В. Відмова від брутальної сили

В-1) введення прямої законодавчої заборони на застосування примусу, сили, спеціальних засобів та зброї до учасників мирного зібрання, навіть у тому разі, коли право зборів було обмежено судом або вони проводяться без завчасного повідомлення, та внесення відповідних змін до Закону України "Про міліцію", "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ" тощо.

Виняток щодо можливості застосування виключно примусу та сили шляхом блокування переміщення учасників зборів в напрямку учасників інших зборів має бути встановлений суто для тих випадків, коли в одному місці проходить або може проходити більше ніж одне зібрання і між учасниками різних зібрань з огляду на протилежність поглядів та вимог можливі конфлікти та сутички. При цьому примус та сила можуть застосовуватися виключно до тої сукупності учасників одних чи декількох зі зборів, від яких може походити загроза з огляду на поведінку, гасла, переважну чисельність та фізичні дані. Особам, що проводять інші збори в тому ж місці, виключно ясно і чітко оголошується у зрозумілий для них спосіб про небезпеку вільного пересування по відповідній території та рекомендується перебувати за межами роз'єднувального кордону міліції, внутрішніх військ до окремого розпорядження із застереженням про зняття міліцією, внутрішніми військами з себе відповідальності за можливі наслідки недотримання такої рекомендації, що об'єктивно знаходитимуться поза межами їх впливу;

В-2) введення прямої законодавчої заборони невибіркового застосування примусу, сили, спеціальних засобів та зброї під час проведення мирних зібрань із метою запобігання загрози життю і здоров'ю їх учасників, що означатиме можливість їх застосування виключно до осіб, які в даний конкретний момент вчиняють дії, що загрожують життю та здоров'ю, свободі та недоторканності особи, завдають значної невідновлювальної шкоди майну - суто для переривання таких дій або затримання осіб, що їх вчинили, або ж до осіб, які мають при собі зброю, засоби та знаряддя, якими може бути створена відповідна загроза.

В-3) введення прямої заборони на знаходження міліції, внутрішніх військ на території вищих навчальних закладів, зокрема, при проведенні на їх території мирних зібрань, крім випадків, передбачених договорами, укладеними між вищими навчальними закладами та підрозділами міліції, що здійснюють охорону, та спеціального запрошення міліції, внутрішніх військ вступити на територію вищого навчального закладу, викладеного у рішенні вченої ради відповідного вищого навчального закладу із розташуванням в місцях, зазначених у такому рішенні, на час до видання рішення вченої ради вищого навчального закладу про закінчення дії такого запрошення, але не більше ніж на 3 дні;

В-4) викладення названих змін з пунктів B-1-3 в окремих статтях Закону України «Про міліцію», «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ», «Про вищу освіту тощо» тощо, що визначатимуть особливості виконання покладених на відповідні формування завдань під час проведення мирних зібрань, при цьому встановити, що основним завданням відповідних підрозділів є забезпечення реалізації права мирних зібрань всіма особам, які виявили такий намір, надання їм у цьому необхідного захисту та допомоги;

В-5) введення прямої законодавчої заборони на непропорційне застосування сили, спеціальних засобів та зброї, що означає можливість їх застосування виключно в разі вчинення опору, а з моменту припинення опору або за його відсутності - лише дозвіл утримувати на місці та без руху без завдання шкоди,

В-6) встановлення принципу адекватності та симетричності застосування примусу, сили, спеціальних засобів та зброї діянням, які на даний момент вчиняє відповідна особа, та рівню опору, який вона виявляє при затриманні, зокрема, застосування спеціальних засобів та зброї виключно щодо осіб, які у відповідний час безпосередньо посягають на життя і здоров’я, свободу і недоторканість людини.

В-7) внесення змін до статей 207-208 Кримінального процесуального кодексу України, що визнавали б затримання, здійснене всупереч заборонам, викладеним у пунктах В-1-2-3 вище, незаконним;

В-8) внесення дотримання заборони і принципу, викладених у пунктах В-5-6 вище, до числа обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу (ст. 178 КПК України), визнання їх порушення однією з підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.