Загальні теоретичні відомості. Запорізький національний технічний університет

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ, МОЛОДІ та СПОРТУ УКРАЇНИ

Запорізький національний технічний університет

Методичні вказівки

до практичної роботи на тему

«Інтегральна бальна оцінка небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості праці на робочому місці»

з дисципліни «Охорона праці в галузі »

для студентів всіх форм навчання

Методичні вказівки до практичної роботи «Інтегральна бальна оцінка небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості праці на робочому місці» з дисципліни «Охорона праці в галузі» для студентів всіх форм навчання /Укл. М.І. Лазуткін, О.В. Нестеров – Запоріжжя: ЗНТУ, 2012. – 22с.

Укладачі: М.І. Лазуткін, доцент, к.т.н.

О.В. Нестеров, доцент, к.т.н.

Рецензенти:

Відповідальний за випуск О.В. Нестеров, доцент, к.т.н.

Затверджено на засіданні кафедри «Охорона праці і навколишнього середовища» Протокол № ___ від
___________ 2012р

МЕТА РОБОТИ

Мета роботи – ознойомитись з критеріями для бальної оцінки факторів виробничого середовища та навчитись оцінювати умови праці, її важкість та напруженість праці в залежності від цих факторів відповідно НАКАЗу МОЗ № 528 від 27.12.2001 р. «Про затвердження гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу».

ЗАГАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Виробниче середовище це сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціально-психологічних та естетичних факторів, що впливають на людину в процесі праці.

За впливом на людину розрізнюють чотири типа виробничого середовища:

─ комфортне середовище, яке забезпечує оптимальну динаміку працездатності виконавця, гарне самопочуття та збереження його здоров'я на протязі трудової діяльності;

─ відносно дискомфортне середовище, яке забезпечує задану працездатність і збереження здоров'я, але з часом викликає в людини суб'єктивні відчуття і функціональні зміни, що не виходять за межі норми;

─ екстремальне середовище, яке на протязі трудової діяльності приводить до зниження працездатності виконавця і викликає функціональні зміни, що виходять за межі норми, але ті, що не призводять до патологічних змін або неможливості виконання роботи;

─ понадекстремальне середовище, яке в короткий термін призводить до виникнення в організмі людини патологічних змін та неможливості виконання роботи.

Сукупність факторів трудового процесу і виробничого середовища, у якому здійснюється діяльність людини і є умовами праці.

Комплексну оцінку умов праці проводять на основі таких факторів:

- фізичних факторів;

- факторів трудового процесу.

До фізичних факторів відносяться:

- мікроклімат: температура, вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінювання;

- виробничий шум, ультразвук;

- вібрація (локальна, загальна);

- освітлення (природне, штучне),

- іонізуючі випромінювання.

Гігієнічна кваліфікація праці – це оцінка конкретних умов та характеру праці на робочому місці.

Виходячи з принципів гігієнічної кваліфікації, умови праці розподіляються на 4 класи:

1 клас- Оптимальні умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров’я працюючих, а і створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

Оптимальні гігієнічні нормативи виробничних факторів встановлені для мікроклімату і факторів виробничого процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для працюючих.

2 клас- Допустимі умови праці - характеризуються такими значеннями факторів вирбничого середовища та трудового процесу, які не перевищують установлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму людини відновлюються під час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни і не повинні викликати несприятливі зміни в найближчому та віддаленому періоді часу стані здоров'я працюючих і їх нащадків. Припустимі умови праці відносять до безпечних.

3 клас-Шкідливі умови праці - характеризуються наявністю таких шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи, і визначають несприятливий вплив на організм працюючого і їх нащадків.

За ступенем перевищення гігієнічних нормативів і змін в організмі працюючих шкідливі умови праці підрозділяються на чотири ступені шкідливості:

─ 1 ступінь 3 класу (3.1) – характеризується такими відхиленнями рівнів шкідливих факторів від гігієнічних нормативів, що викликають функціональні зміни, які відновлюються, як правило, при більш тривалому, ніж до початку наступної зміни терміні;

─ 2 ступінь 3 класу (3.2) - де рівні шкідливих факторів викликають стійкі функціональні зміни, які призводять, у більшості випадків, до збільшення виробничої захворюваності (тимчасовою втратою працездатності), появи початкових ознак чи професійних захворювань. Термін прояву цих ознак 15 років і більш;

─ 3 ступінь 3 класу (3.3.) - що характеризується такими рівнями шкідливих факторів, вплив яких приводить до розвитку професійних захворювань легкого та середнього ступеня важкості (втрата професійної працездатності, росту хронічних патологій);

─ 4 ступінь 3 класу (3.4) – при якому виникають тяжкі форми професійних захворювань (із втратою загальної працездатності), відзначають значний зріст числа хронічних захворювань, високі рівні захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;

4клас - Небезпечні (екстремальні) умови праці - характеризуються рівнями виробничих факторів, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює погрозу для життя, високий ризик розвитку гострих професійних захворювань, у т.ч. і важких форм.

Крім умов праці до факторів трудового процесу, що впливають на працездатність людини, відносяться: напруженість та важкість праці.

Напруженість праці – це характеристика трудового процесу, що обумовлює навантаження на центральну нервову систему, органи почуття, емоційну сферу людини.

Напруженість праці характеризується:

- інтелектуальними здібностями;

- роботою сенсорних механізмів;

- емоційними навантаженнями;

- ступеню монотонності і навантаження;

- режимом праці.

Важкість праці – це характеристика трудового процесу, що обумовлює навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму людини (серцево-судину, дихальну і інші).

Важкість праці характеризується:

- фізичним динамічним навантаженням;

- масою піднімаємого і переміщувального вантажу;

- загальним числом стереотипних робочих рухів;

- розміром статичного навантаження;

- робочою позою;

- ступенем нахилу корпусу;

- переміщення в просторі.