Про тваринний світ 10 page

Усі води (водні об'єкти) на території України є національним
надбанням народу України, однією з природних основ його
економічного розвитку і соціального добробуту.

Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і
рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними
об'єктами.

В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне
середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання
матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання
особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх
використання та екологічно спрямованого захисту.

Водний кодекс, в комплексі з заходами організаційного,
правового, економічного і виховного впливу, сприятиме формуванню
водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки
населення України, а також більш ефективному, науково
обгрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднення,
засмічення та вичерпання.

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Кодексі вживаються такі терміни:

басейн водозбірний - частина земної поверхні і товщі грунтів,
з яких відбувається стік води у водотік або водойму;

б'єф - ділянка річки, що розташована вище або нижче
водопідпірної споруди (греблі);

болото - надмірно зволожена земельна ділянка із застояним
водним режимом і специфічним рослинним покривом;

використання води - процес вилучення води для використання у
виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних
потреб населення, а також без її вилучення для потреб
гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та
інших потреб;

вода дренажна - вода, яка профільтрувалася з певної території
та відводиться за допомогою дренажної системи з метою пониження
рівня грунтових вод;

вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних
споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його
природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної
води;

вода лляльна (підсланева) - вода з домішками (переважно
нафтопродуктів), зібрана в колодязях - ллялах машинних відділень
судна;

вода стічна - вода, що утворилася в процесі
господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної,
кар'єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої
території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних
опадів;

вода супутньо-пластова - вода, що піднімається на поверхню
разом з нафтою і газом під час їх видобування;

води - усі води (поверхневі, підземні, морські), що входять
до складу природних ланок кругообігу води;

води підземні - води, що знаходяться нижче рівня земної
поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в
усіх фізичних станах;

води поверхневі - води різних водних об'єктів, що знаходяться
на земній поверхні;

водний об'єкт - природний або створений штучно елемент
довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро,
водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт);

водні ресурси - обсяги поверхневих, підземних і морських вод
відповідної території;

водність - характеристика величини річкового стоку за певний
проміжок часу відносно його середньої багаторічної величини;

водогосподарський баланс - співвідношення між наявними для
використання водними ресурсами на даній території і потребами в
них для розвитку економіки на різних рівнях;

водозабір - споруда або пристрій для забору води з водного
об'єкта;

водойма - безстічний або із сповільненим стоком поверхневий
водний об'єкт;

водокористування - використання вод (водних об'єктів) для
задоволення потреб населення, промисловості, сільського
господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи
право на забір води, скидання стічних вод та інші види
використання вод (водних об'єктів);

водоносний горизонт - однорідна пластова товща гірських
порід, де постійно знаходяться води;

водосховище - штучна водойма місткістю більше 1 млн. кубічних
метрів, збудована для створення запасу води та регулювання її
стоку;

гранично допустима концентрація (гдк) речовини у воді -
встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода
вважається непридатною для конкретних цілей водокористування;

гранично допустимий скид (гдс) речовини - маса речовини у
зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за
встановленим режимом даного пункту водного об'єкта за одиницю
часу;

забір води - вилучення води з водного об'єкта для
використання за допомогою технічних пристроїв або без них;

забруднення вод - надходження до водних об'єктів забруднюючих
речовин;

забруднююча речовина - речовина, яка привноситься у водний
об'єкт в результаті господарської діяльності людини;

заплавні землі - прибережна територія, що може бути затоплена
чи підтоплена під час повені (паводка);

засмічення вод - привнесення у водні об'єкти сторонніх
предметів і матеріалів, що шкідливо впливають на стан вод;

зона санітарної охорони - територія і акваторія, де
запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою
запобігання погіршення якості води джерел централізованого
господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення
охорони водопровідних споруд;

ліміт використання води - граничний обсяг використання води,
який встановлюється дозволом на спеціальне водокористування;

ліміт забору води - граничний обсяг забору води з водних
об'єктів, який встановлюється в дозволі на спеціальне
водокористування;

ліміт скиду забруднюючих речовин - граничний обсяг скиду
забруднюючих речовин у поверхневі водні об'єкти, який
встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування;

маловоддя - період (фаза) гідрологічного режиму водного
об'єкта, при якому спостерігається зменшення його водності,
внаслідок чого погіршуються умови забезпечення потреб у водних
ресурсах;

межень (меженний період) - період річного циклу, протягом
якого спостерігається низька водність;

моніторинг вод - система спостережень, збирання, обробки,
збереження та аналізу інформації про стан водних об'єктів,
прогнозування його змін та розробки науково обгрунтованих
рекомендацій для прийняття відповідних рішень;

озеро - природна западина суші, заповнена прісними або
солоними водами;

прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони
відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій
встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на
решті території водоохоронної зони;

рибництво - штучне розведення і відтворення риби та інших
водних живих ресурсів;

рибогосподарський водний об'єкт - водний об'єкт (його
частина), що використовується для рибогосподарських цілей;

ставок - штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн.
кубічних метрів;

схема використання і охорони води та відтворення водних
ресурсів - передпроектний документ, що визначає основні
водогосподарські та інші заходи, які підлягають здійсненню для
задоволення перспективних потреб у воді населення і галузей
економіки, а також для охорони вод або запобігання їх шкідливим
діям;

уріз води - межа води на березі водного об'єкта (берегова
лінія);

якість води - характеристика складу і властивостей води, яка
визначає її придатність для конкретних цілей використання.

{ Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1990-III
(1990-14) від 21.09.2000 }

Стаття 2. Водне законодавство України

Завданням водного законодавства є регулювання правових
відносин з метою забезпечення збереження, науково обгрунтованого,
раціонального використання вод для потреб населення і галузей
економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від
забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям
вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів,
а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян
на водокористування.

Водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом
України "Про охорону навколишнього природного середовища"
(1264-12) та іншими актами законодавства.

Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо
використання та охорони рослинного і тваринного світу, територій
та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря,
виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу
України, що виникають під час користування водними об'єктами,
регулюються відповідним законодавством України.

Стаття 3. Водний фонд України

Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її
водний фонд.

До водного фонду України належать:

1) поверхневі води:

природні водойми (озера);

водотоки (річки, струмки);

штучні водойми (водосховища, ставки) і канали;

інші водні об'єкти;

2) підземні води та джерела;

3) внутрішні морські води та територіальне море.

Стаття 4. Землі водного фонду

До земель водного фонду належать землі, зайняті:

морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами,
болотами, а також островами;

прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо
водойм;

гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та
каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

береговими смугами водних шляхів.

Стаття 5. Водні об'єкти загальнодержавного і місцевого
значення

До водних об'єктів загальнодержавного значення належать:

1) внутрішні морські води та територіальне море;

2) підземні води, які є джерелом централізованого
водопостачання;

3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що
знаходяться і використовуються на території більш як однієї
області, а також їх притоки всіх порядків;

4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду
загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії
лікувальних.

До водних об'єктів місцевого значення належать:

1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах
однієї області і які не віднесені до водних об'єктів
загальнодержавного значення;

2) підземні води, які не можуть бути джерелом
централізованого водопостачання.

Стаття 6. Власність на води (водні об'єкти)

Води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і
надаються тільки у користування.

Народ України здійснює право власності на води (водні
об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної
Республіки Крим і місцеві Ради.

Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними
об'єктами) можуть надаватися відповідним органам державної
виконавчої влади.

Стаття 7. Компетенція Верховної Ради України в галузі
регулювання водних відносин

До відання Верховної Ради України в галузі регулювання водних
відносин належить:

1) законодавче регулювання водних відносин та визначення
основних напрямів державної політики в цій галузі;

2) розпорядження водним фондом України;

3) затвердження загальнодержавних, міждержавних програм
використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

4) встановлення правового режиму використання і охорони вод
та відтворення водних ресурсів у зонах надзвичайних екологічних
ситуацій;

5) регулювання розподілу зборів за спеціальне
водокористування;

6) визначення повноважень місцевих Рад і органів державної
виконавчої влади щодо використання і охорони вод та відтворення
водних ресурсів;

7) вирішення інших питань у галузі законодавчого регулювання
водних відносин.

{ Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1990-III
(1990-14) від 21.09.2000, N 3421-IV (3421-15) від 09.02.2006 }

Стаття 8. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки
Крим, обласних, Київської та Севастопольської
міських Рад у галузі регулювання водних відносин

До відання Верховної Ради Автономної Республіки Крим,
обласних, Київської та Севастопольської міських Рад у галузі
регулювання водних відносин на їх території належить:

1) забезпечення реалізації державної політики у галузі
використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

2) розпорядження водними об'єктами місцевого значення;

3) погодження державних, цільових, міждержавних та
регіональних програм використання і охорони вод та відтворення
водних ресурсів, участь у їх реалізації;

4) розробка, затвердження та реалізація місцевих програм
використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

5) видача дозволів на спеціальне водокористування з водних
об'єктів місцевого значення;

6) визначення у встановленому порядку нормативів і розмірів
зборів за спеціальне водокористування з водних об'єктів місцевого
значення;

7) погодження розміщення підприємств та інших об'єктів,
діяльність яких пов'язана з використанням водних ресурсів і може
негативно впливати на їх стан;

8) координація діяльності районних і міських (міст обласного
підпорядкування) Рад у питаннях використання і охорони вод та
відтворення водних ресурсів;

9) затвердження проектів зон санітарної охорони
господарсько-питних водозаборів;

10) прийняття у встановленому порядку рішень про віднесення
водних об'єктів місцевого значення до об'єктів
природно-заповідного фонду чи до відповідних категорій особливої
охорони;

11) встановлення правил користування маломірними суднами на
водних об'єктах;

12) встановлення в разі потреби більш суворих, ніж у цілому
на території України, нормативів якості води у водних об'єктах
місцевого значення;

13) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності
підприємств, установ і організацій в разі порушення ними вимог
водного законодавства в межах своєї компетенції;

14) організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків
аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою
дією, залучення до цієї роботи підприємств, установ і організацій
в порядку, передбаченому законодавством;

15) прийняття за погодженням з державними органами охорони
здоров'я та охорони навколишнього природного середовища під час
аварійних ситуацій рішень про скидання стічних вод з накопичувачів
у водні об'єкти, якщо це не призведе до перевищення нормативів
екологічної безпеки водокористування;

16) організація інформування населення про стан водних
об'єктів, його зміну та про проведення водоохоронних заходів;

17) здійснення контролю за використанням і охороною вод та
відтворенням водних ресурсів;

18) вирішення інших питань у галузі регулювання водних
відносин у межах своєї компетенції.

{ Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1990-III
(1990-14) від 21.09.2000, N 3421-IV (3421-15) від 09.02.2006,
N 997-V (997-16) від 27.04.2007 }

Стаття 9. Компетенція районних Рад у галузі регулювання
водних відносин

До відання районних Рад у галузі регулювання водних відносин
на їх території належить:

1) координація роботи сільських, селищних, міських (міст
районного підпорядкування) Рад під час проведення ними
міжтериторіальних водогосподарських і водоохоронних заходів та
подання їм відповідної методичної допомоги;

2) погодження розміщення підприємств, будівель, споруд та
інших об'єктів, діяльність яких пов'язана з використанням водних
об'єктів місцевого значення і може завдати їм шкоди;

3) організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків
аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою
дією, залучення у встановленому порядку до цієї роботи
підприємств, установ і організацій;

4) організація роботи по винесенню в натуру та влаштуванню
прибережних захисних смуг вздовж річок, морів та навколо водойм;

5) внесення у встановленому порядку пропозицій щодо
оголошення водних об'єктів об'єктами природно-заповідного фонду до
Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних Рад;

6) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності
підприємств та інших об'єктів у разі порушення ними вимог водного
законодавства в межах своєї компетенції;

7) встановлення правил загального водокористування в порядку,
визначеному статтею 47 цього Кодексу;

8) здійснення контролю за використанням і охороною вод та
відтворенням водних ресурсів;

9) організація інформування населення про стан водних
об'єктів, про надзвичайні екологічні ситуації, які можуть
негативно вплинути на здоров'я людей, та про заходи, що вживаються
для поліпшення стану вод;

10) вирішення інших питань у галузі регулювання водних
відносин у межах своєї компетенції.

{ Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 997-V
(997-16) від 27.04.2007 }

Стаття 10. Компетенція сільських, селищних, міських та
районних у містах Рад у галузі регулювання водних
відносин

До відання сільських, селищних, міських та районних у містах
Рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить:

1) здійснення заходів щодо раціонального використання і
охорони вод та відтворення водних ресурсів;

2) контроль за використанням і охороною вод та відтворенням
водних ресурсів;

3) встановлення правил загального користування водними
об'єктами в порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу;

4) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності
підприємств та інших об'єктів в разі порушення ними вимог водного
законодавства в межах своєї компетенції;

5) організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків
аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою
дією, залучення у встановленому порядку до цієї роботи
підприємств, установ і організацій;

6) організація інформування населення про стан водних
об'єктів, а також про надзвичайні екологічні ситуації, які можуть
негативно вплинути на здоров'я людей, та про заходи, що вживаються
для поліпшення стану вод;

7) вирішення інших питань у галузі регулювання водних
відносин у межах своєї компетенції.

{ Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 997-V
(997-16) від 27.04.2007 }

Стаття 11. Участь громадян та їх об'єднань, інших громадських
формувань у здійсненні заходів щодо використання
і охорони вод та відтворення водних ресурсів

Громадяни та їх об'єднання, інші громадські формування у
встановленому порядку мають право:

1) брати участь у розгляді місцевими Радами та іншими
державними органами питань, пов'язаних з використанням і охороною
вод та відтворенням водних ресурсів;

2) за погодженням з місцевими Радами та іншими державними
органами виконувати роботи по використанню і охороні вод та
відтворенню водних ресурсів за власні кошти та за добровільною
участю членів об'єднань громадян;

3) брати участь у проведенні спеціально уповноваженими
державними органами управління у галузі використання і охорони вод
та відтворення водних ресурсів перевірок виконання
водокористувачами водоохоронних правил і заходів та вносити
пропозиції з цих питань;

4) проводити громадську екологічну експертизу, обнародувати
її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати
рішення щодо розміщення, проектування та будівництва нових і
реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів,
пов'язаних з використанням вод, у порядку, що визначається
законодавством;

5) здійснювати громадський контроль за використанням і
охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

6) одержувати у встановленому порядку інформацію про стан
водних об'єктів, джерела забруднення та використання вод, про
плани і заходи щодо використання і охорони вод та відтворення
водних ресурсів;

7) подавати до суду позови про відшкодування збитків,
заподіяних державі і громадянам внаслідок забруднення, засмічення
та вичерпання вод;

8) здійснювати інші функції щодо використання і охорони вод
та відтворення водних ресурсів відповідно до законодавства.

Розділ II. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ
ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ
РЕСУРСІВ

Date: 2015-09-02; view: 385; Нарушение авторских прав