Настанова – це неусвідомлюваний особистістю стан готовності до певної діяльності чи поведінки

141. Постанова – 1. Заключна частина протоколу засідання зборів, правління, президії та ін.;

2. Правовий акт, що приймається вищими й деякими центральними органами колегіального управління для розв'язання найважливіших і принципових завдань, що стоять перед даними органами, і встановлення стабільних норм, правил поведінки. Постанови видають Кабінети міністрів республік на основі законів у порядку їх виконання. У деяких випадках особливо важливі постанови приймають Верховна Рада, профкоми та ін..

142. Артикуляція (інтересів) – пред'явлення вимог до осіб, що приймають політичні рішення; Процес, з допомогою якого окремі групи і люди ставлять вимоги до тих, хто виробляє політичні рішення, Алмонд назвав артикуляцією інтересів.

143. Агрегування – поєднання окремих одиниць або даних в одну одиницю або декілька одиниць. Агрегування – це укрупнення економічних показників об'єднанням їх в єдину групу.

АГРЕГУВАННЯ
рос. агрегирование
(від латин. aggregatio — приєднання) — групування споріднених економічних показників за певними узагальненими статистичними ознаками (вимірами).

144. Комунікація – (від лат. communicatio — єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico — роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis — спільний) — це процес обміну інформацією (фактами,ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами.

145. Дистрибуція – Дистрибуція - це множина всіх оточень (контекстів), в яких зустрічається певний елемент, тобто безліч всіх (різних) можливих позицій цього елемента щодо позицій інших елементів.

Дистриб'юція (бізнес) або Місце (англ. Place) — один з чотирьох фундаментальних елементів маркетингового міксу - «чотирьох P» (Product, Price, Place, Promotion).

Дистриб'юція (економіка) — розподіл (дистриб'юція) прибутку чи продукції між індивідиумами або ж факторами виробництва.

Дистриб'юція (кіно) — масовий показ фільмів у мережі кінотеатрів.

Дистриб'юція (логістика) — це поняття у логістиці, іноді позначається як дистрибуційна / розподільча логістика яке означає комплекс взаємопов'язаних функцій, які реалізуються в процесі розподілення матеріального потоку між різними, як правило, гуртовими покупцями.

146. Рекрутування – рекрутированиерекрутство, вербование, наем, нанятие, набирание, нанимание. Рекрутування - вербування, набір новобранців до армії, комплектування особовим складом.

147. Демократія – (др.-греч. δημοκρατία — «власть народа», от δῆμος — «народ» иκράτος — «власть»)політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державівизнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом, безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано через обраних представників (представницька демократія).

148. Автократія – (грец. αυτός — сам, κράτος — влада) — форма політичного режиму держави, де вища державна влада належить одному суб'єктові. Цей суб'єкт — глава держави — є джерелом і носієм суверенітету державної влади. Суверенний суб'єкт має вищу законодавчу, виконавчу і судову владу. Населення, у тому числі економічно панівний соціальний клас, прямої правової участі в утворенні державних органів не бере, або ця участь носить формальний характер й істотно не впливає на функціонування державних інститутів. Автократичні форми держави характеризуються також міцною централізованою владою, при якій місцеві органи є лише виконавцями волі вищих органів.

149. Конверсія – від лат. conversio, перетворення, обмін, заміна. Психологія - Конверсія — перехід психічного конфлікту в фізичний симптом. Валютна конверсія - обмін валюти певної країни на іноземну.

150. Теократія – (грец. θεοκρατία — боговладдя) (от др.-греч. θεός — Бог и κράτος — управлять) — форма державного правління, за якої політична влада належить духовенству або главі церкви. Передбачає ототожнення світської і духовної влад, регламентацію функціонування держави та її інституцій, усього суспільного життя панівною релігією та її інституціями.

Теократія (греч. theokratia, буквально — влада бога, від theós — бог і krátos — сила, влада), форма держави, в якій як політична, так і духовна влада зосереджені в руках духівництва (церкви). Зазвичай вища влада в теократичній державі належить главі пануючої церкви (він же глава держави), що визнається «живим богом», «намісником бога на землі», «первосвящеником» і т. п. (фараон, цар імператор, халіф). Практично державні повноваження покладені на духівництво, жерців. Законом визнаються «веління бога» — Священне писання, шаріат і т. п. і воля глави держави і церкви.

151. Теократичний режим - це режим, в якому політична влада реально належить духовним лідерам, а регулятором суспільних відносин, в т.ч. і політичних являються приписи релігійного походження.

152. Огуда –

153. Квантування – (лат., скільки) дія, перетворення якоїсь величини з неперервною шкалою значень на величину з дискретною шкалою значень (наприклад, К. енергії частинок, К. сигналів). Наприклад, операція перетворення сигналу, при якій здійснюється його дискретизація за рівнем чи за часом або водночас і за рівнем, і за часом.

