Б. Безпідставним заборонам та безглуздим покаранням - ні!

I. Гарантії права зібрань

Стосовно брутально попраного права на мирне зібрання, гарантованого статтею 39 Конституції, насильницького порушення інших конституційних прав і свобод, що не є вичерпними, -

ми вимагаємо:

А. Руки геть від Конституції!

А-1) визнання того, що названа норма Конституції як норма прямої дії містить достатнє і вичерпне регулювання відповідних конституційно-правових відносин і не потребує прийняття додаткового закону та інших нормативно-правових актів;

А-2) відмови від розгляду будь-яких законопроектів, що уточнювали б та/або доповнювали зміст статті 39 Конституції;

А-3) введення прямої законодавчої заборони на прийняття органами місцевого самоврядування та/або місцевими органами виконавчої влади будь-яких нормативно-правових актів, що уточнювали б та/або доповнювали зміст статті 39 Конституції, законодавче визнання всіх подібних актів, прийнятих раніше, недійсними з моменту прийняття;

Б. Безпідставним заборонам та безглуздим покаранням - ні!

Б-1) визнання того, що питання обмеження права зібрань за позовами суб'єктів владних повноважень мають бути врегульовані виключно Кодексом адміністративного судочинства України (наразі - ст. 182), який визнаватиметься відповідним законом в сенсі статті 39 Конституції та статті 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки ці питання знаходяться у виключній прерогативі суду;

Б-2) встановлення принципу розгляду таких справ, згідно з яким завданням судочинства при цьому є забезпечення реалізації права мирних зібрань всіма особам, які виявили такий намір, надання їм у цьому необхідного захисту та сприяння;

Б-3) встановлення, що належним позивачем у відповідних справах є виключно орган місцевого самоврядування, зокрема через свій виконавчий орган. У разі, якщо виконавчим органом органу місцевого самоврядування є місцевий орган виконавчої влади, належним позивачем є виключно сам орган місцевого самоврядування в особі відповідного міського, сільського, селищного голови;

Б-4) заборони обмеження права зібрань на невизначений строк та щодо невизначеного кола осіб, щодо осіб, які не брали участі в справі, чи

встановлення обмеження щодо невизначеного кола осіб лише у виняткових випадках, коли доведеною є сукупність підстав для такого обмеження із визнанням за будь-якою особою права оскарження такого рішення із негайним наданням копії такого рішення будь-якій особі, що звернеться по неї, та

встановлення обов'язку суду щодо негайного інформування суду апеляційної інстанції про прийняття такого рішення та його надіслання електронними засобами зв'язку із допущенням оскарження відповідних рішень без надання їх копій;

Б-5) встановлення обов'язку суду перевірити доказами та викласти в мотиваційній частині всі обставини, що вказують на реальну небезпеку заворушень, вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров'ю населення і правам та свободам інших людей, - із забороною посилання на припущення. При цьому в доведенню в ході судового розгляду і викладенню в мотиваційній частині постанови суду в разі обмеження права зібрання підлягають:

а) стосовно небезпеки заворушень - встановлені на підставі доказів, зокрема, наявної оперативно-розшукової інформації, приводи та підстави таких заворушень, вказівка на осіб, які можуть їх вчинити, доводи на користь того, що заворушення можуть відбутися у безпосередньому зв'язку саме з цим зібранням, походити від його учасників саме в місці його проведення зібрання і в той самий час;

б) стосовно небезпеки кримінальних правопорушень - встановлені на підставі доказів, зокрема, наявної оперативно-розшукової інформації, вказівки на те, які саме кримінальні правопорушення можуть бути вчинено і проти чиїх охоронюваних прав та інтересів, вказівка на осіб, які можуть їх вчинити, доводи на користь того, що ці кримінальні правопорушення можуть відбутися у безпосередньому зв'язку саме з цим зібранням, походити від його учасників саме в місці його проведення зібрання і в той самий час;

в) щодо загрози здоров'ю населення - встановлені на підставі доказів обставини, що вказують на реальну можливість поширення тяжких інфекційних хвороб та вірусних захворювань, що в звичайному своєму перебігу призводять до вищих порогових значень смертності або інвалідності, ніж грип та ГРІ, або в разі, якщо визначений у встановленому порядку епідемічний поріг грипу або ГРІ перевищено більше ніж на 10 відсотків - із обов'язковим залученням до участі в справі в якості третьої особи відповідного місцевого органу охорони здоров'я та наданням ним довідки про епідеміологічне становище на відповідній території;

г) щодо загрози правам і свободам інших людей - встановлені на підставі доказів обставини, що доводять реальну можливість таких порушень із обов'язковим зазначенням того, які саме, чиї конкретно і яким чином права і свободи можуть порушені. Такі особи підлягають залученню до участі в справі в якості третіх осіб, обмеження права зібрання без такого залучення не допускається. Не допускається обмеження громадянського і політичного права зібрань з цих підстав, якщо порушені можуть бути права і свободи, передбачені статтями 42-49, 53 Конституції України (соціально-економічні права). При цьому обмеження права зібрань з тих підстав, що його реалізація загрожуватиме праву зібрань, що його реалізовують інші особи, також не допускається (див. також Б-6, В-1);

Б-6) заборони обмеження права зібрань з огляду лише на те, що в тому самому місці одночасно проходить або може проходити більше ніж одне зібрання і між учасниками різних зібрань з огляду на протилежність поглядів та вимог можливі конфлікти та сутички.

В такому випадку, відмовляючи в позові з підстав рівності громадян та необхідності забезпечення реалізації права зібрань усіма ними, незалежно від поглядів та переконань, суд водночас покладає на третю особу, що виконує завдання з охорони громадського порядку, обов'язок забезпечити розмежування учасників різних зборів пропорційно їхній кількості і площі території, на якій одночасно проводяться або можуть проводитися різні зібрання, при цьому суд вправі викласти схему розташування різних зібрань відповідно до думок, висловлених учасниками процесу (див. також В-1);

Б-7) встановлення вимоги невідкладного розгляду відповідних справ в апеляційному порядку, якщо відповідну скаргу подано до визначеного часу початку проведення зібрання або протягом першої його години;

Б-8) скасування статті 185-1 Кодексу про адміністративні правопорушення, що визначає відповідальність за порушення порядку організації мітингів, зібрань, походів та демонстрацій, оскільки Конституція вимагає лише мирного характеру зборів та завчасного про них сповіщення, що не входить до поняття "організація";

Б-9) встановлення виключно адміністративної відповідальності у вигляді штрафу щодо учасників зібрань, право яких було обмежено судом, або які проводили його без завчасного повідомлення, лише у тих випадках, коли інші учасники зборів вчинили діяння, що призвели до заворушень або містять ознаки злочинів, завдали шкоди охороні здоров'я населення або порушили права та свободи інших людей - із забороною в таких випадках адміністративного затримання;