Успадкування кількісних ознак

Висота рослин ознака, яка складається з довжини соломини і довжини колоса. Ріст стебла триває від періоду кущення до створення зернівок, тому умови вирощування сильно модифікують цю ознаку.

Багато дослідників вважають, що висота рослин в значній мірі залежить від тривалості окремих фаз розвитку. Моносомний аналіз вивчення успадкування висоти рослин ускладнюється тим, що відсутність однієї із хромосом може привести до значного зниження висоти рослин. Встановлено, що короткостебловість є дією вкорочення міжвузлів, а не зменшення їх кількості. Більшість вчених вважає, що вкорочення стебла проходить за рахунок трьох верхніх міжвузлів. Аналіз довжини окремих міжвузлів показав, що на їх довжину впливають гени багатьох хромосом. При цьому гени окремих хромосом одночасно впливають на декілька міжвузлів, збільшуючи одні і зменшуючи інші.

В останні роки описано 10 генів (Rht1...Rht10) рецесивні або домінантні алелі яких обумовлюють короткостебловість у пшениці.

Рецесивні_алелі_генів Rht1 і Rht2 найбільш широко використовуються в селекції на короткостебловість і були вперше виділені у ліній Norin 10. Доведено, що перший ген знижує висоту рослин в більшій мірі, чим другий, і лінії, які несуть рецесивні алелі Rht1 були більш продуктивні і мали більш високу натуру і розмір зерна. Ген Rht1 локалізований у 4А хромосомі, а Rht2 у 4D. Відомі також інші гени цієї ознаки.

Стійкість до вилягання – обумовлена морфологічними, анатомічними і фізіологічними особливостями рослин пшениці і в значній мірі залежить від умов навколишнього середовища. При вивченні стійкості рослин до вилягання багато дослідників вказують на зв’язок цієї ознаки з розвитком анатомічних елементів стебла. Моносомний аналіз товщини склеренхіми соломини у сортів пшениці з різною стійкістю до вилягання показав, що ознака успадковується полігенно. Діаметр стебла також успадковується полігенно. Дослідники роблять висновок, що розвиток цих ознак контролюється генами із різних хромосом.

Довжина колоса - один із важливих органів рослини в якому формується урожай зерна. За даними Ліптона доля колоса у створенні урожаю зерна складає 25 %. Вордлав встановив, що 80 % сухих речовин зерна формується колосковими лусками.

Довжина колоса добре успадковується і висловлюються думки різних вчених про ефективність доборів за цим показником у ранніх поколіннях. Генетичні дослідження свідчать, що довжина колоса успадковується полігенно.

Аналіз кількості колосків у колосі на основі діалельних_схрещувань (усі можливі комбінації схрещування), показав, що ця ознака добре успадковується і вона обумовлена адитивною дією генів.

Кількість зерен в колосі – згідно даних моносомного аналізу детермінується генами багатьох хромосом.

Довжина колоса, кількість колосків і зерен в колосі в значній мірі залежать від генів, які визначають реакцію рослин до фотоперіоду і тип життя. Гени, які контролюють чутливість до фотоперіоду, знижують озерненість колоса, а гени які подавлюють чутливість до фотоперіоду, підвищують озерненість колоса.

Вивчення успадкування маси зерна з колоса за допомогою моносомного аналізу показало полігенний характер успадкування цієї ознаки. Моносомія в більшості випадків призводить до зниження маси зерна в колосі.

Маса 1000 зерен має високу успадковуваність. Моносомний аналіз, проведений багатьма дослідниками, у різних сортів, показав, що на цю ознаку впливають гени багатьох хромосом, дія їх в значній мірі залежить від сортових особливостей.

Із елементів структури урожайності найбільш низьку успадкованість має продуктивна кущистість, більш високу кількість зерен в колосі і найвищу (близько 50 %) маса 1000 зерен. Високими коефіцієнтами успадкованості володіють ознаки якості зерна: вміст білку в зерні якість клейковини, об'ємний вихід хліба.

Важливе значення для селекції мають гени способу життя і чутливості до фотоперіоду. Для генотипу властивий озимий спосіб життя, якщо всі 4 локуси Vrn1 – Vrn4 представлені рецесивними гомозиготами. Яровий спосіб життя обумовлений хоча б одним домінантним алелем.

Чим більше рецесивних алелей, тим більш пізньостиглий сорт.

Для вирішення проблеми гібридної пшениці важливу роль відіграють гени, які відновлюють чоловічу фертильність, яку викликають фактори цитоплазматичної чоловічої стерильності. Відомо 5 таких генів: Rf1-Rf5. У пшениці також відкриті гени чоловічої стерильності.