Теоретичні відомості. Ґрунтовий покрив Землі являє собою найважливіший компонент біосфери Землі

Ґрунтовий покрив Землі являє собою найважливіший компонент біосфери Землі. Саме ґрунтова оболонка визначає багато процесів, що відбуваються в біосфері.

Ґрунтовий покрив виконує функції біологічного поглинача, руйнівника і нейтралізатора різних забруднювачів. Якщо цю ланку біосфери буде зруйновано, то сформоване функціонування біосфери незворотно порушиться.

В результаті розвитку господарської діяльності людини, відбувається забруднення, зміна складу ґрунту і навіть його знищення. Найнебезпечнішим для ґрунтів є хімічні забруднення, ерозія та засолення.

Оскільки ґрунти досить часто є забрудненими одночасно декількома хімічними елементами, то для них розраховують сумарний показник забрудненості [6, 9], який відображає комплексний ефект впливу всієї групи елементів:

, (2.3)

де – сумарний показник забрудненості ґрунтів;

– коефіцієнт концентрації і -того хімічного елементу в пробі ґрунту;

n – кількість врахованих хімічних елементів.

Коефіцієнт концентрації і -того хімічного елементу в пробі ґрунту визначається за формулою:

, (2.4)

де – реальний вміст і -того хімічного елементу в пробі ґрунту, мг/кг;

– гранично допустима концентрація забрудненої речовини, мг/кг;

Значення ГДК деяких хімічних речовин в ґрунтах наведено в табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Значення ГДК хімічних речовин в ґрунті [6, 9]

Сумарний показник забрудненості може бути визначений як для всіх елементів однієї проби, так і для ділянки території за геохімічною вибіркою.

Оцінка небезпечності забруднення ґрунтів комплексом хімічних елементів за показником виконується за оціночною шкалою, градація якої розроблена на підставі вивчення стану здоров’я населення, яке мешкає на територіях з різними рівнями забрудненості ґрунтів (табл. 2.6)

Таблиця 2.6

Орієнтовна оціночна шкала небезпечності забруднення ґрунтів

за сумарним показником [6]

Категорія забруднення ґрунту		Зміна показників якості здоров’я мешканців у зонах забруднення ґрунтів
Допустима	≤ 16	Найнижчий рівень захворюваності дітей та мінімум функціональних відхилень у здорового населення.
Помірно небезпечна	16 – 32	Підвищення загального рівня захворюваності.
Небезпечна	32 – 128	Підвищення загального рівня захворюваності, кількості часто хворіючих дітей, дітей з хронічними захворюваннями, порушення функціонування серцево-судинної системи.
Дуже небезпечна	> 128	Підвищення захворюваності дітей, порушення репродуктивної функції у жінок (збільшення випадків токсикозу при вагітності, передчасних пологів, мертвонароджених, гіпотрофій немовлят).

Завдання 3.

Грунт в населеному пункті одночасно забруднений кількома хімічними інгредієнтами. Концентрації цих речовин вказана в табл. 2.7.

Необхідно визначити сумарний показник забруднення ґрунтів та категорію небезпечності ґрунту.

Таблиця 2.7

Вихідні дані

Варіант	Хімічний інгредієнт	Вміст хімічного елементу в пробі ґрунту, , мг/кг	Варіант	Хімічний інгредієнт	Вміст хімічного елементу в пробі ґрунту, , мг/кг
	Кобальт			Свинець
Миш’як		АКД**
Нітрати		Ртуть	2,5
Суперфосфат		Сірководень	0,7
	Мідь			Ксилоли	0,5
Ізопропилбензол		Миш’як
Ванадій		ПАР***	0,1
Бензол	0,6	Цинк
	Нітрати			Стирол	0,6
ПАР***	0,4	Нітрати
Фториди		РКД*
Нікель		Суперфосфат
	Толуол	0,8		Сірководень	0,85
Хром	6,5	ПАР***	0,6
АКД**		Нікель	5,5
Мідь	9,5	Ізопропилбензол	5,5
	Ксилоли	0,15		Бензол	0,9
Бензол	1,2	Суперфосфат
Кобальт		Ванадій
РКД*		Свинець
	Бензол	1,8		Фториди
ПАР***	1,3	РКД*
Миш’як		Нікель
Нітрати		Стирол	0,8
	Стирол	0,9		Суперфосфат
Свинець		Цинк
Хром		АКД**
Сірководень	1,5	Фториди
	Цинк			Мідь
Ізопропилбензол	4,3	АКД**
АКД**		Ртуть	2,1
Хром	8,5	Толуол	0,7
	Суперфосфат			Кобальт
Бензол	2,3	Свинець
Мідь	11,5	Ксилоли	0,8
ПАР***	1,4	Бензол	1,6
	Нікель			Миш’як
Ванадій		Цинк
Толуол	0,75	Фториди
Сірководень	0,2	Хром

Продовження табл. 2.7

Варіант	Хімічний інгредієнт	Вміст хімічного елементу в пробі ґрунту, , мг/кг	Варіант	Хімічний інгредієнт	Вміст хімічного елементу в пробі ґрунту, , мг/кг
	Хром			Кобальт	9,7
Суперфосфат		Сірководень	1,5
Ванадій		Толуол	0,9
Стирол	1,4	Ртуть	2,3
	АКД**			Цинк
Кобальт	8,5	Бензол	1,7
Толуол	1,3	Фториди	11,5
Цинк		Нітрати
	Суперфосфат			Ізопропилбензол	0,3
Ртуть		Ксилоли	0,9
РКД*		Ванадій
Ізопропилбензол	0,7	ПАР***
	Фториди	10,5		Сірководень	0,9
Миш’як		Кобальт	12,3
Ртуть		Свинець
Мідь		РКД*
	Нікель			Нікель	3,5
Свинець		Хром	9,5
ПАР***	2,4	АКД**
Нітрати		Миш’як

Примітка: *РКД – рідкі комплексні добрива з додаванням марганцю;

**АКД – азотно-калійні добрива;

*** ПАР – поверхнево активні речовини.

Практичне заняття № 3