Пути подвоза и эвакуации

Для подвоза и эвакуации в полосе действий полка назначаются и подготавливают­ся пути подвоза и эвакуации.В качестве путей подвоза и эвакуации используются фронтальные, рокадные дороги и колонные пути, подго­товленные для движения войск.Полковые пути подвоза и эвакуации назначаются распоряжением командира полка от расположения полкового транспорта с запасами до взводов снабжения ба­тальонов. Выбираются по кратчайшим, наиболее скрытым от наблюдения противника направлениям и с учетом сложившейся обстановки, наличия и состояния дорог.

14. Організація підвозу матеріальних засобів в зоні проведення антитерористичній операції.

Пальним забезпечуються через стандартні центри забезпечення бази, склади пального.

15. Організація прийому матеріальних засобів, які доставляються повітряним транспортом.

Доставка повітрям

- десантування

- вивантаження з положення зависання

- при безпосередній посадці засобу

За актом форми 4 при десантуванні за даними пакувальних листів форми 63

16.Організація прийому матеріальних засобів.

17. Сутність і зміст управління тилом

Управління військами - це цілеспрямована діяльність командирів, штабів, начальників родів військ і служб щодо підтримання бойової готовності частин і підрозділів, підготовки їх до бою та керівництва ними при виконанні поставлених завдань.

Управління тилом - складова частина управління військами. Воно полягає у цілеспрямованій діяльності командирів, штабів, заступників командирів з тилу, начальників служб та інших посадових осіб з'єднань, частин і підрозділів щодо підтримання бойової готовності тилу, підготовки його до забезпечення частин (підрозділів) під час бойових дій та керівництва ним при виконанні поставлених завдань.

Мета управління тилом:

у мирний час - підтримання бойової готовності служб, частин та підрозділів тилу на рівні бойової готовності з'єднань, частин і підрозділів, забезпечення яких він здійснює;

з початком та під час бойових дій - зосередження основних зусиль частин і підрозділів тилу на виконанні завдань щодо своєчасного та повного забезпеченню з'єднань, частин і підрозділів. Ця мета досягається виконанням ряду завдань, які і складають зміст управління тилом.

Управління тилом включає:

безперервне добування, збір, вивчення, відображення, аналіз і оцінку даних обстановки;

прийняття рішень на тилове забезпечення частин (підрозділів);

доведення завдань до підлеглих;

планування забезпечення частин (підрозділів) під час бойових дій;

організацію та підтримання взаємодії між службами, частинами і підрозділами тилу;

організацію і проведення заходів тилу щодо підвищення (підтримання) бойової готовності частин (підрозділів) та забезпечення їх боєздатності;

організацію і проведення заходів щодо підвищення (підтримання) бойової готовності тилу та виховної роботи в тилу, його захисту, оборони і охорони; організацію системи управління тилом;

безпосереднє керівництво підготовкою тилу до виконання завдань та його діями під час бою;

організацію і здійснення контролю та інші заходи.

Стійкість і безперервність управління тилом досягаються:

знанням обстановки, що реально склалася;

правильним усвідомленням завдання, яке поставлене старшим командиром (начальником);

своєчасним прийняттям рішень та чіткою постановкою завдань підпорядкованим органам тилу;

наявністю зв'язку з частинами (підрозділами), що забезпечуються, з підпорядкованими і взаємодіючими органами тилу, з старшими начальниками, а також надійною його роботою та комплексним використанням всіх технічних засобів управління;

умілим розміщенням тилових пунктів управління, командних пунктів (пунктів управління) частин (підрозділів) тилу, своєчасним їх переміщенням під час бою, швидкою передачею, при необхідності, управління з одного пункту на інший, відновленням порушеного управління.

Оперативність управління тилом полягає:

у постійному знанні обстановки і швидкому реагуванні посадових осіб на її зміни;

у своєчасному уточненні прийнятого рішення і поставлених завдань;

в умінні заступників командирів з тилу, начальників організаційно-планових відділень, начальників служб та командирів частин (підрозділів) тилу застосовувати найбільш доцільні методи роботи і вирішувати поставленні завдання в строки, які забезпечують виконання бойових завдань частинами (підрозділами).

Прихованість управління тилом полягає в забезпеченні збереження в таємниці всіх заходів, пов'язаних з підготовкою та веденням бою, тиловим і технічним забезпеченням частин (підрозділів).

