Абревіатури загальновживані та вузькоспеціальні у тексті

(граматичні форми)

питання правопису українських абревіатур ускладнено, перш за все, відсутністю однозначних правил в термінології абревіатур, недостатнім знанням того чи іншого мовного колективу їхньої семантики та правильного написання тієї чи іншої абревіатури. Певну можливість для подолання цієї проблеми представляє читання та аналіз різних текстів, переважно публіцистичних, у котрих наведена значна кількість абревіатур різного виду за змістом і за формою, або навчальних, у яких пропонують більш-менш повні дефініції.

В даному випадку вважаємо за доцільне керуватися правилами, котрі наведені в Українському правопису (див., напр., видання2008 року, с. 69 – 70), тому що вони досить ясні та зрозумілі.

Отож, абревіатури, що позначають різного виду установи, заклади, організації та утворені з частин кожного з повних слів даного скорочення, слід писати таким способом:

Ø З великої літери у випадку, якщо такі слова використовуються для позначення одиничних установ, наприклад, Рівнестандартметрологія – Рівненський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації, Євратом – Європейське співтовариство з атомної енергії, Житомирстандартметрологія – Житомирський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації та інші.

Ø З малої літери у випадку, якщо такі слова є родовими назвами, наприклад, педінститут – педагогічний інститут, біофабрика – біологічна фабрика, машзавод – машинобудівний завод, рацс – реєстрація актів цивільного стану, облвиконком – обласний виконавчий комітет та інші.

o Абревіатури, котрі утворені з початкових літер слів, тобто ініціальні скорочення, що використовуються для власних і загальних назв на позначення одиничних об'єктів, слід писати великими літерами, наприклад, АА – асоціація автомобілістів, автомобільна асоціація, АВТП – акт про витрачання товарів, БЮТ – Блок Юлії Тимошенко, РБ ООН – Рада безпеки Організації Об’єднаних Націй, ЗА – заява на акредитив, ГАЄЦМРЖ – Генеральна асамблея Європейського центру Міжнародної ради жінок, ГШ – головний штаб, генеральний штаб, ЖЄЛ – життєва ємність легень, мед., ЦЕТО – центр експлуатації і технічного обслуговування, ХДМУ – Харківський державний медичний університет, ЮВС – юстиція та внутрішні справи, СВ – Сільські вісті, газетата інші.

Вважаємо, що крім вищенаведених слід ввести ще додаткові правила правопису, про які у зазначеному джерелі не говориться:

Нижче наводимо основні з них:

o З великої літери слід писати такі абревіатури, що позначають власні або загальні назви установ, організацій тощо. Стосовно їхнього висловлювання слід зазначити, що абревіатури, котрі позначають власні назви, слід вимовляти за назвами літер, наприклад, ПТУ – Трудова Україна, партія − [пе-те-у], ВУ – Вперед, Україно! партія – [ве-у] та інші. У випадку, якщо абревіатура позначає загальну назву, вона читається не за назвами літер і вона не відмінювана, наприклад, ПТУ – професійно-технічне училище, ІБ – інвестиційний банк та інші.

o Абревіатури, у назвах яких знаходяться цифри та котрі позначають марки машин і різного виду механізми, слід писати таким чином: у випадку, якщо цифри стоять перед власне абревіатурою, то вони стоять безпосередньо перед нею, без подальших графічних знаків, наприклад; 2moro – завтра (від англійського tomorrow), 2nite – сьогодні ввечерi, (від англійського tonight), ЭСД-500-Т400- 3РК, АД-20-Т400- 1Р – позначення дизельних систем та інші. Цифри приєднуються через дефіс у випадку, якщо стоять після буквальної абревіатури, наприклад, МіГ-29, Л-39, Іл-76 − типи літаків. Але існують також абревіатури, у котрих цифра, що стоїть після буквальної абревіатури, приєднується до такої прямо, без подальших діакритичних знаків. Як приклади наведено такі абревіатури: B4 – раніше (від англійського before), GR8 – чудово, прекрасно (від англійського great), ДЭС-500- Т400 -3РК – дизельна система. З вищепредставлених прикладів ясно, що система написання абревіатур недосконала, отже, щоб правильно написати такі абревіатури, слід дивитися у словник.

