Методи контролю. Оцінювання студентів здійснюється на основі модульно-рейтингової системи за шкалою від 0 до 100 балів

Оцінювання студентів здійснюється на основі модульно-рейтингової системи за шкалою від 0 до 100 балів. Остаточний рейтинг складається з рейтингу роботи студента впродовж семестру та його рейтингу на іспиті. Рейтингова оцінка знань студентів з курсу визначається за сумою балів, отриманих студентами на семінарських заняттях, за інші види контролю та за іспит. Це відповідно 50 балів за роботу в семестрі та 50 балів за іспит.

Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав менше 31 бала, то він не допускається до іспиту і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом на семестр з даної дисципліни. Такий студент має змогу складати екзамен за талоном № 2.

Іспит, згідно з рішенням Вченої ради факультету, проводиться у письмовій формі, з наступним обговоренням, за участю викладачів, які вели семінарські заняття.

Структура екзаменаційного білета: екзаменаційний білет складається з 3 питань – 2 теоретичних і 1 запитання, яке стосуватиметься авторської програми студента (відповідно перші 2 будуть оцінені по 15 балів кожне, 3 запитання – 20 балів). У цих запитаннях враховуватиметься розуміння логіки складання програми і проведення соціологічного дослідження, уміння критично осмислювати та логічно і грамотно викладати матеріал.

Перелік запитань на іспит

1. Зв'язок філософії та соціального дослідження.

2. Ключові концепції: онтологія та епістемологія.

3. Базові категорії наукового дослідження: закон та теорія. дедукція та індукція; аналіз та синтез.

4. Базові категорії наукового дослідження: методологія та методи; проблема, об’єкт та предмет; мета та завдання; робочі гіпотези.

5. Теоретична основа дослідницького процесу: позитивізм, емпіризм, реалізм (натуралізм), критичний раціоналізм.

6. Логіка наукової революції: звернення до парадигми Томасом Куном.

7. Теоретичні парадигми у дослідницькому процесі: ідеалізм, інтерпретивізм, марксизм, критична теорія, фемінізм.

8. Теоретичні парадигми у дослідницькому процесі: Неокласицизм. Посткласицизм. Постмодернізм. Пост-постмодернізм.

9. Різні підходи до класифікації парадигм в соціологічних дослідженнях: класифікації Жана Тощенко, Сергія Кравченко, Джорджа Рітцера, Джона Масіоніса, Гарольда Зборовського.

10. Основні парадигми теоретичної соціології: класична соціологія.

11. Основні парадигми теоретичної соціології: неокласична соціологія.

12. Основні парадигми теоретичної соціології: посткласична соціологія.

13. Основні парадигми теоретичної соціології: некласична соціологія.

14. Основні парадигми теоретичної соціології: постнекласична соціологія

15. Методологічна основа наукового дослідження

16. Побутове пізнання та сутність наукового пізнання.

17. Структура та методи наукового пізнання.

18. Наукове пізнання та наукове дослідження: спільне та відмінне.

19. Специфіка соціологічного дослідження.

20. Типи соціологічних досліджень.

21. Рівні соціологічного знання та специфіка методології емпіричного дослідження.

22. Соціальні процеси та специфіка їх дослідження.

23. Причинно-наслідковий зв’язок у соціальних явищах. Особливості його соціологічного дослідження.

24. Головні етапи соціологічного дослідження: перед-поле, поле, після-поле.

25. Специфіка менджування соціологічного дослідження.

26. Компоненти заявки проекту соціологічного дослідження:

27. Дослідницька етик а. Цінності (вартості) людей та прийняття рішень/ оцінювання дослідником.

28. Проблема упередження/ заанґажованість дослідника.

29. Особливості різних видів дослідження – наукового, політичного, прикладного, маркетингового; крос-культурне дослідження.

30. Програма соціологічного дослідження. Методологічна частина.

31. Вибір теоретичної (концептуальної) основи дослідження / розроблення парадиґми дослідження.

32. Формулювання теми дослідження. Укладання мети і завдань дослідження. Визначення об’єкту і предмету дослідження.

33. Окреслення основного/ основних методу/дів та технік отримання інформації.

34. Опис емпіричної бази дослідження: загальних параметрів генеральної й вибіркової сукупностей.

35. Формулювання робочих гіпотез дослідження (РГД). Операціоналізація.

36. Програма соціологічного дослідження. Методична частина.

37. Обґрунтування логіки й методів аналізу даних, що будуть отримані з використанням розробленого інструментарію.

38. Базові методи отримання інформації: інтерв’ю, спостереження, вторинний аналіз.

39. Класифікація методів і технік збирання соціологічної інформації:

40. Метод статистичного стандартизованого анкетування.

41. Кількісні методи соціологічних досліджень.

42. Метод поглибленого інтерв’ювання.

43. Якісні методи соціологічних досліджень.

44. Метод наукового спостереження.

45. Тести у соціологічному дослідженні, соціометрія.

46. Метод наукового експерименту, квазі-експеримент.

47. Action Research.

48. Вторинний аналіз.

49. Генерування теорії на підставі отриманого емпіричного матеріалу: Grounded Theory.

50. Метод аналізу документів.

51. Порівняльні дослідження: можливості та проблеми.

52. Тріангуляція (методологічна та тематична). Оптимізація дослідницького проекту.

53. Опрацювання і використання отриманих даних соціологічного дослідження).

54. Критерії якості результатів соціологічного дослідження.

55. Поняття якості та надійності соціологічної інформації (reliability – надійність; validity – обґрунтованість; representativeness – репрезентативність).

56. Методологічні проблеми методів збирання та опрацювання інформації. Поняття надійності та валідності методів дослідження. Поняття обґрунтованості, об’єктивності, точності, повноти та істинності даних.

57. Організаційно-процедурне забезпечення якості результатів дослідження.

58. Методи аналізу отриманих даних.

59. Формати звітності.

60. Форми поширення та імплікації результатів дослідження.

10. Розподіл балів, які отримують студенти