Усвідомлене батьківство

Особливості розвитку дитини у пренатальний та перинатальний періоди (від запліднення до 10 дня життя)

Пренатальний період (внутрішньоутробний)

Розвиток чуттєвої й нервової системи дитини до народження відбувається надзвичайно інтенсивно. Основні структури мозку закладаються на 5-му тижні розвитку, на 6-8 тижнях відбувається утворення центральної нервової системи. З 6-го тижня вже функціонує вестибулярний апарат, з 8^-го – центральна нервова система, з'являється чутливість шкіри; з 9^го – розвиваються смакові бруньки на язиці, до 12^-го тижня з’являються безумовні рефлекси утримання, до 13^-го - смоктальний.

Найперше, чим чує дитина - це її кісткова система. Малюк чує звук материнського голосу внутрішньоутробно, а у 20 тижнів він реагує уже на зовнішні шуми і звуки, що оточують його маму: шум струму крові, звуки серцебиття, живий голос матері; емоційно і рухом реагує на модуляції її голосу. Вухо – перший орган чуття, що формується у дитини. Вплив його поширюється на всю нервову систему.

Ще до народження малюкам властиві різноманітні відчуття. Всі м'язи обличчя для вираження різних емоцій формуються в період з 15 по 18 тижні. Мімічні рухи з’являються з чотирьох місяців.

Зі зміною психоемоційного стану вагітної в її кров викидаються ті чи ті біологічно активні речовини. Малюк реагує на настрій матері, якщо його клітини відчувають зміни у складі крові. Радість, хвилювання, страх чи тривога впливають на ритм серцебиття, кровообіг і обмін речовин малюка: якщо мати радіє, кров розносить гормони радості ендорфіни, в разі смутку і тривоги - гормони стресу катехоламіни. Гормональна система дитини відразу ж реагує у відповідь – вона проживає свою школу чуттів та емоцій, відчуття безпеки чи небезпеки.

У період перебування в животі у матері малюк з п’ятого місяця емоційно і рухом реагує на модуляції голосу матері і звуки із зовнішнього середовища, приймає велику кількість інформації та стимулів із-зовні, а не тільки через гормони, що виробляються її організмом під впливом певного емоційного стану.

На шостому-сьомому місяцях дитина не тільки добре чує, але і диференціює внутрішні звуки: для неї далеко не байдуже, схвильовано чи спокійно б'ється серце матері, сумно чи весело звучить її голос, рівно чи переривчасто вона дихає. Якщо мати хвилюється, у неї стривожено б'ється серце, збивається ритм дихання, малюк затихає, немов би в передчутті небезпеки. Цей зв'язок - характер звука і відповідний до нього емоційний і фізіологічний стан закріплюється і залишається в пам'яті малюка і після народження.

Date: 2015-08-24; view: 366; Нарушение авторских прав