154. Квант – (від лат. quantus — скільки) — елементарна дискретна неподільна порція певної фізичної величини. Загальна назва певних порцій променистої енергії, моменту кількості руху та інших величин, якими характеризують фізичні властивості мікросистем.

155. Делікатність – це ввічливість і пильність зі спілкуванням, форма прояви коректності і щирості у власних очах колег. 1. Ввічливий, люб'язний, завжди готовий виявити увагу, зробити послугу. Який має приємний вигляд; витончений, тендітний. м. Який потребує обережного і тактовного ставлення. Надто кволий, неміцний. Який легко псується, пошкоджується.

156. Особливість – (те, що характеризується чимсь особливим) ознака, властивість, риса, прикмета, якість, (про вияв чогось) знак, показник, свідчення чого-небудь.

Характерна риса, ознака, властивість кого-, чого-небудь.

Своєрідність, специфіка чого-небудь.

157. Корпоративне право – підгалузь господарського права, сукупність юридичних норм, що регулюють правовий статус, порядок створення, реорганізації, ліквідації підприємницької діяльності, а також порядок і правила здійснення операцій з частками в статутному капіталі юридичних осіб різних організаційно-правих форм.

158. Скоєння –

159. Здійснення –

160. Детермінація – (лат. determinatio — ограничение, определение) в широком смысле — определение места того или иногоявления, объекта по условным параметрам, его классифицирующая индивидуальная характеристика в соответствующей категории (зачастую с условной относительной оценкой и указанием первичного значения и места в системе — через сопоставление с другими составляющими её аналогичными единицами).

161. Детермінант (и) – Детермінант означає «визначник». 1. Чинник, який визначає, обмежує; визначник.
2. мат. Число, що є алгебричною сумою всіх добутків елементів квадратної матриці aij.

162. Субкультура – (лат. sub — под и cultura — культура;подкультура) понятие (термин) в социологии,антропологии и культурологии — обозначающий частькультуры общества, отличающейся своим поведением(положительным или отрицательным) от преобладающего большинства, а также социальные группы носителей этой культуры.

163. Інтерактивність – (от англ. interaction — «взаимодействие») — понятие, которое раскрывает характер и степеньвзаимодействия между объектами. Используется в областях: теория информации, информатика и программирование, системытелекоммуникаций, социология, промышленный дизайн и других.

164. Інтерактивні методи –

166. Публіцист – письменник або журналіст, який висвітлює актуальні питання сучасності, що стосуються здебільшого політики та громадського життя.

167. Плюралізм – Плюралізм в філософії означає "доктрина множинності", згідно з якою існує кілька незалежних основ буття чи істинного знання. В політології плюралізм - це характеристика політичної системи суспільства, за якої соціальні групи мають можливість висловлювати власні позиції через своїх представників у політичних і громадських організаціях.

168. Політичний плюралізм – характеристика політичної системи суспільства, за якої соціальні групи мають можливість висловлювати власні позиції через своїх представників у політичних і громадських організаціях. Плюралізм передбачає різні позиції, погляди, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві.

169. Мандат – (лат. mandatum — доручення) — юридичне відношення представництва, а також документ, що засвідчує законність цього представництва.

Мандат депутата (депутатський мандат) — це строкове уповноваження особи (мандатарія) на здійснення представницької влади в об'ємі, делегованому сувереном влади — народом (мандатором), підтверджений фактом обраннядепутата на відповідну посаду.

170. Засилля – Перевага десь кого-, чого-небудь, звичайно з шкідливим впливом на когось, щось.

171. Ліберальність -толерантне ставлення до поведінки й поглядів інших людей, згода на різнорідність і плюралізм; відмова від застосування радикальних засобів у стосунках між людьми. Лібералі́зм (фр. libéralisme) — філософська, політична та економічна теорія, а також ідеологія, яка виходить з положення про те, що індивідуальні свободи людини є правовим базисом суспільства та економічного ладу.

172. Інфраструктура – це сукупність складових частин якого-небудь об'єкту, які мають підпорядкований допоміжний характер та забезпечують умови для нормальної діяльності об'єкту в цілому.

Інфраструктýра (від лат. infra — «нижче», «під» та лат. structura — «будівля», «розташування») — сукупність підприємств і установ господарського комплексу,що обслуговують основні галузі виробничої сфери та сфери послуг,а також безпосередньо людей.Вони надають послуги для здійснення необхідних виробничих,економічних,організаційних зв'язків між складовими частинами господарства,забезпечують гідні умови життя населення.Свою інфраструктуру має кожна галузь економіки. Включає основні споруди і послуги, зокрема, системи каналізації, водопостачання, електропостачання, від яких залежить розвиток як окремих населених пунктів, так і економіки в цілому.

173. Профспілка – Професійна спілка (профспілка) — добровільна неприбуткова громадська організація, галузева спілка, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

174. Путч – (нім. Putsch - поштовх, силач, анг. to push — штовхати, рухати.) — заколот, збройний виступ групи змовників з метою вчинити державний переворот.

175. Хунта – (ісп. Junta, букв. - об'єднання)
1. Назва громадсько-політичних організацій, об'єднань в іспаномовних країнах (Іспанія та більшість країн Латинської Америки).
2. X. військова - військові союзи і організації, які приходять до влади шляхом військових переворотів і встановлюють, як правило, режими військової диктатури фашистського або близького до фашизму типу

176. Гіпертрофований –

177. Гіпертрофія – (от др.-греч. ὑπερ- — «чрез, слишком» и τροφή — «еда, пища») — увеличение объёма и массы органа, клеток под влиянием различных факторов. Гипертрофия может быть истинной и ложной. При ложной гипертрофии увеличение органа обусловлено усиленным развитием жировой ткани. В основе истинной гипертрофии лежит размножение (гиперплазия) специфических функционирующих элементов органа.

Гіпертрофія — збільшення розмірів органа або тканини завдяки збільшенню розміру кожної клітини.

178. Ортодоксія – (гр., мислю вірно) неухильне додержання певного вчення, поглядів, тверда послідовність у поглядах.

179. Ганебність – антонім Доброчинність –

180. Види вчинків – практична дія, опосередкована процесом взаємодії І спілкування між людьми (вибором, метою діяльності, оцінюванням ситуації, самооцінкою, активністю індивіда, намірами, рівнем домагань, статусно-рольовими характеристиками, ціннісно-смисловою та мотиваційною сферами особистості, нормативним регулюванням у конкретній групі чи суспільстві). Виділяють вчинки патріотичні та героїчні, мотивовані й немотивовані, ситуативні та імпульсивні, безвідповідальні й протиправні тощо.

Вид в прямом смысле:То, что доступно взгляду.В переносном - Сложившийся мысленный образ учитываемых факторов. Сложившийся мысленный образ предполагаемого действия:

181. Інтерпретація – (лат. interpretatio) — роз'яснення, тлумачення — відносно наукових та літературних текстів, а також творівобразотворчого мистецтва; також відтворення (наприклад — у музиці).

183. Самотність – (одиночество-рос.) соціально-психологічне явище, емоційний стан людини, пов'язане з відсутністю близьких, позитивних емоційних зв'язків з людьми та / або зі страхом їх втрати в результаті вимушеної або наявної психологічної причини соціальної ізоляції. соціально-психологічний стан, що характеризується недостатністю або відсутністю соціальних контактів. Це форма самосвідомості.

184. Нігілізм – (від лат. nihil — «ніщо») — світоглядна позиція, суть якої в запереченні цінностей. Найчастіше нігілізм проявляється у вигляді екзистенціального нігілізму, який стверджує, що життя не має жодної мети чи значення. Моральний нігілізм заперечує значення етичних норм. (лат., ніщо, нічого)
1. Соціально-моральне явище яке виражається в запереченні загальноприйнятих моральних цінностей: ідеалів, моральних норм, культури, традицій.
2. Прогресивна течія громадської думки в Росії 60-х рр. 19 ст., що поширилася в середовищі різночинців і була спрямована проти традицій та устоїв дворянської культури.
3. Течія в праві, яка заперечує закони та інші правові норми.

185. Індиферентність – байдужість, не реагування на явище, фактор, вплив тощо; байдуже ставлення до, чогось.

186. Симпатії-антипатії – Симпатія (грец. συμπάθια — «потяг») — почуття стійкої емоційної схильності людини до інших людей. Почуття приязні, прихильності, доброзичливості до кого-небудь, чого-небудь. Теплі, ніжні почуття; уподобання ^[1]. Почуття симпатії протилежне доантипатії. Антипатія (грец. αντιπάθεια, від αντι — «проти», і πάθος — «пристрасть») — почуттянеприязні, неприхильності чи відрази, емоційне ставлення неприйняття кого-небудь або чого-небудь. Почуття антипатії протилежне до симпатії. Антипатія, як і симпатія, є багато в чому несвідомим почуттям і не обумовлюється вольовим рішенням, але вона може виникати і свідомо, в результаті моральної оцінки по відношенню до тих людей, істотам чи явищам, які засуджує прийнята в даному суспільстві система поглядів.

187. Меркантильність – це дріб’язковість, розважливість, економність, яка переростає в якийсь торг. Меркантильним ми називаємо ту людину, яка стурбований матеріальною вигодою, загалом, корисливу особистість. Меркантилі́зм (фр. mercantile — торговець, від лат. mercari — торгувати) — в широкому розумінні — переважання матеріальних, фінансових інтересів над усіма іншими. В більш вузькому, конкретному значенні — торгова та фінансова політикаабсолютистських держав 16-18 ст. та відповідна ідеологія.

188. Спонуки –

189. Імператив – (лат. imperativus — владний, від лат. impero — наказую):

Імператив (в юриспруденції) — обов'язковість. Наприклад імперативна норма (обов'язкова норма). Імперативний метод— це метод владних приписів (наказів), який заснований на відносинах субординації (підпорядкування) одних суб’єктів іншим (застосовується в кримінальному, адміністративному та ін. галузях права).

Імператив (в філософії) — безумовне моральне веління; категоричний імператив Канта — загальний усеохоплюючий моральний закон, внутрішньо притаманний кожній людині.

Імператив (в лінгвістиці) — наказовий спосіб дієслова.

190. Проблема – складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв’язання, вивчення, дослідження. П - об'єкт (питання, недолік, процес, явище) діяльності спонукаючого характеру - незадоволений попит чи нереалізовані потреби (нестача або відсутність, надлишок або наявність чого небудь), дефект, вада, чи загроза що змушує цілеспрямовано ліквідувати проблему шляхом уникнення взаємодії чи зміни стану об'єкту, себе чи свого ставлення до подій.

Проблема - ситуація що потребує активних дій і є побуджуючим чинником для діяльності людини (досліджень, проектування та виконання), щоб ліківдувати наслідки чи запобігти їх виникнення.

Проблема – це слово, яке використовують люди, що не хочуть вирішувати питання та брати на себе відповідальність за свої дії чи бездіяльність.

191. Туніядець – Тунея́дство — в нетерминологическом значении «лень, безделье^[1]», «жизнь за счёт чужого труда, на чужой счёт^[2]», «паразитическое существование за счёт общества^[3]». ТУНЕЯ́ДЕЦ - Человек, живущий на чужой счет, чужим трудом, бездельник, паразит, дармоед

192. Брифінг – короткий публічний виступ для представників засобів масової інформації, на якому учасники певних подій або заходів надають інформацію про поточний перебіг справ, позиції сторін, повідомляють раніше невідомі деталі та відповідають на питання журналістів. Брифинг (англ. briefing от англ. brief — короткий, недолгий) — краткая пресс-конференция, посвященная одному вопросу.

Бриф (от нем. Brief) — краткая письменная форма согласительного порядка между планирующими сотрудничать сторонами, в которой прописываются основные параметры будущего программного, графического, медийного или какого-либо иного проекта.

193. Репрезентування –репрезентувати – 1. Бути представником кого-, чого-небудь і від когось, чогось; представляти. 2. Бути виразником якихось поглядів. 3. Рекомендувати кого-небудь, називаючи його, знайомлячи з ним.

194. Самість – термін, що використовується в психології, соціології, філософії тощо. Це дуже місткий та багатозначний термін, який по різному сприймається різними дослідниками і його значення відрізняється в різних науках та школах.

Самість(за Юнгом) — архетип цілісності особистості, самість об’єднує свідоме і несвідоме, що взаємно доповнюють одне одного до цілісності. За Юнгом, самість означає всю особистість. Але вся особистість людини не піддається опису, тому що її несвідоме не може бути описане. В концепції Юнґа це найважливіший архетип. Розвиток самості — головна мета людського життя; самість об'єднує всі вияви душі.

Самість — це уявлення людини про себе, яке виникає на основі минулого і теперішнього досвіду та очікувань майбутнього. К. Роджерс

195. Самостійність – Самостійність особистості характеризується двома факторами: по-перше, знаннями, вміннями й навичками, по-друге, ставленням до процесу діяльності, результатів і умов її здійснення, а також зв’язками, які створюються під час діяльності з іншими людьми.[8, с.78] Самостійність – це насамперед свідоме мотивування дій та їх обґрунтованість, не піддавання чужим впливам, прагнення і здатність чинити відповідно до своїх особистих переконань. Вона виявляється нерівномірно і специфічно в різних видах діяльності.

196. Процесуальне право – процесуальне право складають правові норми, що регламентують порядок, форми і методи реалізації прав і обов’язків, встановлені у нормах права.

197. Логістика – Логíстика (англ. logistics від грец. λόγος (логос), що є пропорція, підрахунок, підстава, промова) може розглядатися як:

1. наука про оптимальне управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками в економічних адаптивних системах із синергічними зв'язками;

2. галузь бізнесу або функція в корпорації, функцією якої є забезпечення переміщення та зберігання продукції та сировини для забезпечення виробництва та продажу.

У найширшому сенсі логістикою називають будь-які процеси пов'язані з транспортуванням, зберіганням та обробкою будь-яких предметів.

Логістика – процес планування, впровадження і контролю раціонального і ефективного руху товарів, послуг і пов'язаної з цим інформації від вихідної точки до кінцевого споживача з метою задоволення вимог клієнта.

Логістика в перекладі з грецького означає мистецтво обчислювати, міркувати.

198. Логіка – Логіка — це наука про форми та закони судження.

Ло́гіка (грец. λογιχη від грец. logos — слово, сенс, думка, мова) — наука про закони і форми мислення, методи пізнання та умови істинності знань і суджень^[1].

