Білет 27

27.1. Поняття та сутність Е права, його предмети. ЕП – це система правових норм, які регулюють відносини, що складаються у сфері взаємодії суспільства і природи з метою раціонального природокористування, збереження, відтворення та покращення стану, становлення і розвиток Е права. Особливість ЕП: НПС, забезпечення екологічної безпеки. Механізм формування ЕП являє собою сукупність історичних, соціальних, екологічних, правових та інших передумов і факторів, спрямованих на виникнення становлення і розвиток Е праваОсобливість Е права: 1) охоплює земельне, лісове, водне, гірниче, фауністичне, флористичне та інше з-во; 2) у структурі Е права виділяються декілька еколого-правових правове забезпечення екологічної безпеки; 3) комплексна галузь права, яка є сукупністю різних за юридичною природою норм, що регулюють органічний за змістом комплекс екологічних суспільних відносин. Предметом ЕП є Е правовідносини, які мають відповідні суб’єкти і об’єкти, підставою їх виникнення є юрид. факти.

27.2 Загальна характеристика “Червоної книги Укр.”.(ЧКУ). ЧКУ — анотований та ілюстрований перелік рідкісних видів та підвидів, що знаходяться під загрозою зникнення на території Укр., і підлягають охороні; основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних, і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання. До ЧКУ заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території Укр., в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виняткової (морської) економічної зони. Організація збереження видів тварин і рослин, занесених до ЧКУ, поліпшення середовища їх перебування чи зростання, створення належних умов для розмноження у природних умовах, розведення та розселення покладається в межах їх компетенції на Кабінет Міністрів Укр., Ради народних депутатів, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування, Міністерство охорони НПС Укр. та інші державні органи, на які з-вом Укр. та АРК покладено здійснення функцій у цій сфері.

27.3 Види право водокористування та їх загальна характеристика. Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об’єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

З метою охорони життя і здоров’я громадян, охорони НПС та з інших передбачених з-вом підстав районні і міські Ради за поданням державних органів охорони НПС, водного господарства, санітарного нагляду та інших спеціально уповноважених державних органів встановлюють місця, де забороняється купання, плавання на човнах, забір води для питних або побутових потреб, водопій тварин, а також за певних підстав визначають інші умови, що обмежують загальне водокористування на водних об’єктах, розташованих на їх території. Місцеві Ради зобов’язані повідомляти населення про встановлені ними правила, що обмежують загальне водокористування.