Прихованість управління тилом досягається:

обмеженням кола осіб, які допускаються до планування бойових дій і тилового забезпечення частин (підрозділів);

прихованим розміщенням і переміщенням тилових пунктів управління з'єднань і частин та командних пунктів (пунктів управління) частин і підрозділів тилу;

дотриманням правил і порядку переговорів та передач інформації технічними засобами зв'язку;

застосуванням засекречуваної апаратури зв'язку, шифруванням і кодуванням документів, використанням таблиць позивних і сигналів, переговорних таблиць і карт;

проведенням заходів маскування згідно з планом вищого штабу.

Управління тилом будується на основі:

суворого єдиноначальства;

централізації управління при наданні підлеглим ініціативи у визначенні способів виконання поставлених їм завдань;

твердості і наполегливості у проведенні прийнятих рішень та планів у життя;

оперативного і гнучкого реагування на зміни обстановки;

особистої відповідальності командирів з'єднань і частин, заступників командирів з тилу, командирів підрозділів, начальників служб, командирів частин і підрозділів тилу за рішення, що приймаються, дії підпорядкованих органів тилу та за результати виконання ними поставлених завдань.

Організаційно-технічну основу управління тилом складає система управління тилом.

Вона включає: посадових осіб і органи управління тилом, пункти управління тилом, засоби управління - зв’язок і автоматизовані комплекси управління, а також інші спеціальні засоби.

Система управління тилом повинна мати високу бойову готовність, живучість, стійкість та забезпечувати можливість як централізованого так і децентралізованого управління.

20.Порядок розробки заступника командира з тилу начальників служб з тилу,начальників служб з тилу під час планування тилового забезпечення

Робота заступника командира з тилу, організаційно-планового відділення і служб тилу при прийнятті рішення, постановці задач і плануванні тилового забезпечення військ у залежності від обстановки, характеру поставлених задач і встановлених термінів готовності до їх виконання може проводиться методами послідовної або паралельний роботи або їх поєднання (у різних ланках). Конкретний метод роботи на певний період встановлюється командиром.

Ці методи визначають організацію роботи органів управління стосовно двом і більш суміжних ланок. Метод послідовної роботи застосовується при наявності достатнього часу на підготування бою. Сутність його полягає в тому, що кожна нижча інстанція починає свою роботу з виробки рішення після ухвалення рішення і завершення планування у вищій інстанції, а підставою для початку роботи є письмовий бойовий наказ (розпорядження), а також письмовий наказ (розпорядження) по тилу. Цей метод роботи є основним при завчасної підготовці бойових дій у мирний час, коли є можливість вивчити отриману задачу, всебічне оцінити обстановку, продумати різноманітні варіанти рішень і вибрати одно найбільше раціональне рішення детально розробити плануючі документи, розробити, оформити довести до виконати бойові документи.

Велика тривалість підготовки бою визиває необхідність притягнення до роботі з виробки рішення і розробці планів суворо обмеженого кола посадових осіб.

Жорсткий ліміт часу при прийнятті рішень, постановці задач і планування бойових дій і їхньому тилового забезпеченні може затрудняти або унеможливлювати використання методу послідовної роботи.

Задача по підвищенню оперативності управління тилом досягається не тільки за рахунок впровадження комплексів і засобів автоматизації управління, але і ефективного застосування методу паралельної роботи органів управління тилом, що є основним при ухваленні рішення, постановці задач і планування тилового забезпечення в загрозливий період і в ході війни і під час бойових дій.При цьому нижчі ланки підключаються до роботи відразу після визначення старшим командиром (начальником) замислу бою на основі відданих попередніх бойових розпоряджень і попередніх розпоряджень по тилу.

При цьому методі робота організовується паралельно у всіх ланках із рішенням задач в обмежені терміни.

Послідовність зміст роботи посадових осіб і органів управління військовим тилом.

Робота заступника командира з тилу, начальника організаційно-планового відділення і начальників служб тилу при прийняті рішення, постановки задач і плануванні тилового забезпечення умовно можна розділити на два періоди:

перший - після прийняття рішення командиром;

другий - після ухвалення рішення ЗКБрТ.

ЗМІСТ першого ПЕРІОДУ РОБОТИ:

з'ясування задачі;

розрахунок часу;

орієнтування начальника організаційно-планового відділення і підлеглих начальників служб про характер майбутніх бойових дій;

оцінка обстановки;

виробку рішень на тилове забезпечення частин, узгодження рішення з начальником штабу частини і доповідь командиру на затвердження.