199. Відповідальність – агальносоціологічна категорія, яка виражає свідоме ставлення особи до вимог суспільної необхідності,обов'язків, соціальних завдань, норм і цінностей. Відповідальність означає усвідомлення смислу і значення діяльності, її наслідків для суспільства і соціального розвитку, вчинків особи з погляду інтересів суспільства або певної групи.^[1].

Відповідальність як така — не юридичний термін, а соціологічний. Не можна говорити про відповідальність винятково у негативному значенні.

200. Досконалий – не всенсі,що не можна чогось додати, але й і в сенсі не можна нічого і відняти. Фізична досконалість, вища міра гармонійного фізичного розвитку і всесторонній фізичній підготовленості людини, оптимально відповідна вимогам трудової і ін. сфер життєдіяльності.

201. Ідеальний – Ідеальне (філософія) - філософське поняття, протилежність матеріального, реального. Ідеальне - результат процесу ідеалізації: абстрактний об'єкт, який не може бути отриман в досвіді, наприклад ідеальний газ,точка (геометрія), абсолютно чорне тіло. Ідеальне - досконале, що характеризується вищим ступенем якостей, відповідне ідеалу.

1. Який існує у свідомості, уяві; абстрактний, уявний, нереальний, ілюзорний.
2. Який відповідає поняттю про ідеал; вимріяний, бажаний, неземний.
3. Досконалий, довершений, відмінний, чудовий, бездоганний, взірцевий.

202. Реквієм – траурна заупокійна меса в римо-католицькій церкві, а також музичний жанр, написаний у формі і на тексти заупокійної меси. Оскільки традиційно в католицькій церкві богослужіння велосялатинською мовою, текст Реквієму, за виключенням Kyrie eleison також складений латиною. Саме слово «Реквієм» дослівно означає «спокій» і походить від початкових слів вступу (Introit) — Requiem æternam dona eis («Вічний спокій даруй їм, Господи»), що походить з апокрифічної 4-ї книги Єздри.

203. Евфемі́зм – (від грец. euphémia — утримування від неналежних слів, пом'якшений вираз) — заміна грубих або різких слів і виразівм'якшими, а також деяких власних імен — умовними позначеннями.

204. Екзорцизм (в народі кажуть вичитка) – (від грец. ἐξορκισμός) — процедура вигнання бісів та інших надзвичайних істот з одержимої ними людини за допомогою молитви та певних ритуалів.

205. Кореляція – у математиці і природознавстві -

1. Співвідношення, відповідність, взаємозв'язок предметів або понять.

2. Залежність між явищами або величинами (параметрами), що не має чіткого функціонального характеру.

Корелятивний - співвідносний, взаємозумовлений.

206. Обдарованість – поняття загальної психології; високий рівень задатків, схильностей. Обдарованість є результатом і свідченням високого рівня інтелектуального розвитку індивіда.

207. Геніальність -це набір здібностей, який визначає появу творів, що мають історичне значення в житті суспільства, засвідчують нову епоху в розвитку культури, науки та науково-технічного прогресу.Геныальнысть- (від лат. genius - дух) - вищий ступінь прояву творчості. Реалізується в створенні тих або інших добутків, що мають важливе значення для розвитку суспільства.

208. Семантика – мовна (давніше семасіологія) — розділ мовознавства, пов'язаний злексикологією; вивчає значення (теж у діяхронному, іст. перекрої) слів і їх складових частин, словосполук і фразеологізмів. Слово походить від грецького слова σημαντικός (семантікос), «значимий», з σημαίνω (семаіно), «значити, вказувати» та також від σήμα (сема), «знак, позначка, символ».

Семантика - 1. Розділ мовознавства, що вивчає значення слів та виразів і зміну цих значень. 2. Значення (слова, виразу). 3. В металогіці - розділ, що вивчає відношення виразів логічної мови до позначуваних ними об'єктів і змісту, який вони виражають.

209. Розум – (лат. ratio; дав.-гр. ὁ νοῦς) — філософське поняття, яке виражає здатність мислити:аналізувати, й робити висновки. Вища форма творчої інтелектуальної діяльності, що полягає в усвідомленому оперуванні поняттями і опирається на розкриття їхньої природи і змісту. Розум характеризує загальний інтелектуальний розвиток, рівень пізнання, знань кого-небудь.

210. Інтелект – це здатність пізнавати і вирішувати проблеми, які об'єднують в собі пізнавальні здібності. Інтелект властивий людям, а також спостерігається у тварин. (від лат. intellectus - Розуміння, пізнання). Інтелект — це мислительні здібності людини, що ототожнюються із системою розумових операцій, зі стилем і стратегією вирішення проблем та з ефективністю адаптації до різних обставин життя. Сутність інтелекту зводиться до здатності людини виділити в ситуації суттєві властивості та адаптувати о них свою поведінку.

Інтелект необхідно розглядати як найскладніше багаторівневе явище людської психіки, що включає як психічні процеси, так і стани та інші властивості особистості. Інтелект — це інтегральна риса особистості, яку можна розглядати за схемою.

