Покриви тіла

Представники цього класу мають три основні елементи покривів тіла: кутикулу, гіподерму і базальну мембрану. Кутикула утворює зовнішній скелет, що вкриває все тіло. Вона має поверхневий дуже тонкий шар – епікутикулу та внутрішній товстий – прокутикулу. Епікутикула під світловий світловим мікроскопом має вигляд напівпрозорої поверхневої лінії, проте вона неоднорідна й складається із п’яти шарів, що різняться за хімічним складом. Найглибший шар епікутикули – протеїновий, над ним послідовно один на одному лежать шари твердого кутикуліну, восковий шар із гідрофобних ліпідних сполук і тонкий цементний. Останній утворює лакове покриття кутикули. Характерна особливісь епікутикули – відсутність у її складі хітину. Прокутикула утворена двома шарами: м’якою безбарвною ендокутикулою, що прилягає до гіподермии, й твердою, забарвленою пігментами екзокутикулою. Ендокутикула містить полімерні молекули хітину, зв’язаного з білками. Вони лежать шарами, складеними з найтонших пластинок, причому їхній напрямок у кожному з шарів змінюється, що робить ендокутикулу еластичною й водночас міцною. Екзокутикула не має пластинчастої будови [49].

Всю прокутикулу знизу доверху пронизують вертикальні порові канальці, всередині яких проходять тоненькі відростки гіподермальних клітин. Завдяки поровим канальцям відбуваються зв’язок гіподерми з кутикулою й утворення епікутикули під час линянь. Гіподерма складається з одного шару призматичних клітин, між якими трапляються залозисті клітини, що утворюють одноклітинні або багатоклітинні шкірні залози, а також спеціалізовані клітини, які утворюють волоски та сенсили. Від порожнини тіла гіподерму відділяє базальна мембрана, яка не має клітинної будови. У жуків розрізняють структурне й пігментне забарвлення. Структурне забарвлення пов’язане з деякими специфічними особливостями поверхневої структури кутикули – мікроскопічними реберцями, пластинками, лусочками тощо, які створюють ефекти інтерференції, дифракції та дисперсії світла. Це металево блискучі та переливчасті забарвлення деяких жуків, особливо у тропічних видів. Пігментне забарвлення зумовлене пігментами, які найчастіше містяться в екзокутикулі, рідше – в клітинах гіподерми чи жирового тіла. В багатьох жуків спостерігається поєднання структурного та пігментного забарвлення. Найбільш поширеними пігментами жуків є меланіни – дають темно–коричневе, коричнево–червоне або чорне забарвлення. А також каротиноїди – жовте, жовтогаряче, червоне забарвлення; флавоноїди – жовтого, білого, червоного та коричневого кольорів [43].

Date: 2015-09-02; view: 451; Нарушение авторских прав