здоров'я громадян як одного з основних прав індивідуального та колективного інтересу, поважаючи в такий спосіб гідність і свободу людини.

Належне місце у НСОЗ Італії займає і Національна Ветеринарна Служба. Охорона здоров'я тварин є не менш важливою місією цієї служби у контексті цивільного захисту країни.

Термін і структура НСОЗ були запозичені Італією та Францією в Національної Служби Охорони Здоров'я Великобританії (National Health Service) і затверджені законом Італії № 833/78. Мова йде про реформу сектора охорони здоров'я, яка відбулась в Італії ще у 1978 році.

Сьогодні НСОЗ в Англії, Франції та Італії є не лише службою, а й державною системою, яка гарантує універсальний характер санітарно-медичної та соціальної допомоги для всіх громадян як власних так і іноземних, що фінансується за рахунок державних субвенцій, сплати громадянами загальних податків, що вираховуються з їх зарплат, прямих надходжень через продаж лікарських засобів у державних, комунальних та приватних аптеках та незначних оплат, які пацієнти здійснюють за отриману медпослугу (лише якщо пацієнту було призначено білий код!!!) у пунктах першої медичної допомоги (т. зв. Emergency), що знаходяться при кожній клініці/лікарні.

В Італії НСОЗ здійснює свою діяльність і у відповідності до ст. 32 Конституції Італії, в якій є закріплене право громадян на охорону здоров'я, не зважаючи на їх громадянство, віросповідання, расу чи колір шкіри, легальний чи нелегальний статус перебування іноземця на території Італійської Республіки. За даними досліджень проведених ВООЗ у 2012 році, то Італія після Франції та Великобританії є і залишається третьою у цілій Європі, а не лише у ЄС, за якістю системи охорони здоров'я і доступу громадян до медичної сфери.