Отже, інтелект — це система психічних процесів, які забезпечують реалізацію здатності індивіда до оцінки ситуації, прийняття рішення та відповідної регуляції поведінки.

Інтелект - це загальна здатність до пізнання і вирішення проблем, яка об'єднує всі пізнавальні здібності індивіда: відчуття, сприйняття, пам'ять, уявлення, мислення, уява. ^[1]. Це здатність з мінімуму інформації виводити максимум ув'язнення, при інших рівних - в найкоротший час і найпростішим аналізом.

211. Езотерика – (від грец. ἐσωτερικός — внутрішній) — специфічний погляд на внутрішньо-містичну суть людського життя. Эзотери́зм «комплекс специфических интерпретаций реальности, претендующих на тайный характер и подтверждающихся особыми психодуховными практиками»^[1]. Слово «эзотеризм» происходит от слова «эзотерический» — тайный, скрытый, посвящённый в тайны какого-либо общества или учения, открытого только избранным.

212. Інтервенція – (лат. interventio — втручання) — у міжнародному праві насильницьке втручання однієї чи кількох держав у внутрішні справи іншої держави, спрямоване проти її територіальної цілісності або політичної незалежності.

213. Директива – тип законодавчого акта Європейського Союзу. 1. Розпорядження, керівна вказівка, настанова, що її дають вищі органи нижчестоящим, керівник - підлеглим.
2. перен. Вказівка.

214. Надто – 1. Більше від звичайної норми, міри, межі; занадто, надмірно. 2. Особливо, насамперед, передусім.

215. Занадто – Дуже, надміру; надто. уживається на означення того, що хтось у своїх діях або словах вийшов за межі звичайного, допустимого.

216. Наполеоновский комплекс –

217. Алгофобия – (греч. ἄλγος^[1] — боль, φόβος — страх, боязнь) — одна из специфических фобий, связанная со страхом боли.^[2] Причиной её возникновения может стать пережитая ранее сильная боль.

218. Танатофобия – навязчивый страх смерти, одну из самых распространенных фобией в мире. патологический страх смерти

219. Антропофобия – паническое расстройство, боязнь людей, стремление избегать людского общества, форма социальной фобии, вид социального невроза, одно из навязчивых состояний. при антропофобии человек боится любых людей.

220. Ателофобия – 1. навязчивый страх собственного внутреннего несовершенства; 2. любой страх собственного внутреннего несовершенства, вызванный болезненными причинами. Ателофобия – это серьезное психологическое заболевание, которое может проявиться только в подростковом возрасте, так как это сильный страх перед собственным несовершенством

221. Фантасмаго́рия (представление) (от др.-греч. φάντασμα — призрак и ἀγορεύω — публично выступаю) — жанр театрального представления в Европе в XVIII—XIX веках, в котором при помощи «волшебного фонаря» на заднем плане демонстрировались пугающие образы: скелеты, демоны, привидения.

Фантасмагория (кино) — поджанр кинофантастики, представляющий фильмы о чём-то совершенно нереальном, изображающий причудливые видения, бредовые фантазии. Фантасмагория (искусство) — нагромождение причудливых образов, видений, фантазий; хаос, сумбур, гротеск

222. Олігофренія – (дав.-гр. ὀλίγος — малий + φρήν — розум) — це стан загального недорозвинення психіки в результаті спадкової обумовленості або внутрішньоутробного ураження головного мозку.

223. Схоластика – (греч. σχολαστικός — учёный, Scholia — «школа») — систематическая европейская средневековая философия, сконцентрированная вокруг университетов и представляющая собой синтез христианского (католического) богословия и логикиАристотеля.

224. Фамільярність – Фамільярний учинок, жест, розв'язне, безцеремонне звернення до когось і т. ін.; панібратство.

225. Депривація – (англ. deprivation) — це психічний стан, коли суб'єкт не має змоги задовольняти деякі свої основні (життєві) психічні потреби достатньою мірою впродовж тривалого часу. Тобто йдеться про втрату чогось такого, що необхідно індивіду для задоволення певних важливих потреб. Це призводить до різних моральних і психологічних відхилень у поведінці та діяльності.

226. Альтруїзм – (франц. altuisme, лат. alter — інший) — безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших; протилежність егоїзму. Це різновид самозречення, бо в умовах соціальної та психологічної відокремленості між людьми в феодальному чи буржуазному суспільстві клопіт про добробут ближнього можливий лише за умов свідомого обмеження власного добробуту. Це свідоме, нехай і короткочасне обмеження власного егоїзму.

(лат. Alter — другой, другие) — понятие, которым осмысливается активность, связанная с бескорыстной заботой о благополучии других; соотносится с понятием самоотверженность — то есть с приношением в жертву своих выгод в пользу блага другого человека, других людей или в целом — ради общего блага. В некоторых смыслах может рассматриваться как противоположное эгоизму. В психологии иногда рассматривается как синоним или часть просоциального поведения.