o У відмінюваних абревіатур закінчення приєднується до останньої букви абревіатури без будь-якого знака та пишеться з малої літери, наприклад, у БРАНі – БРАН – бібліотека Російської академії наук, до ШХЗа – ШХЗ – Шосткінський хімічний завод, ЯЗом – ЯЗ – ядерна зброя та інші.

o Абревіатури, що утворені сполученням ініціальної абревіатури з усіченою частиною першого слова, можна написати таким способом: ЗакДУ – Закарпатський державний університет, облСЕС – обласна санітарно-епідеміологічна станція та ін. Іноді у такого типу абревіатур виникає можливість паралельного написання, наприклад, КамАЗ – Камський автомобільний завод, можливо написати також як КАМАЗ. Стосовно читання цих абревіатур, існує правило, що усічену частину треба прочитати у повній формі та ініціальну абревіатуру прочитати за буквами, тобто: [камс'кий а-зе], [закарпатс'кий де-у], [обласна ес-е-ес] та інші.

o Абревіатури, котрі утворені від складених двох або більше слів, що пишуться через дефіс, зберігають такий знак у своїй формі, наприклад, чл.-кор. – член-кореспондент, хто-н. – хто-небудь, обл.-вид. арк. – обліково-видавничний аркуш.

o Абревіатури, що позначають складені фізичні одиниці, зберігають здебільшого у своїй формі додаткові графічні знаки. Для ілюстрації наведено приклади: ц/га – центнерів з гектара, Кб/с – кілобайт за секунду, кв. м – квадратний метр. Серед цих абревіатур є і такі, котрі пишуться без подальших графічних знаків, наприклад, кВ А – кіловольт-ампер, квар – кіловар, кК – кілокельвін. Після детальнішого аналізу видно, що додаткові графічні знаки знайдено в абревіатурах, у повних назвах котрих присутній прийменник або котрі виникли з усіченої частини першого слова, до якої приєднаний графічний знак (крапка), та ініціальної абревіатури другого слова.

o Абревіатури, що утворені складанням початку та кінця одного слова, у чеській термінології їх позначають як абревіатури kostrové, зберігають у своїй формі додаткові графічні знаки, наприклад, об-ня – об'єднання, п-во – підприємство, п-ка – поліклініка, м-н – майдан, м-б – масштаб та інші.

o Абревіатури, що позначають сторони світу, пишуться таким способом: Пд. Зх. – південний захід, Пд. Сх. – південний схід; Це власне складові абревіатури, що пишуться з великої літери та з додатковими графічними знаками (крапкою). Якщо йдеться про прикметники, утворені від іменників, які називають сторони світу, то абревіатури таких пишуться з малої літери та через дефіс, наприклад, пд .-зх. – південно-західний, пд.-сх. – південно-східний, пн.-зх. – північно-західний, пн.-сх. – північно-східний.

o Деякі абревіатури мішаного або складового типів пишуться з крапкою або дефісом, як і в нескорочених назвах. Як правило, їх слід вимовляти повністю, скорочування відбувається лише у письмовій формі. До таких належать: прикметники, наприклад, меліор. – меліоративний, механіз. – механізований, т. з., т. зв. – так званий, генет. – генетичний, тат. – татарський та інші; різного виду за значенням іменники, наприклад, геодез. – геодезія, забезп. – забезпечення, займ. – займенник, іт. – італійська мова, татар. – татарська мова, заст. – заступник, д. чл. – дійсний член, д. е. н. – доктор економічних наук, д. і. н. – доктор історичних наук, д. м. н. – доктор медичних наук, д-р ф.-м. н. – доктор фізико-математичних наук, д. т. н., д-р т. н. – доктор технічних наук, ум. друк. арк. – умовний друкований аркуш та інші; прислівники, наприклад, і т. д. – і так далі, і т. інш. – і таке інше, і т. ін. – і такі інші, і т. п. – і тому подібне та інші.