Принципи культуровідповідності

1. Принцип культуровідповідності говорить про необхідність вести педагогічний процес відповідно до культури того суспільства, країни, виробництва, напрямків діяльності, до яких причетна людина.

Культуровідповідне навчання й виховання націлені на збереження й примноження матеріальних і духовних цінностей народу. В педагогічному процесі в якості розпредмеченої культури виступає соціальний досвід, передача й засвоєння якого є квінтесенцією зв'язку поколінь. Він містить у собі сукупність:

· культурологічних знань;

· умінь і навичок відтворювати соціокультурний шар існування;

· володіння способами створення нових культурних цінностей;

· досвід емоційно-ціннісних відносин до культури та її складових.

Відповідно до принципу гуманізації педагогічного процесу, його метою є задоволення потреб дитини. Результатом цього є формування культури кожної особистості та суспільства в цілому (моральної, естетичної, інтелектуальної, фізичної, трудової, екологічної тощо) як інтегративного людського утворення. Саме на це потрібно спрямувати педагогічні зусилля сьогодення.

2. Принцип народності як відображення культури народу в педагогічному процесі ґрунтується на єдності загальнолюдського і національного. Він включає в себе:

· національну спрямованість педагогічного процесу,

· формування національної самосвідомості й менталітету,

· виховання патріотичних почуттів до рідної землі та народу,

· прищеплення поважного ставлення до культури, національної спадщини, народних звичаїв, національно-етнічної обрядовості всіх народів, що живуть в Україні.

Принцип народності реалізує органічний зв'язок педагогічного процесу з історією народу, його мовою, культурними традиціями, з народним мистецтвом, ремеслами та промислами.

З огляду на національно-етнічну різноманітність українського народу, в педагогічному процесі важливо сформувати культуру міжнаціонального спілкування; виховати толерантне ставлення до культурних традицій і цінностей інших народів; забезпечити гармонійне поєднання національних культур, не допускаючи розвитку однієї за рахунок інших.

Усе це знаходить своє відображення як у традиційних загальноосвітніх предметах сучасної школи (мова, література, історія, географія), так і в нововведених (культурологія, народознавство тощо). Особливе місце культурологічні предмети займають у шкільному компоненті змісту освіти.

3. Принцип інтеркультурності педагогічного процесу наголошує на інтегрованості національної культури в контекст загальнодержавних, європейських і світових цінностей, у загальнолюдську культуру. Реалізація цього принципу вимагає забезпечення умов для формування особистості, відкритої для всіх культур, що не протиставляє свою національну культуру скарбниці світових цінностей і здатна вести взаємне культурне збагачення як на особистісному, так і на державному рівнях. Забезпеченню принципу інтеркультурності педагогічного процесу в сучасній школі служать як обов'язкові до вивчення предмети ( зарубіжна література, всесвітня історія, іноземні мови), так і предмети культурологічного циклу, що викладаються з метою поглибленого, профільного та факультативного вивчення предметів за вибором школярів. Цьому сприяють різнобічні культурні зв'язки між країнами, регіонами, містами й побудована відповідним чином система виховної роботи школи.