227. Ентузіазм – (грец. ενθουσιασμός, ενθουσίασις, досл. «захоплююсь божеством», тобто «натхнення, захоплення, порив») — стан піднесення, захоплення, натхнення. Энтузиа́зм (греч. ενθουσιασμός, ενθουσίασις — «вдохновение», «восторг», «воодушевление») — положительно окрашеннаяэмоция, состояние воодушевления, а также, под влиянием этого настроения, желание и совершение активных действий по достижению определённых целей.

228. Електорат – сукупність громадян, яким надано право брати участь у виборах певного органу, політичної партії чи конкретної особи. Прихильники політичної партії, які голосують за висунутих нею кандидатів на виборах. В організаційно неоформлених партіях відсутнє членство. За таких вважаються виборці, що голосують за партію на виборах, тобто її електорат. Электора́т (лат. elector — избиратель) — круг избирателей, голосующих за определённую партию на парламентских, президентских или муниципальных выборах. В более широком значении употребляется как синоним избирательного корпусастраны.

229. Комунікація – (від лат. communicatio — єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico — роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis — спільний) -це процес обміну інформацією (фактами,ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами.

Комунікація – це процес передачі повідомлення, в результаті якого досягається однозначне сприйняття комунікаційного повідомлення суб’єктами, які його посилають і тими, які отримують.

230. Охлократія – неконтрольована влада(влада натовпу) – грец. οχλοκρατία, лат. Ochlocratia; від грец. όχλος (лат. Ochlos) — натовп, маса і грец. κρατία (лат. Cratia) — влада. Одна з крайніх форм демократії, влада найнижчих, декласованих верств та прошарків населення.

Охлократія (від грец. ochlos — натовп, чернь і kratos — сила, влада, панування) — в давньогрецьких ученнях про державу (Платон, Арістотель) панування натовпу.

231. Ксенофобія – (від грец. ξένος (ксенос), що означає «чужинець», «незнайомець», та φόβος (фобос), що означає «страх») — поняття, що позначає нав'язливий страх стосовно чужинців чи просто чогось незнайомого, чужоземного^[1] або страх перед чужоземцями та ненависть до них.

232. Благоденство – Спокійне, безтурботне життя.

233. Солідарність (принцип солідарності) -активне співчуття яким-небудь діям, думкам; спільність поглядів, інтересів. Солідарність - 1. Спільність інтересів, одностайність, єдність думок і дій, співчуття їм.
2. юр. Спільна відповідальність.

234. принцип корпоративізму – розглядається як особлива форма (спосіб) економічної, соціальної та політичної взаємодії держави з різними суспільними групами. Корпоративи́зм (от лат. corpus — тело; иногда встречается корпорати́зм — калька с англ. corporatism) — политическая теория, согласно которой элементарными ячейками общества являются определённые социальные группы, а не отдельные лица. В настоящее время теория корпоративизма стала частью идеологии христианской демократии.

235. Приваблива –

236. Приваблювати – (чим) зацікавлювати; (очі) привертати, о. брати на себе всі; (куди) принаджувати, приманювати, заманювати,ПЕРЕМАНЮВАТИ; (до себе) прихиляти, вабити; (добротою) зачаровувати, чарувати; (туристів) стягати; п! СПОКУШАТИ.

237. Політичний блок – об'єднання, союз політичних партій, громадських організацій, груп людей для узгодження дій, досягнення спільних політичних інтересів.

238. Коаліція – політичний або військовий союз держав, які домовилися про спільні дії з тих чи інших питань міжнародних відносин. Політична коаліція — об'єднання кількох політичних партій на засадах угоди про утворення уряду з представників цих партій (коаліційний уряд).

Термін «коаліція» латинського походження (coalitio означає об’єднання, союз).

239. Парламент – (франц. parlement, від parler — говорити, казати) (досл. «говорильня», «балаканина» від фр. говорити) — найвищий виборний (повністю або частково) орган державної законодавчої влади, в якому здійснюється представництво основних політично активних груп населення країни. За більшістю конституцій парламент покликаний здійснювати загальне керівництво зовнішньою політикою держави. Однак, сфери його компетенції значною мірою залежать від державного ладу, розвитку демократії, тощо.

Парламент - высший представительный и законодательный орган в государствах, где установлено разделение властей.

240. Уряд – орган виконавчої влади в державі(зазвичай найвищий виконавчий орган). Його очолює глава держави (президент, монарх) або прем'єр-міністр (голова уряду, канцлер, голова ради або кабінету міністрів).

241. Авторитаризм – (лат. autoritas — повна влада) — режим правління, за якого всю чи більшу частину влади зосереджено в руках однієї особи чи групи осіб. Роль представницьких органів влади зведено нанівець або занижено. Характерною рисою є зведення нанівець місцевого самоврядування, застосування репресій і терору. Крайня форма авторитаризму — тоталітаризм.

