Геноми майже всіх відомих РНК-вмісних вірусів – це лінійні молекули, які можна розділити на 3 групи

1 група – одноланцюгові геноми, позитивної полярності (нуклеотидна послідовність відповідає мРНК). Одноланцюговий (+РНК) геном властивий фагу Q_b, вірусам тютюнової мозаїки, поліомієліту, кліщового енцефаліту. Такі геноми кодують також РНК-залежну РНК-полімеразу (репліказу), яка насамперед синтезується у клітині і здатна синтезувати РНК без участі ДНК. З її участю синтезується (–) ланцюг РНК, а потім за наявності особливого білка (“господарського фактора”) репліказа здійснює синтез (+) ланцюга РНК, який присутній у віріоні. Спрощена схема процесу, де в рамці форма нуклеїнової кислоти, присутньої у віріоні:

(+)РНК (-)РНК

2 група – одноланцюгові геноми з негативною полярністю (–)РНК (комплементарні мРНК). До таких відносяться вірус грипу, кору, сказу, жовтої карликовості картоплі та ін. У віріоні таких вірусів уже присутня РНК-залежна РНК-полімераза, яка здійснює процес:

(–)РНК (+)РНК

Інфекційний процес починається з того, що вірусний фермент копіює геном з утворенням (+) ланцюга РНК, який є матрицею для синтезу вірусних білків і РНК-залежної РНК-полімерази також, яка входить до складу утворених віріонів.

Третю групу складають дволанцюгові геноми (±) РНК–геноми. Всі відомі такі геноми сегментовані (реовіруси), тобто складаються із декількох різних молекул. Їх розмноження схоже з попереднім варіантом. РНК-залежна РНК-полімераза забезпечує синтез молекул (+)РНК, які у свою чергу забезпечують синтез вірусних білків на рибосомах клітини і слугують матрицею для синтезу нових (-) РНК-ланцюгів вірусною РНК-полімеразою.

(+)РНК

(±)РНК

(-)РНК

Ланцюги (+) і (-) РНК комплексуються, утворюючи дволанцюговий геном, який пакується в білкову оболонку.

РНК-вмісні віруси (РНК®ДНК®РНК)

Цикл реплікації геному цих вірусів можна розділити на дві основні реакції: синтез ДНК на матриці РНК і синтез РНК на матриці ДНК. До складу геному вірусу може входити як одно ланцюгова (+)РНК (ретровіруси) так і ДНК (ретроїдні віруси). До цієї групи належить ВІЛ, деякі збудники злоякісних утворень (вірус саркоми Рауса (птахів), вірус лейкозу мишей).

У вірусному геномі закодований особливий фермент – зворотна транскриптаза (ревертаза), який володіє властивостями як РНК-залежної, так і ДНК-залежної ДНК-полімерази. Потрапляючи у клітину разом з вірусною РНК, фермент забезпечує синтез її ДНК-копії спочатку у формі (-) ДНК, а потім дволанцюгової (±) ДНК:

(–) ДНК

(+) РНК

(±) ДНК

Вірусний геном у формі нормального дуплекса ДНК (провірусна ДНК) вбудовується у хромосому клітини і реплікується разом з ДНК господаря при діленні. Для утворення нових ретровірусних частин провірусні гени (гени віруса у хромосомах господаря) транскрибуються в ядрі клітини транскрипційним апаратом у (+) РНК-транскрипти. Одні з них стають геномом нового потомства, інші піддаються процесингу в мРНК і використовуються для трансляції білків, необхідних для збирання вірусних частин. Розвиток пухлин визначає один ген ретровіруса – онкоген.

Date: 2015-09-02; view: 549; Нарушение авторских прав