Білет №15

15.1. Правовий режим заказників. Заказники організовуються без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їх власників або користувачів. На території заказника обмеж. або забороняється використан. природних об’єктів та діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Господар., наукова та інша діял. щодо використ. природних об’єктів заказника, яка не суперечить його цілям і завданням, проводиться з дотриманням загальних вимог охорони НПС. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та ін. природних об’єктів, оголошених пам’ятками природи або за-повідними урочищами, беруть на себе зобов’язання щодо забезпеч. режиму їх використання, охорони та збереження. Оголошення пам’яток природи та заповідних урочищ також проводиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природ-них об’єктів у власників або користувачів. На цих територіях забо-роняється будь-яка діял., що загрожує збереженню або призво-дить до деградації чи зміни первинного їх стану. На території заповідних урочищ забороняється будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, вклю-чених до їх складу, відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів, оголошених пам’ятками природи або заповідними урочищами, беруть на себе зобов’язання щодо забезпечення режиму їх використання, збереж. та охорони.

15.2. Поняття та сутність правової охорони навколишнього природнього середовища. Найважливішими принципами природокористування є його цільовий характер, плановість і тривалість, ліцензуван­ня, врахування надзвичайного значення у житті суспільства тощо. При цьому виділяють такі групи природокористу­вання, як право загального і спеціального використання землі, вод, лісів, надр, тваринного світу та інших природних ресурсів. Суб’єктами права загального користування при­родними ресурсами можуть бути, згідно з ЗУ Укр. «Про охорону НПС», усі громадяни для задоволення найрізноманітніших потреб і інтересів. Воно здійснюється громадянами безкоштовно і безліцензійно, тобто для цього не потрібен відповідний дозвіл уповноважених органів і осіб. Загальним є, наприк­лад, використання парків, скверів, водойм, лісів, збір дико­рослих ягід, грибів, горіхів і т. ін. Контроль у сфері природовикористання і охорони НПС здійснюється шляхом перевірки, нагляду, обстеження, інвентаризації та експер­тиз. Він може здійснюватись як уповноваженими держав­ними органами, так і громадськими формуваннями. Дер­жавний контроль покладається на Ради народних депу­татів, державні адміністрації та Міністерство охорони НПС і його органи на місцях.

15.3. Правовий режим національних природних парків. Національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення.
Перед ними стоять такі основні завдання: • збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та обєктів; • створення умов для організованного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об’ єктів;
• проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишньго природного середовища та ефективного використання природних ресурсів; • проведення екологічної освітньо-виховної роботи. Правова охорона національних природних парків включає систему природоохоронних заходів та засобів: зонування території національного природного парку; встановлення і застосування юрид. в-ті; економічне стимулювання охорони національних природних парків; екологічну просвіту; здійснення Е контролю за додержанням правового режиму національних природних парків тощо.