242. Лобійовані –

243. Лобісти – Лобізм -(англ. lobbyism) — скоординована практика обстоювання інтересів чи чинення тиску на законодавців і чиновників неурядовими організаціями, фінансово-промисловими групами чи етнічними спільнотами на користь того або іншого рішення. Лобізм також передбачає діяльність зацікавлених осіб, яка сприяє ухваленню органами влади тих або інших рішень, з використанням формальних і неформальних відносин в органах влади. Передусім йдеться про захист інтересів не якоїсь окремої компанії, а цілої галузі. Іноді асоціюється з корупцією і нелегальними методами впливу на прийняття рішень урядовими структурами, хоча лобізм не обов'язково передбачає підкуп державних працівників. Представники зацікавлених груп називаються лобістами, а їх групи лобі.

244. Ценз – (лат. census від лат. censeo - роблю опис, перепис) має кілька значень і походить з Стародавнього Риму. Це був періодичний перепис громадян з оцінкою їх майна з метою розділення цих громадян на соціально-політичні, військові та податкові розряди. Сучасне значення терміну може позначати будь-які обмежувальні умови, а саме:

Виборчий ценз - законодавче обмеження виборчого права (активного чи пасивного) за оцінкою їх майна, за ознакою статі, номінальністю, віком;

Віковий ценз - вікове обмеження на зайняття певної посади, вид діяльності або ж статистична перепис;

Майновий ценз (англ. property qualification) - обмеження в правах людей, майно (або доход) яких менше деякої певної величини;

Освітній ценз - обмеження активного або пасивного виборчого права або можливості зайняття посади з вимогою певного рівня освіти.

245. Квота – (лат. quote - скільки) - частка, норма чого-небудь.

246. Консенсусна система –

247. Куріальна система(в Абхазії і Грузії) – (від лат. curialis — такий, що належить до курії — певної соціальної групи (прошарку, стану, класу)) — виборча система, що базується на виборах за куріями. Згідно з Куріальною виборчою системою, соціальні групи (прошарок), які належать до однієї курії, мають однакові виборчі права, а члени різних курій мають різні виборчі права.

КУРІАЛЬНА ВИБОРЧА СИСТЕМА — встановлюється для забезпечення представництва в парламенті нечисленним етнічним групам або іншим верствам населення. Для кожної курії передбачаються свої норми представництва і відповідно створюються, виборчі округи.

248. Патронат – якщо патронаж – це індивідуальна робота фахівця, то патронат – це діяльність системи соціальних служб.

249. Патронаж -Патронаж соціальний - соціальне обслуговування певної категорії громадян поза стаціонаром, іншими словами, нестаціонарні форми соціального обслуговування людей похилого віку та інвалідів

250. Ініціатива – (фр., від лат., початок)
1. Перший крок у якій-небудь справі; почин.
2. Здатність висувати нові ідеї, пропозиції; уміння самостійно розпочинати яку-небудь справу; заповзятливість, зарадність, енергійність, підприємливість.
3. І. законодавча - право вносити проекти законів в законодавчий орган, який зобов'язаний обговорити їх і прийняти рішення.

(від лат. initium — почало, почин) — у військовій справі багатозначне поняття під яким розуміють прагненнякомандирів (командувачів) знайти і реалізувати найкращий спосіб виконання завдання відповідно до обстановки, що склалася, і загального задуму дій у ході проведення операції (бою), і нав'язати свою волю противникові. Ґрунтується на глибокому знаннівійськового мистецтва і поглядів противника на ведення бойових дій, розумінні задуму старшого начальника, свого завдання і завдань сусідів, всесторонньому аналізі обстановки.

252. Ініціативність – риса особистості, що характеризується спроможністю і схильністю до активних і самостійних дій.

В енциклопедичному словнику поняття «ініціативність»(франц. Initiative, від лат. Initium – початок) розкривається як почин,спонукування до початку справи, спроможність висувати нові ідеї, пропозиції і самостійно діяти.

253. Акумуляція – лат. accumulatio — нагромадження) — нагромадження, збирання.

(лат., нагромадження)
1. Нагромадження, збирання, напр. А. енергії.
2. геол. Процеси нагромадження на поверхні Землі і на дні водних басейнів мінеральних речовин та органічних решток.
3. А. капіталу - нагромадження капіталу, залучення його до банків.
4. перен. Нагромадження, напр., ідей.

254. Кумуляція – (лат. cumulatio, cumulus — скупчення, від лат. cumulo — накопичую) - сумарність: (кумулятивність - інтегративність)

· Кумулятивний ефект — концентрація енергії спрямованого вибуху.

· Кумуляція (медицина) — нагромадження в організмі людини, тварин і рослин різних речовин (ліків, отрут і т. ін.) внаслідок тривалого їх уживання.

· Кумуляція (страхування) — зосередження застрахованих об'єктів на обмеженій території.

Date: 2015-09-02; view: 609; Нарушение авторских прав