ЗМІСТ ДРУГОГО ПЕРІОДУ РОБОТИ:

організація постановки відповідних задач частинам (підрозділам) і органам тилу;

завершення планування тилового забезпечення відповідно до прийнятого рішення;

організація взаємодії тилу;

21 ДОКУМЕНТИ, ЩО РОЗРОБЛЯЮТЬСЯ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТИЛОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬК, ЇХ ЗМІСТ І ПОРЯДОК РОЗРОБКИ.

, При плануванні забезпечення по службах кожний начальник служби наносить необхідну інформацію на свою робочу карту і готує відповідні розрахунки.

На робочій карті звичайно відображаються:

дані про противника;

розмежувальні лінії своєї частини;

райони розміщення і порядок переміщення частин (підрозділив) служби (безпосередньо) підпорядкованих та одну ступінь нижче;

шляхи підвозу і евакуації;

органи тилу вищої інстанції, що виконують задачі в інтересах частини;

пункти управління та інша інформація в об’ємі, який необхідний для організації тилового забезпечення частини, рішення задач служби по матеріальному забезпеченню частин (підрозділів) при підготовці і в ході бойових дій.

А. По службі пального:

-забезпечення пальним (потреба і забезпеченість частини (підрозділів));

-технічного забезпечення по службі (потреба і забезпеченість технічними засобами; ремонт і евакуація технічних засобів);

-організація масової заправки пальним частини (підрозділів).

. По продовольчій службі:

забезпечення продовольством (потреба і забезпеченість частини (підрозділів);

організації харчування (тільки в частині), потреби і забезпеченості хлібом і сухарями (тільки в з'єднанні) та забезпечення водою;

технічне забезпечення по службі (потреба і забезпеченість технічними засобами; ремонт і евакуація технічних засобів).

В. По речовій службі:

забезпечення речовим майном потреба і забезпеченість частин (підрозділів)

організація заміни зараженого на особовому складі речового майна;

технічне забезпечення по службі (потреба і забезпеченість технічними засобами; ремонт і евакуація технічних засобів);

ремонту речового майна;

помивки особового складу і заміни білизни

ОСНОВНІ РОЗРАХУНКИ ПО СЛУЖБАХ ТИЛУ:

Г. По медичній службі:

можливі санітарні втрати;

лікувально-евакуаційне забезпечення (потреба і забезпеченість у силах і засобах медичної служби);

санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи;

потреба і забезпеченість медичним майном спеціального призначення;

технічне забезпечення по службі;

заходи щодо медичного захисту особового складу;

захист, оборона і охорона частин (підрозділів) медичної служби.

Д. По ветеринарній службі:

заходи щодо ветеринарного забезпечення;

потреба і забезпеченість ветеринарним майном

22.Матеріальне забезпечення мб(тб) під час наступального бою.

Організація матеріального забезпечення підрозділів мб при підготовці та у ході наступального бою включає:
-керівні документи з організації забезпечення видами матеріальних засобівпри підготовці та у ході ведення бойових дій

-розрахунок потреби та забезпеченості у матеріальних засобах і їх витрати при підготовці та у ході ведення наступального бою;

-створення запасів матеріальних засобів (джерела постачання, ешелонування, утримання);

- організацію забезпечення матеріальними засобами;

- організацію підвозу матеріальних засобів.

Потреба мб (тб) у МТЗ (П) обраховується в розрахунково-постачальних одиницях (РПО) та складається із встановлених запасів (З_в), витрат (В) і втрат (В втр) під час підготовки і в ході наступального бою: П = З_в + В + В втр. Норми витрат установлює командир бригади і оголошує їх у бойовому наказі.

Потребу мб у пальному визначає заступник командира бригади з тилу спільно з начальником служби пального

Потреба мб у речовому майні буде визначатися як сума потреб всіх його підрозділів на поповнення витрат і втрат майна. При веденні бою із застосуванням звичайних засобів ураження витрати майна за природним зносом і бойовими втратами можуть бути прийняті 2–3% від списочної чисельності особового складу.

Загальна потреба у речовому майні для підрозділу може досягати 3 – 4,5% від списочної чисельності особового складу.

Для батальйону потреба у матеріальних засобах на витрати і втрати визначається за донесеннями (доповідями) командирів рот.

Основна величина, яка визначає потребу підрозділів у матеріальних засобах – витрати, які плануються на день бою.

Витрачені або знищені противником при підготовці і в ході бою запаси матеріальних засобів повинні поповнюватись кожного дня, а по можливості – негайно.