Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Словники синонімів та паронімів: правила користування





Термін лексикографія (слово грецького походження утворене від Λεξικογραφία, λεξικόν – «словник» і γράφω – «пишу»), словникарство – дефінується як дисципліна прикладного мовознавства, пов'язана із створенням словників та опрацюванням їх теоретичних засад.

Так, зокрема, в енциклопедії лінгвістичних термінів лексикографія визначається як:

1) розділ мовознавства, що розробляє теоретичні принципи укладання словників;

2) збирання слів певної мови, упорядкування їх і опис різного роду словникового матеріалу;

3) сукупність словників певної мови і наукових праць з цієї галузі.

Словни́к — книга або електронне джерело, де в алфавітному чи тематичному порядку подано слова якоїсь мови (з тлумаченням, перекладом на іншу мову тощо).

Словником також називають сукупність слів, які використовуються у чиїй-небудь мові, сукупність слів певної мови. Пасивний словник — це запас слів у будь-якого носія мови, значення яких він розуміє, але сам їх не вживає.

Особливо важливими в наш час, окрім книжкових (так звані тверді копії), стають електронні словники: онлайн, програмні. Електронний документообіг, приготовуння публікацій до видання, листування, локалізація, дистанційність і ще багато іншого, зумовлюють використання електронних словників як невід'ємної складової перекладу. Інша річ, що важко віднайти якісні спеціалізовані електронні словники - вони ще відстають від своїх книжкових побратимів, але мабуть це не надовго. Так як усі інформаційні гіганти, так чи інакше ведуть роботи щодо створення власних систем перекладу та знань в галузі мов.

Ми розпочинаємо гілку котра буде стосуватись посилань на словники:

Синонімів і паронімів.

У синонімічних словниках наводяться синонімічні ряди, які складаються зі слів і словосполучень тотожних або близьких за значенням. У межах кожного синонімічного ряду подається семантична (вказується на відмінні відтінки значень) і стилістична характеристика слів, окреслюється їх сполучуваність, наводяться приклади їх уживання в контексті. Саме так побудовані академічний "Словник синонімів української мови" у 2-х томах (К., 1999—2000) і "Словарь синонимов русского языка" в 2-х томах за редакцією А.П. Євгеньєвої (М., 1970—1971). У синонімічних словниках для широкого практичного користування наводяться синонімічні ряди без ілюстрацій прикладами їх уживання.



Такими є "Короткий словник синонімів української мови" П.М. Деркача (К.,1960), "Практичний словник синонімів української мови" С. Ка-раванського(К., 1995), "Словарь синонимов русского языка" З.Є. Александрове!' (М.,1968; шосте видання вийшло в 1989 p.), "Gran diccionario de sinonimos у antonipios" (Великий словник синонімів і антонімів) іспанської мови Л.Кастро де Амато (Буенос Айрес, 1988). Ці словники теж значною мірою сприяють піднесенню мовної культури, розвивають навички стилістичної майстерності. Увага до синонімічних засобів допомагає збагачувати вираження думок і почуттів, досягати більшої точності, емоційності мовлення. У 1986 р. вийшов «Словник паронімів української мови». Словник є першою спробою в українській лексикографії опису паронімів — близьких за звучанням, але різних за значенням і написанням слів. Описано понад 1000 паронімів, які найчастіше зустрічаються в шкільних підручниках, у навчальних посібниках, науково-популярних книжках, публіцистиці, художній літературі, побутовому мовленні. Паронімія являє собою особливе лексичне явище, багатоплановість якого визначила можливість його вивчення як у функціональному, так і в нормативному аспекті. Нормативна точка зору лінгвістів на паронімію найповнішим чином представлена дослідженнями довідково-методичного характеру: «словниками труднощів», «словниками паронімів», різними дидактичними посібниками, підручниками, що включають вправи на розмежування й коректне використання паронімів, та ін.

Вітчизняну лексикографію відрізняє прагнення виділити пароніми із загального масиву «труднощів», присвятивши їм окремі «словники паронімів». Найбільше активно область паронімії почала розроблятися російськими лексикографами. В останні два-три десятиліття ними були створені чотири повноцінних словники паронімів.

 






Date: 2015-08-22; view: 3883; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2019 year. (0.004 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию